“А мені так ніяково, я випив усю горілку та сплю…”

Не дивлячись на вельми дивну назву цього посту, він буде зовсім не про “пити це погано”, а про ще одну милу групу, яка мені припала до душі. Сьогоднішньою групою, про яку мені хотілося б розповісти, будуть хлопці відомі як в Одесі, так і за її межами – Легендарні Пластилінові Ноги.

Ты такая – страшно рядом
Идти с тобой,
Кусаешься взглядом…
Эти тонкие полунамёки,
Туфли, очки, впалые щёки…
Улыбки – зыбки,
Я размазан по стенам,
Тебя смешат мои старые кеды.
В твоём телефоне сорок гигов,
А я не могу связать двух слов…”

Щодо історії групи говорити нічого не стану, тому що ось не люблю я вивчати історії різних колективів, тому скажу щойно групі як такій вже 10 років, і її незмінний лідер Андрій Басов є вкрай талановитою людиною в написанні хороших, у чомусь добрих, у чомусь незвичайних, але в будь-якому разі вельми й щирих текстів, у яких немає якихось надлишків пафосу чи ще чогось. Можна сказати тексти “свої про своє”, якщо можна так висловиться.

Група наразі складається з 4 осіб, а саме:
Андрій Басов – вокал, гітара, тексти
Олексій Ткачівський – ударні
Олег Митрофанов – соло-гітара
Олександр “Маня” Дробінкін – бас-гітара.

Кожного з цих чудових музикантів можна зустріти і в інших групах як сесійних (наприклад, сам Андрій Басов за сумісництвом є гітаристом одеської групи Fleur та Amurekimuri (проект однієї з учасниць групи Fleur – Олени Войнаровської)), але в основному вони входять до складу ЛПН.

Я знаю все, я зырю в воду.
Сердец, разбитых в непогоду,
Не жаль,
Пусть продаётся героин.
Кому нужны твои причуды,
Борьба со сном и вера в чудо?
Прости,
Но я сегодня не один.

Ведь здесь простые вещи – рядом с нами,
Их только тронь – они укусят сами,
Проснётся дух земли и неба,
И всё, пиздец, прощай, планета!
Так будь скромней, живи спокойно,
Не мучь себя, тебе не будет больно.
Не пей тяжёлые напитки,
И жизнь тебе представит скидки.”

Щодо альбомів, на даний момент офіційно випущених є три альбоми, перший з яких, концертний, називається “Жив’ям” (2007 рік), а другий “Космонавтам”, що побачив світ у 2009 році. 2012 приніс шанувальникам творчості гурту ще один альбом, а саме “Посмішка бога”, який можна послухати трохи нижче. У 2014 році світло бачив сингл “Забувай мене”, що містить три пісні.

Стиль групи складно якимось чином охарактеризувати, тому що важко його залучити до деяких рамок. Загалом це рок. Рок зі свого роду якимось “персональним” напрямком.

Кто-то сохнет и вздыхает
Обо мне ночной порою
Сладко имя повторяет,
Распознав во мне героя.
Только ты, моя простая,
На руках меня не носишь.
Ну когда же ты растаешь
И обнять себя попросишь?

Дай мне только повод,
Я прерву нашу грусть
Не грусти, не бойся
Я сам боюсь, я сам боюсь, боюсь, боюсь…”

Концертне життя гурту відбувається в основному в Одесі та містах України, але буквально пару тижнів тому гурт давав свої сольні концерти в Москві та Санкт-Петербурзі.

Що ж стосується особисто мене, сам я став слухати їх буквально … півроку тому, так щоб серйозно, але в той же час про саму групу дізнався ще в 2007 році і якось тоді не надав їм значення, точніше просто не слухав /вслухався, а зараз розумію, що дійсно багато втратив, що дізнався про них настільки добре лише через 4 роки.

Мені здається, якщо навіть не прагнути додати їх до списку улюблених гуртів, то хоча б просто послухати, дізнатися і не обійти цей гурт стороною обов’язково варто. Я рідко коли можу так захоплено розповідати про якийсь гурт, але тут після вчорашнього концерту і зародилася ідея написати про нього пост.

Усни
В этом поломанном мире
Песни и книги забрызганы жиром
Здесь пьяные танцы – предел веселья
А божия кара – это похмелье
Таких, как ты, разобранных на мечты
Таких, как я, что ни совести, ни стыда”

Загалом бажано все ж таки почути наживо, тим більше що ціни на концерти варіюються на даний момент від 30 до 50 грн, а у випадку з рублями, виходячи з того що було в Москві/Пітері це в районі 350-400 рублів, тобто думаю у більшості людей буде можливість для себе послухати цей колектив наживо, адже тут важливу роль відіграє і сама харизматичність виконавця.

Якщо вас раптом зацікавив цей колектив, знайти їх можна тут:
Інста: https://www.instagram.com/lpnmusic/
Facebook: https://www.facebook.com/lpnbasov/

2 коментарі до ““А мені так ніяково, я випив усю горілку та сплю…””

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання