2019. Підсумки. “Зупинка розворот, сплюнути крихти від зубів..”

І вперед по новій жити…і вперед по новій…традиційно поговоримо про минуле та майбутнє?

Довго не міг зрозуміти, чому мені так подобається ця композиція. Але вслухався. Вдумався…і зрозумів, що вона відображає весь цей рік. Усього в двох рядках … пригадаємо?

У пості багато фото, тому для комфортного перегляду я заховав вміст під спойлери – натискаємо на плюс і бачимо текст і фото 🙂

Порожній Січень
Січень пройшов без потрясінь. Навіть навпаки. Я був натхненний на те, що цього року станеться щось нереальне і був готовий реалізовувати це всіма силами. Смішно бачити рік з якимись планами і не розуміти, що не все збудеться, а чогось здійснитися вже не судиться.
Обнадійливий Лютий

Лютий видався славним. Ми встигли побувати на концерті Тараканів у Києві (і у Києві загалом за довгий час). Поїздка видалася дуже славною (не рахуючи повернення) і ми дізналися, що Київ не так вже й далеко (трохи більше 3 годин машиною). Незважаючи на зимовість, поїздка була дуже теплою. Було цікаве знайомствоз парочкою дівчат нетрадиційної орієнтації, що закінчився злісним постом. Хоча минулого лютого все було більш епічно і фейлово щодо зимових знайомств.

У лютому була наша перша цього року покотушка, що закінчилася ідеєю створення дубенського вело-спільноти. Адже лютий найкращий час для початку, який не має сенсу, вірно?.. 🙂

А ще я переконався, що люди вміють забувати свої борги. Але ж на те вони й люди, щобраззачаровувати.

І знову Євровіжинівський срач, і знову я вмостився робити кліп під Final Fantasy. До речі, можете зацінити

А далі був березень.

Березень без даху

Березень чудовий час. Березень час, коли в мене та в братика дні народження. Березень місяць, коли ми залишилися без даху. У буквальному сенсі ураганом відірвало аркуш шиферу, понесло до полісадника і почався чудовий час, коли ти переконуєшся, що твої проблеми це лише твої проблеми. Не могли знайти, хто б нам її відремонтував, тому я обзавівся страховкою і з Пашею полізли міняти (ставити) аркуш. Це був один із найскладніших тижнів нашого життя тут з погляду проблем із будинком. Були погані погоди з дощем і снігом, і руки опускалися все нижче і нижче через якусь шиферину метр на півтора, яку не було кому приробити.

У березні вийшло моє ж мега-популярне (жартую) відео про готування бутербродів у твердопаливному казані. Це була справді чудова ідея

А ще у березні стартував мій проект 365

Який триває досі, і суть якого у щоденному викладанні фото. До речі, саме він буде спонсором подальших фотографій 🙂

Тоді ж я натрапив на це

і воно спливає в моєму мозку досі з виразно чітко вивіреною періодичністю))

Березень був досить теплим, в один з днів ми навіть зайнялися пересадкою кущів різних рослин (бузок, аґрус та ін). Цікаво, чи переживе цю зиму? Сподіваюсь що так. Дивно, адже відчуття, що це було буквально вчора.

Найпрекраснішим став день до ДРа. Вирішив випасти сніг наприкінці березня. Це було дивно, але чудово

Березень добігав кінця, як і одне з моїх тодішніх цікавих спілкувань. Чим запам’ятався квітень?

Квітень навчив нас...

Що час вилазить з норок на город, адже все навколо обростало травою і квітами.

Вийшов кліп на Чеширівську першу україномовну композицію (до речі крутий)

Другою ж музичною подією була скасування концерту, точніше поїздки на концерт Порнофільмів через “сранийблаблакар” без поїздок. Сумно, але не найсумніше, що траплялося цього року. Порадували люди, яким я віддав квитки з умовою післяоплати, і обидва таки скинули гріш після концерту, побувавши на якому вони залишилися задоволені.

Прийшов фотик і я був готовий знімати добірні відео. Добірні вийшли тільки какашки, тому що не завжди виходить по клацанню пальців підняти якість відео. Але в мене знову з’явився інструмент, який не дозволяє мені сказати, що відео погане через рівень техніки.

У квітні ми познайомилися з цікавою парочкою, я майже прпросльозивсявірив, що ця заміна двом одеським друзям, але, скажу у риму, хрін там. Тоді я про це не знав, тому не кажіть мені тодішньому, що буде далі 😉

У квітні новою музикою порадували і ЛПН випустивши, наприклад, замуркотливий кавер разом із Пулатовою

У квітні нам таки вдалося спекти хороші паски в печі. Помилуйте самі

Квітень добігав кінця, і далі на нас чекали пригоди.

