“Всі солов’ї твого горла хочуть мене співати…”. Поговоримо про Princesse Angine

На музичні пости мене “пробиває” або після яскравого сприйняття творчості якогось музиканта, або після емоцій, що синхронізуються зі словами, що звучать у вухах. Тому говорити сьогодні будемо про Ангін 🙂

Почну традиційно з відео на головну пісню цього запису – Солов’ї:

Отже, на групу я натрапив випадково, слухаючи ефіри радіостанції “Своє Радіо” . Там є замурчувальна передача Семена Чайки – “Живі” в якій живо виступають різні маловідомі (і не тільки) колективи. Спочатку музика була сприйнята через призму “ну ось, ще одна група з вокалісткою дівчиною і дивними текстами”, але згодом саме тексти і зачепили, а з урахуванням що було це року так 2 тому, то зачепили надовго (до речі брешу, це було до виходу першого альбому, а отже, вже три роки).

Тоді група готувалася випустити свій перший альбом – Терапевтичний рок, який (за словами колективу) “відпускається без рецепта лікаря та сприяє боротьбі з депресіями, сонячними ударами та авітамінозом”. І хоча тексти групи з часом стали більш серйозними і торкаються тем про події, що відбуваються останнім часом у всьому світі, проте позитивні нотки є в кожному тексті цієї чудової групи.

“В мире – мир, но в этом мире музы молчат.
В мире – мир, в моей квартире – грохот и чад.
Президенты в твиттере пилят газ,
И от их постов никуда не деться.
Им плевать всегда и плевать сейчас
На твоё подбитое сердце.”

До речі, цю композицію можна було бачити в нашому блозі ще в далекому 2016 році, коли я  ділився новою музикою .

Групу не можна віднести до виключно російськомовної з огляду на те, що вокалістка – Ксенія Островська (за сумісництвом художник, її роботи можна побачити тут – https://vk.com/artostrova ) сама родом з Росії, але проживає (переважно) у Відні, з -за що колектив має музикантів як з Австрії, так і з Росії, а тексти пісень можна зустріти як російською, так і англійською мовою.

Творчість загалом можна назвати “казковою”, а більшість пісень є історіями, слухаючи які в голові текст моментально перетворюється на чіткі картинки, завдяки чому ти ще сильніше занурюєшся в нього і складається відчуття, що в цих десятках рядків вкладено сюжет цілої книги.

“Расскажи мне про города,
Те, что с книжных сошли страниц,
Там, где небо синее глаз анютиных.
Здесь в каналах течёт вода
Цвета стен городских больниц,
И ночами горит экран компьютера.

Хочешь – надо мной смейся,
Я лечу кривым рейсом,
Принимая путь за цель.

Забери меня в Сантандер,
Мы пойдём пешком, мы возьмём такси,
Свет гаси, я же жду тебя у двери,
Отвори, ты можешь – держу пари,
Я прошу – забери!”

Знайомлячись з музичним колективом ми стикаємося з тим, що гурт має пару альбомів, трохи живих записів з концертів, а кожен наступний альбом виходить раз на рік чи два (залежно від можливостей музикантів). Відразу зазначу, що випуск першого і другого альбому (другий альбом має вийти в квітні цього року, і в даний момент запис йде повним ходом) відбувся завдяки краудфандинговій платформі Planeta (до речі був конкурс на ідеї акцій для проекту, і я примудрився своєю порадою додати акцію з паличками барабанщика виграв власне палички барабанщика, які дуже чекаю отримати поштою з обома альбомами:)). Так ось окрім офіційної творчості та записів з EP (останній з яких іменувався “Старше” можна почути тут на СаундКлауді) також є безліч “домашніх” композицій, записаних переважно під гітару. Тобто ось вже ви зможете повністю поринути в творчість колективу і або полюбити його всім серцем, або переконатися, що для вас у цих текстах немає всього того, що в них знайшов я, і просто пройти далі 🙂

У музиці для мене найперше завжди важливий текст. Як людина, яка виросла на “магнітофонних” записах Громадянської Оборони, я можу пробачити колективу “не таку” музику, але коли в композиції немає тексту чи ідеї – для мене це ай-яй-яй. І ось тут ще один цікавий момент. У текстах Princesse Angine часто можна зустріти забавну гру слів, на кшталт:

“Я набираю тебя, а в телефоне весна,
Я вылетаю в трубу через парадную дверь,
Передо мною вопросы, что встали ребром,
Его однажды с утра не досчитался Адам”

И далее по тексту:

“Я набираю тебя, а в телефоне весна,
Я вылетаю в трубу, чтобы упасть в серебро,
Природа этих явлений мне не ясна,
Но не печалься, Адам, я – твоё…”

Для себе я знайшов у чомусь ідеальним поєднання звучання музики, текстів, смислового навантаження та зведення цього всього в одну цільну композицію. Часто стикаюся з тим, що з “дорослішанням” колектив йде не в той степ, і слава, що закриває очі, не дає можливості творити так само чудово як і на початку свого творчого шляху, тому дуже хочеться вірити що з кожним роком група крім обростання новими фанатами буде рости і з точки зору якості текстів (кількості матеріалів на даний момент як мені здається цілком достатньо, щоб не доводилося заслуховувати до дірок у платівці поки що єдиний офіційний альбом).

Забув розповісти про найголовніше – гурт самостійно знімає чудові кліпи! Побачити їх все можна на офіційній сторінці в Ютубі  Xenia Ostrovskaya . Перша композиція в доповіді також є одним з останніх кліпів колективу. Окремо раджу подивитися відео на пісні “Не чекала” та “Не потягнеш”, які на мій погляд здатні найбільш чітко показати настрій текстів, гурту, та творчості в цілому.

Як я вказував раніше, група активно записує майбутній альбом, за чим (якщо колектив зацікавив) можна стежити безпосередньо в групі  https://vk.com/princesse.angine  або ж (правда меншою мірою) тут  https://www .facebook.com/princesseangine/ . Якщо ж вам стали цікаві тексти та вірші, їх можна знайти у ЖЖшці  http://artifex-ludens.livejournal.com .

Музика на те і музика, щоб її слухати, а не читати про неї, тому свою власну думку про групу ви зможете скласти послухавши композиції як з цієї посади, так і з ресурсів на які були дані посилання, а я хотів би закінчити цю посаду на одним позитивним та милим твором під назвою Dancing. Усім приємних музичних відкриттів, а я постараюся частіше радувати вас тим свіженьким, що знаходжу 🙂

“I would look at her, she`d look at me,
And she would see it in my eyes.
She wouldn`t even be surprised,
And I would promise to be nice.
After that, I could bet,
She would let me go dancing.

Take me dancing,
Love doesn`t make any sense, no.
But it`s your one and your only chance
To get what you see, what you see.
Watch me falling
Between believing and knowing.
My love is nothing for you at all,
But that`s what it seems (to be).”

Ps назва колективу сталася через любов Ксенії до творчості французького художника та прозаїка (як написано у Вікі) Ролана Топора, який написав однойменний твір. Виходячи з того, що цей твір також має “фрази-перевертні”, можна припустити, що це і є головний натхненник для написання текстів, які мені припали до душі, тому якщо вам це теж близько – думаю є сенс поглянути і на твори даного автора 🙂

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання