Мета 2021. Відпочити та кайфанути

Здається, я знайшов мету на 2021 рік. Що у пріоритетах?

Два роки поспіль я жив якоюсь метою, яка мала реалізуватися протягом року. Спочатку це був челендж з знімками, потім ідея писати кожні 3.5 дні пост. Але події останнього часу показали мені, що потрібно не шукати собі якихось складнощів або перешкод, а просто відпочити від них.

Життя така штука, коли кожен рік у нас якісь нові виклики, причому не завжди ці виклики створюються нами самими в тепличних умовах, коли ми підбираємо завдання під свої можливості. Хтось у 2020 році встиг зіткнутися зі смертю близьких, хтось із крахом бізнесу, хтось не зміг відвідати жоден із запланованих фестивалів. Є речі, які нам не підвладні, і, на жаль, дуже часто саме вони роблять наш побут тим, яким ми його бачимо. Проблеми з часом, грошима, роботою, в особистому житті – все це навалюється і часом здається, що далі жити у такому темпі неможливо. І в мене виник план.

За купою своїх справ ми забуваємо про те, що таке відпочинок та здоров’я. Згодом це все закінчується тим, що наші плани руйнуються через нас самих, тим самим не даючи нам просто насолоджуватися життям, коли це можливо. Але все це просто гарні слова, якщо немає якоїсь, хоча б умовної, мети. І ціль є.

Цього року мені хотілося б більше часу приділити відпочинку та здоров’ю, що передбачає більш часті поїздки, можливо цього року таки вдасться вибратися навіть кудись із наметом, щоб зробити фото. Фотоплани на цей рік у мене на першому місці – хочеться, нарешті, не відкладати ідею займатися фотографією, а повноцінно працювати в цьому напрямі. Найчастіше брати з собою фотоапарат, десь поблизу знаходити цікаві місця для зйомок, спробувати обробляти фото та якось підтягнути рівень цього задуму.

Хотілося б лягати спати не о 5-6 ранку, а до 3 години ночі, щоб було більше часу на реалізацію своїх планів. Змогти з’їздити хоча б кілька разів з наметом зняти ранковий ліс/озеро. Нарешті викотити покатати лонгборд хорошим асфальтом. По можливості кудись з’їздити, погуляти, знову ж таки, зняти людей, архітектуру, місто.

Не менше уваги варто було б приділити і саморозвитку – спроби освоїти книгу з фотографії, щоб мати хоча б основи, закінчилися тим, що я прочитав кілька десятків сторінок і на тому все закінчилося, тому що “не було часу”. Не скажу, що є достатня кількість літератури, якій варто було б приділити час, але, як мінімум, пару книг про правила та особливості зйомки варто було б почитати замість того, щоб міняти камери (чим я займаюся, але не тому, що вони “погані”) .

Якоюсь милою традицією стало вечорами щось бігати (мова про комп’ютерні ігри). Ще рік-півтора тому це було прерогативою зимового періоду часу, коли роботи як такої немає, але в минулому це стало постійним і…це чудово, що є час і на такий відпочинок теж. Тим більше зараз часи, коли цікавих проектів більше, ніж зимового часу 🙂

Смішно, але маючи досить велику ділянку, ми за весь час не встигли пограти в бадмінтон, хоча живучи в місті це вдавалося робити, не побоюсь цього слова, частіше. Втім, рідко можна порівняти з чимось, як ми в сильний вітер грали у фрісбі в полях, не боячись по комусь потрапити або щось розбити.

Найнеприємніше, що за минулий рік не знайшлося часу для складання пазлів, кілька коробок з якими лежали понад півроку. Адже теж заняття корисне і цікаве, до того ж ідея була підготуватися до збирання пазла на 3900, який є, а в результаті…в результаті мені складно зараз зібрати навіть пазл на 1000 частинок.


За традицією єдине, у що я вірю, що плани мають властивість руйнуватися. Не хочеться загадувати як буде, знаючи, що все може обернутися зовсім інакше, але загалом… хіба після останніх двох років мене можна ще чимось здивувати? Ну-ну, життя, спробуй…а я спробую трохи поправити здоров’я та відпочити, щоб у 2022 знову ужаснутись якийсь тривалий проект на рік 🙂

Вряд ли мы будем жить вечно,
Вряд ли проживём меньше, чем надо.
Дешёвая правда бессмысленных дней.

Планы на шее повесились камнем.
А он мечтал стать Робертом Плантом.
Теперь он смотрит блог новостей
И ест сою.

Он больше не курит, не пьёт, не смеётся.
Он любит детей, и жену, и живёт
На бетонном полу,
Как все спокойно и робко,
В соломенных семьях,
Из под спичек (в) коробках.
Классно… ( давай закурим здесь )

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання