Чим сьогодні здивую? А нічим, бо згадалася страва, яка свого часу готувала років так…багато тому
Ця страва готувалась у часи коли ми з Сашкою тільки познайомилися, і її особливість була в тому, що особливого нічого не було – були овочі, м’ясо та бажання щось приготувати. Особливою вишуканістю рецепт не блищить, тому просто опишу, що робилося 🙂
Для початку нам потрібно замаринувати м’ясо. В ідеалі це потрібно зробити заздалегідь, але я робив буквально перед приготуванням. М’ясом у моєму випадку виступала куряча грудка. Вага близько 300-400 грам. Нарізаємо її середніми шматочками (приблизно 1.5-2 см), солимо, перчимо, заливаємо вином (вино тут швидше для маринаду і щоб курка не обвітрилася)
Для гасіння нам, власне, знадобиться замариноване м’ясо, помідор (краще 2-3, але хай хоча б 1), гриби (пару штук), цибуля, морква (тут за кількістю приблизно 1 середня морква та 1 середня цибулина), вино (в моєму випадку використовувалося звичайне домашнє, яке у нас дуже кисле саме по собі), солодкий перець (у нас морожений, можна і свіжий)
Готуємо це все попередньо, нарізаємо, цибулю з морквою підсмажуємо окремо, курку починаємо обсмажувати на іншій сковороді (більшій)
Курка буде в соку та вині, скоріше як проварюватися. Нам не потрібна скоринка, нам потрібно, щоб вона просто пройшла першу стадію готування. Тим часом цибуля з морквою підсмажаться до золотистого вигляду і їх можна буде додати до курки.
Ми експериментуємо? Тому я додав у цю справу трохи кетчупу (позбавився залишків), томатної пасти, щоб гасіння було більш повноцінним. Після цього додаємо туди гриби, помідорку, солодкий перець, заливаємо, щоб покрити м’ясо, вином і накривши кришкою, залишаємо тушкуватись.
Гасилося воно у мене хвилин 10-15 приблизно, якщо вино випарується можна додати
Коли м’ясо плюс-мінус готове ставимо малий вогонь у сковороди з ним і починаємо варити макарошки. Воду підсолюємо та додаємо олію
Макарони за інструкцією мали варитися 10 хвилин, у мене вийшло 12-13 швидше, знімаємо їх з вогню, зливаємо воду, додаємо вершкове масло. Викладаємо в тарілку, для прикраси я використав кріп та тертий сир
Страва не є верхом кулінарного мистецтва, по суті звичайні макарони зі звичайним м’ясом, але сьогодні мені хотілося повторити цей досвід, коли береш щось найпростіше, заважаєш туди все до купи і виходить щось цілком собі приємне на смак.
Наступного тижня має приїхати в гості мама, а отже, є перспективи того, що я знайду щось цікавіше для готування. Тому підбиваємо “третій сезон” нашого віртуаліті-шоу до кінця. Далі буде! 🙂