Травень навчив нас катати...

Травень мав стати місяцем, коли ми через півтора року знову з’їздимо до Одеси. Але не став…

Щороку ти забуваєш час цвітіння і плодоношення, і…а чи було цвітіння? У нас здається одразу з’явилися абрикоси. Принаймні на абрикос без листя були пристойного розміру плоди

Далі події пішли з більшою швидкістю, і по суті це був початок найгіршого періоду року. Але це днями пізніше, а спочатку була подорож на 50 км через купу сіл. Чудова була подорож. І так, воно того варте…

Буквально через пару днів мені стане погано, піде камінь із нирки, мене заберуть до лікарні, і найближчими днями у мене буде не найпрекрасніший графік дня

На тему лікарні та іншого був цілий пост із докладним описом, тому тут це опущу. Місяць був дивним, тому що в один день ти живчик і косиш траву, катаєшся на велосипеді, смажиш сосиски на багатті, а в інший ти проклинаєш весь світ від болю, що огортає тебе.

Май закінчився для мене. А ще він закінчився для однієї з моїх бабусь, якої не стало буквально за тиждень.

Червень-чекань

У червні я все ж таки обзавівся мото-косою, і косити поля стало простіше.

У нас з’явився новий котячий – Твікс. Не встигнувши з’явитися вона вирішила накласти на себе руки

Але, добре, невдало, тобто вдало 🙂

Червень став місяцем, коли мене нарешті позбавили каменю. Болі не пішли, і нирка навіть зараз часом тягне, але загалом основне питання було вирішено операційним шляхом та забуто.

Червень був останнім місяцем, коли можна було побачити цю трійцю.

Червень був добрим. Майже. Адже я довів до пуття тандем. Здорово, коли річ виглядає саме так, як має…

Наприкінці місяця вилізла проблема з коліном, яка (ймовірно) нікуди і не піде, і мої маршрути знизилися з 50-60 до 20-35 км. Правда не надовго, адже скоро у мене буде електрофет і в 2020 ми знову зможемо катати, куди очі дивляться 🙂

Здається, останньою поїздкою була Буща

Теплий Липень

Не завжди позначення “теплий” про температуру за вікном, адже як кажуть “найголовніше погода в будинку”, а в будинку в липні у нас можна було вперше зустріти Елеонору Васіну (людину і корабель!)

Було чудово, адже вона одна з тих небагатьох, хто до нас доїхав. Бачите, який маю маніакальний погляд? Це так у моєму обличчі виглядає радість 😉

Крім теплого були і дуже події – неприємна історія з Пашею, розчарування у велоспільноті, т.к. за фактом люди додавалися в групу, але нікому це не було потрібно, і я вирішив самовиключитися з цієї витівки, щоб не нести мертвий вантаж.

Ще нарешті був зібраний тандем у кінцевому своєму вигляді, і … ми на ньому майже не їздили, але завершеність вже є гарна новина 🙂

Трохи пізніше розпочався сезон абрикос, і наші дні заповнилися ними до країв на цілий місяць. Паралельно з ними йшли яблука, у тому числі традиційно робився сік.

Закінчувався ж місяць неприємним моментом – у нас обвалилася половина величезного дерева – абрикоски (ще й ананаски, яка одна з двох сортових у нас)

Чи варто згадувати, що це сталося рівно за день до Дня народження Сашки?..

Якби я назвав “купівлю року”, нею став подарований Сашці гриль. По-моєму рахунок зроблених у ньому бутерів перевалив за сотню))

Закінчився місяць чудовою поїздкою до лісу. Коліно так само боліло, але хоч розвідав за два роки, як далеко від нас знаходиться ліс

Серпень. Щось кінчається, щось починається

Місяць почався із заробітку – у нас забрали горіхів. Дуже багато. Чи був добрим серпень? Давайте подивимося в цілому.

Менш як за тиждень після гарного в літній кухні заклинив замок. Звичайна побутова проблема, але виявилося не так вже й легко знайти заміну старому замку в наш час. Втім, це дрібниці, адже в нас були знову гості – мама з дядьком. Всім нашим зоопарком ми поїхали (вперше, до речі) у рівненський зоопарк

Є речі, які можуть здивувати після переїзду з міста мільйонника. Це коли ти приїжджаєш у місті (у 4 рази менше за населенням) до зоопарку, а там і ціна нижча, і у тварин вольєри, а не клітини, і загалом дуже здорова місцевість.

Відразу після того, щоб не розслаблятися, ми поїхали до Тернополя. Покаталися катером, погуляли, забігли до піцерії. День удався на славу.

У серпні ми познайомилися з Катериною. Дивно, але мило, коли менш ніж за півроку людина капітально вплітається у твоє (нехай і віртуальне) життя, і в тебе відчуття, ніби ти знав його стать життя. Дивно, але страшенно здорово.

За два роки, знову ж таки, нарешті курник обзавівся поличкою для інструментів. Це було досягнення

День Незалежності у нас пройшов дуже незалежно – зайнялися полицями, на яких нині висить гірлянда

За кілька днів у нас традиційно було дві події. Точніше традиційно четвертий рік поспіль я усвідомлював, що в нас могла б бути дитина, але на жаль. Не традиційно була дуже символічна подія. У нас саме цього дня кішка народила чотирьох кошенят. Прямо на мені, на ліжку вранці. Літо добігло кінця.

Вересень горить

Чи горів вересень не пам’ятаю, а ось справи були. Купили соковарку та почали фігачити виноградний сік!

А далі знову неприємна звістка – у нашого горіха тріснула гілка з купою горіхів

Ситуація була неприємною і тому що горіха шкода, і тому, що ця гілка могла когось поранити або навіть убити. Тому довелося її частково зрізати.

З добрих звісток те, що у вересні у Сашки таки з’явився новий старий телефон, яким вона (начебто) задоволена

Котики росли і вже починали пізнавати джунглі. Або квіти, що були для них як джунглі для мавп…

Головним же досягненням вересня став…димар! Я вперше його на пару із Сашкою чистив. Так круто, коли ти сам можеш себе обслужити. Ну чи будинок)

Закінчився вересень тепло. Тепло створювали, не в останню чергу, сушіння, в якому сохли горішки.

Spoiler title

Почався з ідеї кростити блог на Дайр і в ЖЖшку. Мовляв, щоб людям було простіше коментувати записи (при виникненні бажання). Це було добрим рішенням 🙂

Відкрив для себе GIMP як альтернативуФотошопуPaint’у, почав вчитися працювати із шарами

Тепло попередніх місяців пішло, і в жовтні ми вже вперше почали трохи протоплювати.

Чим особисто для мене був жовтень? Щастя. До мене прийшов мій довгошуканийочікуваний Panasonic GX7 куплений по суті за копійки. Ван лав, доки не відкопаю за копійки GX8 ^_^

Ще я люблю жовтень за поїздки…у тебе вже справи зроблені, але ще тепло і з’являється час…і ти можеш кудись здорово з’їздити і побачити осінню красу

Поки всі навколо палили листя з дерев, ми довели своїм прикладом, що за бажання це зовсім не обов’язково робити, адже можна його переробити на компост

Не менш чудовим був і цей кадр

День, коли ми латали свій дах, а за фактом залатали сусідський. Здорово, коли є час зробити щось не тільки собі, а й сусідам

Насиченість жовтня зашкалювала, адже наступною нашою справою після даху була поїздка до Рівного на фільм про Джокера. Вперше були у кінотеатрі за межами Одеси (Київ та Аліта не рахуються, це було позапланово)

А одразу після того в ліс ми поїхали ще й із Сашкою. Вона, до речі, у лісі (здається) взагалі була вперше у житті

Крім хороших подій не обійшлося і без сумних, адже тим часом уже було десять років, як не стало тата.

І все ж таки закінчився місяць на позитивній ноті, адже у мене як і у Сашки з’явився новий та що ж таке, старий! телефон

Сумний Листопад

Поки сусіди перекривали дах будинку, ми мали свої справи…

Зробив підсвічування для фотографій RGBшну. Насправді так ще й не перевірили, але думаю дуже здорово виглядатиме на фотках

Встиг розчаруватися в Ютубі, вирішити піти (спокуса, передумав), але думки закрити весь цей бедлам таки витали в голові.

Все це було дрібницями, адже далі у нас з’явилася нова проблема, пов’язана з котами – засилля бліх!

Блохи були скрізь, бліх було багато, довелося навіть тимчасово прибрати килим із кімнати, щоб хоч якось із ними розібратися.

Дещо пізніше травмував собі палець, лише недавно він пройшов, а тоді виглядав чудово

Всьому виною були … дрова! Які ми намагалися якось привести до виду дров

Після травм та важкої роботи встигалося відпочити за серіалом із ром-колою

І все б добре, і так би рік дожити, але іноді настає момент, коли не стає тих, ким варто було б дорожити. 21 листопада не стало моєї улюбленої бабусі. Ще одна важка для мене втрата року.

Справи ж робились у домі й надалі. Нарешті упорядкував водопровід і поставив фільтр на воду від сміття та іржі.

Закінчився місяць приємним сюрпризом – кораблем, подарованим Пашею, який нині прикрашає нашу полицю та кімнату загалом

Spoiler title

Дивно писати про місяць, що тільки закінчився, але…

Зима тут приходить за календарем, а значить, 2 грудня у нас було вже зі снігом.

Запланували витівку, яка реалізується ще досі, а саме – поміняти ноути на … слабші + комп’ютери під ігри. Розповім про це у блозі як реалізую ідею.

Подарунки у нашому сімействі річ..е…дивна. Подарунок на Новий рік може бути подарований на початку грудня, тому Сашкін подарунок я отримав саме тоді

Постійність є у всьому…добро-зло, добре-погане. 14 числа не стало Кнопи. Нашої маленької улюбленої чернуськи…

Важко передати як я прив’язався до цього чортяка, але…завжди так. Тільки прив’яжешся до когось, як незабаром його не стає … таке наше життя (

Моя гарна риса – я реалізую те, що обіцяв, а погана – не завжди відразу. Через рік чи плюс-мінус біля того у Сашки таки з’явилося особисте робоче місце

Справа йшла до Нового року, і на нас чекав дуже приємний сюрприз від нашої нової подруги – подаруночок до Дня Святого Миколая

Складно передати ті емоції і те, як нас зворушило, що нам ось так от хтось без попередження і просто від щирого серця зробив дуже приємний і милий подарунок. Але щастя є і воно в людях, які його створюють. В даному випадку в Олександрі з Кропивницького (так-так, у 2019 ми налагодили мережу Саш по всій Україні) 🙂

Не менш зігріваючою новиною були новоприбулі дрова з берези. Тепер ми точно знали, що зиму дотягнемо в теплі та затишку!

Щось добре? Лови щось погане. Через тиждень через чорне зникло Будя, і котиків залишилося двоє…

Але не варто хвилюватися, через 4 дні вона повернулася. Підбита, прибита, але жива. Зараз, через кілька тижнів, вона почувається добре і знову йде в зріст

Рік добігав кінця, і…найкраще завершення року це збирати пазл – новоприбулого дракона!

Якого зібрали за кілька днів

За пару днів до Нового року настав подарунок Паші (не монік, а відеокарта), що також дуже порадувало

Фінальним же кадром та днем ​​стало відзначення Нового року у тісному та затишному колі з нас чотирьох 🙂


Рік вийшов насиченим. На жаль, за рік було багато сумних подій, та й моментів радості вистачало. Звичайно все зібрати в один пост не вдалося, але більшу частину найважливіших для нас подій мені вдалося відобразити в ньому одному.

Яким буде 2020 рік і що він нам принесе? Я не знаю, але знаю, що всі ці складності та пережиті події показали нам, що разом ми здатні пережити багато, і що б не трапилося, за ніч буде день, а за дощем веселка. Що б нас не чекало далі, ми будемо до цього готові, і вдячні минулому році за всі уроки та події, що він нам зробив. З нього, крім іншого, ми винесли і нові знайомства, а значить все не так і погано 🙂

Я прагну максимально пам’ятати про все, що відбувалося (наскільки це в моїх можливостях). Я не уточнив, що ми з Олексієм трохи перестали спілкуватися (вам це мало що скаже), як і те, що у нього цей рік був також важким, і у нього не стало батька. Я тоді особливо не сказав жодного слова, і зараз не особливо можу. Але сподіваюся, що як і в нашому випадку, окрім трагічних подій цього року, у нього трапилося і щось чудове, що якщо не перекрило те погане, що трапилося, то хоча б якось полегшило втрату. Мені лише залишається жалкувати, що я не зміг його підтримати у потрібний момент.


Давайте постараємося не робити будь-яких помилок щодо близьких і дорогих нам людей цього року, і сподіватися на те, що цей рік буде кращим за попередній 🙂

Ps art Pavlo Semenov tester planshetus Huion))

Мені він здався кумедним, тому він тут)

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання