“Летучим нагору надаються пільги…”

Забагато постів про музику, але…так уже вийшло що ділитися тим, що мені подобатися в плані музики особливо нема з ким, тому я намагаюся хоча б так донести до деяких людей те, що, на мій погляд, може бути цікаво. Що чимось відрізняється. Чимось чіпляє. І змушує слухати ще й ще.

“Я спою тебе песню
О том, как странно оставаться ребенком,
И даже когда все окей,
Бросать работу к чертовой матери,
Но никогда, знаешь, не переставать верить
В святость самого первого поцелуя,
И, прощаясь в четыре утра,
Говорить: “До завтра””

Офіційною датою створення групи вважається 25 вересня 2005 року. Вже через рік після перших репетицій та концертів колектив презентував перший демо-альбом «Провісник застуд» (2006 рік). Вже у 2010 році «Лінивий День» записав другий демо-диск «Неможливість»”
//взято із сайту групи//

“Киношным героям, наверное, можно всё:
Сжимать в ладонях песок, убегать по ступеням, нагретым как плечи…
Они не отличают реальности от кино,
Я пробовал так разок — до дрожи в коленях, ты помнишь, конечно…

Киношный герой, покривил бы, наверно, душой,
Сказав, что такие побеги опасны для трезвых, полезны для первых
А я, чёрт возьми, вспоминаю что слово С Тобой
Писалось тогда без трагедий и не в разрез с существительным «нервы».”

Вперше ця група була почута мною на одному з…стоп. А чому одному з? На першому моєму квартирнику. Гурт, а точніше, безпосередньо Ірина Тютріна зіграла тоді кілька незапланованих пісень, і вже тоді прозвучало щось, що зуміло мене зацікавити.

Саму музику, яку виконує група мені, як і минулого разу, дуже складно охарактеризувати. Тут немає нічого “важкого”, та й за такого гарного вокалу, що помічалося далеко не однією людиною, було б безглуздо виконувати пісні, де голоси як такого і не почуєш. Гурт грає так званий “легкий рок”, але який, водночас, не б’є по вухах на кшталт тих самих “Звірів” чи ще чогось подібного.

Хочеться окремо відзначити, що звучання у гурту та тексти ДО їхнього нового/останнього альбому були дещо іншими, і більшою мірою мені сподобалися пісні саме з останнього альбому, в якому видно деякий поступ у порівнянні зі старими текстами. У самому альбомі, до речі, особисто мені причепитися нема до чого. Саме тому, мабуть, виділив собі не 1-2-3 пісні з альбому, як буває дуже часто, а буквально всі, яких на альбомі 10 штук.

“Я спою тебе песню
О том, как странно становиться взрослым
И переставать замечать,
Как белые облака дырявят отважные самолеты,
Не прятать больше секретов
В маленькие шкатулки с сокровищами:
Маминой брошью, папиной запонкой
И стеклом, отшлифованным морем.

Я спою тебе песню
О том, как странно оставаться ребенком,
И даже когда все окей,
Бросать работу к чертовой матери,
Но не переставать верить
В святость самого первого поцелуя,
И, прощаясь в четыре утра,
Говорить: «До завтра»”

Заздалегідь зазначу, що придбати альбом ви можете особисто у музикантів. наскільки я зрозумів, у магазинах альбом поки що не планує з’являтися, водночас можлива доставка як до міст Україною, так і Росією. Всім охочим гурт дає можливість прослухати всі записи абсолютно безкоштовно, і вирішити для себе, чи варто купувати альбом.

До речі, на відміну від безлічі гуртів, які грають в одеських арт-кафе, у них один із найповніших складів, а саме:
Ірина Тютріна — вокал
Віталій Климанський — ударні
Стас Шеховцев — гітара
Микита Перфільєв — гітара
Дмитро Грабльов — бас-гітара

Мені здається, що саме завдяки такому гарному складу, гурт має “своє” звучання, яке навряд чи можна сплутати з кимось ще. У той же час, слухаючи деякі пісні, чується щось таке, чому важко сказати, що це, фактично, перший альбом гурту.

Ветра,
любят со мной шалить
путают слёзы и волосы
просят тебе звонить
и здесь
в чередовании станций
так необходимо услышать
«Просто останься»”

На одну з нових пісень з альбому “Повітря” гурт вже записав кліп, який Ви зможете побачити нижче. На моїй пам’яті це перший їхній кліп, який, крім краси одеського моря, відображає також теплоту пісень гурту.

Крім цієї пісні, на тому ж “ютубі” ви зможете знайти багато пісень гурту з концертних записів.

Іноді групу можна зустріти і на каналі “К1” (без поняття, в яких містах він транслюється, але…) у програмі “Що? Де? Коли? Група виступає в рекламній паузі, і скажу вам, дуже дивно чути щось таке в таких програмах.

Якщо Вас раптом зацікавили їхні пісні, можна також почитати вірші Ірини Тютриної (вокалістки) за посиланням Саму ж групу можна побачити/почитати /
почути тут http://vkontakte.ru/lazyday_music -day.com.ua/ Крім цього групу можна зустріти на http://www.lastfm.ru/music/Льонівий+День і на http://www.lastfm.ru/music/Льонівий+День

Станом на 15 жовтня 2022 року гурт більше не існує, а кілька музикантів з гурту створили інший, котрий називається Volna Project. Знайти їх можна тут https://www.facebook.com/volna.band/ – творчість дещо відрізняється, але я б порадив послухати цю композицію:

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання