Рубаємось у Castle Crashers. Найідеальніша чи перехвалена гра?

Настав момент, коли ми її пройшли. І хоча гра стара, але … присвячую піст їй. Чи стоять овечки шкурок?

Заспойлерю – ні. А тим кому цікаво, чому саме читаємо далі 🙂

Не дивлячись на нашу любов до кооперативних ігор і той факт, що ця гра вийшла офіційно ще у 2012 році, до огляду (проходження?) я дійшов лише зараз. У мене немає бажання писати довгий текст, тому давайте пройдемося здебільшого.

Прокачування та зброя

Як така впливає лише на зміну циферок шкоди, за якими ти намагаєшся хоч якось відстежити профіт від прокачаного навички та підібраної зброї. Тут немає (майже) жодних цифр, крім цифр шкоди. Все це приходить до того, що з “40 зброї” ти береш завжди тільки те, що максимально збільшує навичку, що прокачала тобою. Чи потрібні тоді стільки видів зброї, якщо за фактом краще було б зробити їх в 2 рази менше, але щоб кожне мало щось своє. Так, я ідеалізую, бо гра не про те, але в тому ж Salt and Sanctuary зуміли зробити так, щоб зброя відрізнялася і ти вибирав “з”, а не “всупереч”. Навіть якщо рівняти на Lost Castle – там я в той чи інший момент знаючи, який буде бос, вибираю кращу зброю. Тут же як такої різниці немає. Класів теж як таких немає, що ще більше разів…одноображує цю гру.

Магія

Кожен персонаж має свою магію. І хтось нею користується, і часом вона допомагає, але знову ж таки, користі з 4 магів немає. Чи є потреба мати в групі більше 1 мага? Швидше ні, ніж так, більшою мірою нам магія знадобилася, коли потрібно було когось сильно ужаснути на відстані або велику групу ворогів. Ідея магії тут обіграна у парку-трійці ударів у кожного персонажа. Чи багато радості дубасити всіх парою прийомів усю гру?

Персонажі

Те, що справді є це персонажі. 4 оригінальні і ще ми відкрили близько 3-5 нових, але … чим вони відрізняються? Знову ж таки, парою трійкою магічних заклинань? Це не є причиною для 1501 року проходження одних і тих же локацій. Не є причиною грати, щоб прокачати знову магію на повну, щоб побачити кілька різноманітних відображень заклинань.

Секретики

Є місця, які потрібно підірвати, щоб знайти звірятко чи зброю. Є місця, де потрібно щось відкопати. Друге має на увазі повторне шастання по всіх рівнях, але … чи можна хотіти пройти знову там, де і вперше було нудно бігати? Вороги умовно одноманітні, рівні особливо нічим не запам’ятовуються. Якщо Feudal Alloy дорікали за те, що вона нагадує flash гру за нормальною ціною, то тут моя думка приблизно схожа.

Боси

За босів поставлю умовний плюс, тому що із цілком достатньо і вони різноманітні. Чи може все це скрасити? Не зовсім. Це не та гра, де той чи інший бос таїть загадку і ти шукаєш до нього підхід. Навіть у біса схожій по ідеї Full Metal Furies ти намагаєшся знайти до ворогів свій підхід, свою зброю, а тут умовно підбігаєш і рубаєш до посиніння іноді відбігаючи і ухиляючись. Деякі боси виглядають прикольно, але та сама Rampage Knights з її меншою кількістю босів здавалася більш цікавою.

Екіпірування

Є лечилки, бомби, ем…на моїй пам’яті все. Ан-ніт. Ще бутерброди, які роблять тебе великим і сильним (спойлер, часом ще й допомагають відчиняти деякі двері). Це насправді все що можна придбати. Є ще бумеранг, що оглушує ворогів, лук, що стріляє на відстань, і горн, який знадобився в 2 місцях. З предметів у нас усі. Чи варто порівнювати із Lost Castle? Думаю що ні.


То чому ж гра має майже 100% рейтинг?

Це, мабуть, головне питання. У Стимі гра має 96% позитивних відгуків і 93% позитивних відгуків останнім часом. Той же Lost Castle, близький за духом, але виглядає як Castle Crashers на стероїдах має 90% позитивних відгуків і лише 65% позитивних відгуків за останній час. У Castle Crashers з плюсів наявність гумору, те, що гра була свого часу однією з перших подібних і…начебто б все. Я не можу знайти причин любити цю гру до запаморочення і співати їй дифірамби, бігаючи кількасот годин по однакових локаціях. Можливо, мені не вистачає якихось елементів рогалика, які роблять гру реграбельною, можливо розуміння, що процес вбивчо одноманітний і (як писав вище) той самий вибір зброї нічого не вирішує.

Підлога гри мій персонаж качав тільки силу. Ще підлога тільки здоров’я. Персонажу я не вкачав на повну здоров’я і силу, тобто фізично це зробити складно. Я не хитав зовсім спритність та магію. І найсумніше, що це ніяк не позначилося на ігровому процесі. Це не заважало мені тікати від ворогів (залишаючись останнім тим, хто вижив), це не заважало мені пройти гру “від і до” не шкодуючи про те, що щось міг прокачати інакше. Хоча б тому. що “інакше” тут немає.

Бажаєте гумору? Пограйте у Раймана. Хочете гумору та смішних смертей? Пограйте у Rampage Knights. Подобається шукати шляхи вирішення проблем та різноманітність бойовки? Salt and Sanctuary вам обов’язково зайде. Кожну гру, що мені подобалася, я можу порадити для любителів тих чи інших речей. З Castle Crashers для мене все складно, та як єдине, для чого я її можу запропонувати, це пройти, якщо раптом усі інші кооперативні ігри вже пройшли і варіантів не залишилося. В іншому особисто моя думка зводиться до того, що гра заслуговує на своїх лаврів тільки за рахунок першопрохідника. Хоча я не виключаю, що для когось вона виявиться саме тим 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання