Робимо навісний стіл своїми руками

Сьогодні я поділюся своїм досвідом реалізації задуму навісного столу для хендмейду, паяння та інших справ. Що сталося й чому? Читаємо далі! 🙂

Ідеї ​​про те, щоб зробити Сашці стіл під хендмейд-делішки витала давно. Їй було потрібне робоче місце і ми вирішили доглянути варіанти, які будуть найбільш актуальними в наших реаліях декількох маленьких кімнат (9-10 кв. метрів).

Пошук готових рішень

Спочатку розглядався такий варіант від Ikea:

Модель відноситься до лінійки Ivar, представляє собою два стелажі, в один з яких вбудований відкидний стіл. Варіант хороший, якби не два АЛЕ – ціна та матеріал. Ціна складає близько 7000-7500 грн (близько 300 у.о.), а матеріал сосна, причому далеко не найякісніша з купою сучків (найнижча якість деревини). Вирішили шукати варіанти.

З готових конструкцій зустріли такий ось скарб:

Розмір у розкладеному стані 90*50 см, матеріал ДСП. Конструкція мало не сподобалася, та й ДСП я не дуже люблю. Тож варіант відпав. Ціна його від 900 до 1100 грн. (40-45 у.о.).

Шукаємо свій варіант

Далі ми вирішили пошукати альтернативні варіанти, і натрапили на таке кріплення:

Сторона, що йде під стільницю, має довжину 40 см, що сторона кріпиться до стіни, 30 см відповідно. За запевненнями продавця підходить для стільниць довжиною до 100 см завширшки 60 см. За умови розміщення двох кріплень на відстані 60 см одна від одної на обидва навантаження може бути до 100 кг. У цю вагу, одразу уточню, я не вірю, але 30-50 кг за ідеєю витримає (перевіряти не став через ціну). Ціна однієї такої штуки 288 грн (близько 12 у.о.), для кріплення столу потрібно дві. Бюджет у нас став у 24 у.о. (У моєму випадку 48, столу робив два). Їдемо далі, а далі нам потрібна стільниця.

Стіл хотілося осудних розмірів, отже глибина стільниці (до стіни) повинна була становити 60 см (умовно стандарт), ширина (в сторони) близько 1 метра (стандарт столу здається 1.2 метра). Так як меблеві щити клеєні (і не завжди добре), товщину було брати більше, але без фанатизму. Якщо дубовий стіл повинен був бути 40 мм, а вийшов 35 мм (чи то висох, чи то робили наші криворукі люди), то для сосни був вибір між 18 і 28 мм. 18 відверто мало, у нас полиці з них, під навантаженням можуть прогнутися за дві секунди. Тож взяли 28 мм. Така стільниця вийшла нам у 546 грн (близько 23 у.о., зараз ціна акції 464 грн). Дорого, але за місцем взяли, і хоч би “очі бачили що купували”, а не кіт у мішку, як було для комп’ютерного столу. Що ще? Правильно! Дюбелі та шурупи!

Ось вам мій набір під це завдання. Шурупи для дерева здається на 18 мм, під стіну вибирайте виходячи зі своїх стін, я взяв 10×60 мм для чотирьох нижніх болтів та 10×100 мм для пари верхніх. З урахуванням конструкції найбільше зусилля буде припадати саме на верхній болт/дюбель, отже його взяв трохи довше. Зіткнувся з першим моментом – хотів зробити красиво все, без шурупів, що стирчать головок, вирішив взяти болти під ключ. Не знаю як поляки (за словами продавця кріплення польського виробництва) робили конструкцію, але якщо у верхній отвір шуруп влазить без проблем, то нижні отвори довелося розсвердлювати. З урахуванням вартості кріплень як би не хотілося грати у винахідника, але довелося. До речі, за цю ж ціну цілком можна було додати пару дюбелів із шурупами. Ну та гаразд. Самі собою шурупи сумарно вийшли може на 1 у.о., округлим до 2 у.о. про всяк.

Що ми маємо за ціною? 24 у.о. два кріплення до стіни, 23 у.о. стільниця, 2 у.о. шурупи з дюбелями – 49 у.о. Нагадаю, готовий стіл (не кращої якості, судячи з відгуків) стоїть у магазині 40-45 у.о., тобто по суті так на так. АЛЕ! Нам ще треба чимось усю цю справу покрити. А тут уже, любі мої, все залежить від вас. Можна дешево та сердито лаком чи фарбою. Ми ж крили всю цю справу (як і дубовий стіл під комп’ютери, як і соснові полиці) матовим масло-віском OSMO ТОР OIL для стільниць 3058 матове прозоре. Баночка з ним коштувала нам ще як пів столу – близько 23-25 ​​у.о. Чи справедливо, що я не додав його до ціни столу? Мабуть ні. Але й не кожен стане крити дерево, яке і без того буде цілком добре себе почувати, чимось таким дорогим. Нам же подобається, що після цього масло-віск вода не повинна вбиратися в поверхню, отже поверхня довше прослужить. Найчастіше воно використовується для обідніх столів або робочих поверхонь на кухні, але красиво жити не заборониш.

Тонкощі фарбування/складання/установки

Як і говорилося раніше, для покриття поверхні використовувався масло-віск OSMO.

Фотограф процесу немає (не подумав зробити, та й було начебто раніше, коли минулий стіл робили), розповім про особливості покриття цією рідиною. Перед роботою поверхню слід зашліфувати. У нашому випадку меблевий щит був досить гладкий, тому шліфування ми не стали виробляти, а відразу ж нанесли олію на поверхню. Наносити слід пензлем з жорсткого волосся або (якщо поверхня велика) можна скористатися валиком. Після нанесення шару через 15 хвилин слід прибрати залишки ганчіркою і залишити сохнути на 12 годин. Я б дав висохнути швидше за добу, тому що навіть через добу поверхня була злегка сирувата (хоча сушили в опалюваному будинку). Через 12-24 години повторюємо нанесення і даємо остаточно висохнути. Свою стільницю ми покривали в 4 заходи відповідно, потім пішло близько 5-6 днів. Для покриття полиць (на мій погляд) достатньо і одного шару. Для оновлення шару у разі пошкодження також достатньо нанесення одного шару.

Після того, як поверхня пофарбована, слід її відшліфувати дрібнозернистим наждачним папером, щоб прибрати ворс, який залишився після фарбування.

Олія-віск проникає в структуру дерева, отже від дрібного шліфування поверхня не втратить властивостей, які ми прагнемо отримати завдяки використанню олії. Вирішив перевірити властивості покриття. Розлив трохи води. Вода зібралася в рівну калюжку

від якої після витирання рушником не залишилося і сліду, а поверхня абсолютно суха, без відчуття вологи, що притаманно звичайному дереву після того, як на нього потрапила вода.

Приміряємо наші кріплення. У мене вийшло приблизно так

Розміри використовуваних мною шурупів були вищими, у моєму випадку використовувалися наступні:

На відстані до стіни – я б радив трохи відступити, щоб стіл міг вільно розкладатися, не впираючись у стіну і не залишаючи слідів на поверхні (як, на жаль, вийшло у мене). Після припасування розмірів закручуємо все шурупами. 4 основних та один ще заховався безпосередньо в місці кріплення кнопки складання столу. Для більшої зручності вкручування попередньо по центру отворів я просвердлив дірки дрібним свердлом (у меблевих наборах зазвичай роблять також щоб показати місця з’єднань частин)

Надійність конструкції викликає сумніви. Але час покаже. Цікаво, я один бачу тут співаючого азіатського хлопчика? ^_^

Отвори кріплення до стіни довелося розсвердлити(Так і свербіло написати розробити, зважаючи на інтимність процесу роботи з готовим виробом), у разі використання болтів меншого діаметра можливо і не варто, але я хотів зробити надійніше, отже було простіше розсвердлити

За що я не люблю меблеві щити, то це за їхню якість. Один нормальний, а на другому (хоч по фото і не видно особливо) є виїмка, через яку складно нормально прикрутити це кріплення.

Для того, щоб було зручніше розмічати кріплення дюбелів та згодом кріпити сам стіл до стіни, було створено конструкцію з коробок, що тримала стіл на потрібній нам висоті.

Після розмітки свердлимо отвори, не забуваємо – верхній дюбель довший, два інших можна і більш короткі

Поставивши конструкцію на нашу, знову ж таки, гірку коробок, по черзі прикручуємо всі болти, спочатку прихоплюємо приблизно наполовину, а потім вже крутимо більш капітально. Спочатку нижніх чотири, потім верхніх два

Із верхніми були складнощі – там є дві дірки. Зверніть увагу – під одну є отвір у верхній пластині конструкції складання (що вище), під другу немає і стіл у складеному стані буде під кутом. Зворотний бік медалі в тому, що з однієї можна без проблем закрутити (якщо використовувати нижній отвір), з іншого все складніше і, ймовірно, краще використовувати шуруп, що закручується, або забивний дюбель, так як закрутити ключем болт на кшталт того, що використовувався у мене, вкрай складно

Як лайфхак для особливо складних випадків, я використовував насадку для ключа з тріскачкою і закручував всю цю справу переставними плоскогубцями

От і все! Стіл прикріплений до стіни та радує нас з одного боку зручністю, з іншого – компактністю конструкції. Ось вигляд у розкладеному стані

А це у складеному

Другий стіл я робив під свої потреби, постарався максимально зробити його нарівні з нашим комп’ютерним столом. Вийшло плюс-мінус нормально, але стіл показав, наскільки у нас не надто рівні стіни в обох кімнатах 🙂

Навіщо такий стіл?

Стіл має універсальне застосування – як обідній на кухні (якщо кухня маленька або в квартирі на кухні їжа не вживається), дитині для виконання уроків, в майстерні, де стіл потрібен іноді для робіт, на вулиці (в приватному будинку) для можливості покласти необхідний інструмент або особисті речі, а також як стіл для розміщення продуктів при приготуванні чогось на вогні (шашлик, наприклад). Такий стіл при мінімумі простору у складеному стані має повноцінні габарити в розкладеному, лише небагато (на 20 см) поступаючись стандартному столу.

Чи надійна ця конструкція? У мене є певні питання до неї, але тільки час покаже, як поведеться меблевий щит через рік чи два і наскільки виявиться надійним саме кріплення. У будь-якому випадку це один із найпростіших способів зробити компактне робоче місце під найрізноманітніші завдання. При використанні фанери або інших більш дешевих матеріалів, ніж меблеві щити, вартість складе близько 30-35 у.о., що не так багато.


Даний матеріал буде першим у циклі організації робочого місця для рукоділля та інших робіт (у моєму випадку паяння). Далі будуть пости про стелажі, полиці та інше 🙂

1 коментар до “Робимо навісний стіл своїми руками”

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання