Зима – період переосмислення

Задумався, що для мене кожна зима – це період переосмислення тих чи інших речей. Чого саме? Обговоримо

Живучи в місті, що тобі є зима? Насамперед це сльота. Хоч би де ти жив. Холодний. Погана погода. А іноді хороша, коли все в снігу та сонечко, але така буває рідко. Лише обід минув, а вже темно. Безліч машин, що їдуть у своїх справах. Новий Рік – подарунки друзям та близьким. Після нього низка інших свят. Потім “відходняк” від свят, а там уже й весна поряд. А що ж поза межею міста?

У нас зима вже третій рік поспіль, це фактично відпустка. Справ мінімум, більше щось домашнє. Купа часу на пограти і поміркувати над чимось. Саме тому я дійшов висновку, що зараз для мене зима – це період переосмислення того, що в тебе є в житті. Монотонні, спокійні міркування, куди рухатися далі, що зробити за рік, що придбати для себе чи вдома. До чого мене привів лютий?

Курчат восени вважають, а людей по лютому

Ха? Правильно, вгадали ^_^

Тут не буде ще однієї історії. Ні хорошої, хорошої. Закономірність порушена. Я навчився не лише втрачати у лютому, а й зберігати. Чи є для мене загадка, чому так? Насправді ні. Є така штука як необхідність. Якщо ти бачиш, що ти комусь необхідний – тобі не спаде на думку переривати спілкування. Це та риса, яку я все рідше зустрічаю серед людей, і не в тому суть, що люди погані, просто моя особистасранапланка вище за те, що вони можуть мені запропонувати. Коли ти перебираєш горішки, ти думаєш “ось би хороших попалося більше, а ще краще, щоб вони ще й важкі за вагою, щоб чистити менше”. З людьми так не працює, на щастя. Перебираючи людей, ти не чекаєш попадання в 8-9 із 10. З 10 ти чекаєш 1, з тих 1, що були з попередніх трьох десятків, ти знову чекаєш 1. Щастя знайти людину, з якою тобі буде цікаво просто побалакати. І нічого страшного, якщо не зрослося. Зима знову навчила мене відпускати, та й цінувати вона навчила мене не менше.

Технічні запитання

З технікою все дуууууууууже складно. Я вирішив поміняти ноутбук на ноутбук + комп’ютер, щоб потім цей більш дешевий ноутбук поміняти на дорожчий, туди ж пішла заміна монітора, і все це вилилося, що пост я набираю на своєму (тимчасово?) улюбленому Dell U2913WM, який сьогодні приїхав. Комп’ютер у мене не дозбираний, у Сашки ноутбука поки що теж (знов) немає, монітор її новий їде, а старий ще стоїть. Переосмислення не привело до чогось вагомого, а швидше просто змусило знову паритися на тему того, що з робочим місцем все не слава богу. Успіх наздогнав мене у фото-області – запланований парк оптики зібраний, а ще до мене їде довгошуканий Panasonic GX8. Він у перспективі замінить мій GH3 для зйомки відео та…результат ми скоро побачимо (сподіваюся). За цими напрямами, мабуть, ніби й усе.

Мовне питання

Наскільки пам’ятаю рік тому мною була піднята тема того, якою мовою переважно повинен бути блог. Було створено опитування, яке я закрив не дочекавшись. Закрив з кількох причин – перша полягала в тому, що єдиними (або майже єдиними) голосували були я і Катерина (причому я випадково проголосував двічі, а вона ні). Тут хочеться сказати “Гей ви, срані фанатики “то чому не по-русски”! Як це ви не бачили опитування? Адже був шанс отримати ще один українськомовний ресурс! Але немає. Немає і за результатами опитування, немає і через ці самі фанатики, які показали, що в моєму житті питання самовизначення вище чиїхось бажань. Як і раніше – якісь пости будуть українською, але переважно блог вестиметься російською. На жаль і ах, ця мова була зі мною 27 років життя повсюдно і приблизно в 54 роки я, зважаючи на все, зможу переглянути це рішення. Це водночас і жарт і ні, тому що я викладаюся не “трендовою” мовою (у тренді, не факт, що російська, зважаючи на те, що за статистикою якщо раніше сайт, переважно, відвідували жителі РФ, то цього року на 1/3 їх випереджають жителі України, що не може не радувати загалом), а на тому, що мені звичніше. Тому блог залишиться оскільки є зі змінним вкрапленням статей українською. Можливо згодом щось зміниться, але поки що питання закрите. Тому блог залишиться оскільки є зі змінним вкрапленням статей українською. Можливо згодом щось зміниться, але поки що питання закрите. Тому блог залишиться оскільки є зі змінним вкрапленням статей українською. Можливо згодом щось зміниться, але поки що питання закрите.

Туризми

Як говорить один з останніх записів Дайря, “В результаті все дійшло того, що їздити можна і вдвох. Цього достатньо..”. Були плани обзавестися наметом і викочувати в ті чи інші місця для фотобуднів. Не хочу загадувати, бо торішні “загадки” так і залишилися “загадками”тут ще жарт про те, що другий камінь все ще в мені. Думаю, що у тому чи іншому вигляді всі ці ідеї розвиватимуться. Поставити двигун на великий, у нас є 6 акумуляторів яких теоретично вистачить на 150 км пробігу для кожного великого. Щоб було зрозуміло на відстані – до Тернополя від нас 107 км, до Рівного 45 км, до Львова 165 км, до Луцька 55 км. Отже можна зачепити щонайменше 4 області та купу заповідних зон, де можна отримати відмінні знімки (якщо мати руки з потрібного місця). Обзавелися квадрокоптером з камерою, можливостей для красивих зйомок як з повітря так і на землі тепер більш ніж достатньо, тому тільки в дорогу!


Кардинальних змін та планів цього року немає. В цілому, все як завжди, а значить будемо повільно але правильно рухатися до тієї чи іншої мети. Є ідеї, які хотілося б втілити, а про результати цього ми дізнаємося скоро – через 10 місяців. Якими вони будуть? Мабуть, не має значення. Напевно вони запам’ятаються чимось своїм 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання