Фестиваль УкрОП-2. “Як ми давали Укропом по колорадських попах”. Спроба 2.

Такий дивно-каламбурний заголовок піст отримав через те, що розумний я набравши майже весь пост випадково клацнув “не там”, і…він благополучно видалився. Тому спробуємо ще раз написати про один корисний і чудовий фестиваль, де ми з Сашкою брали участь у ролі волонтерів.

З того часу, як я оселився на просторах ФБ, мною якось інакше почала сприйматися інформація, і якщо раніше пости на кшталт “потрібна допомога” сприймалися як спам, то мені вперше захотілося комусь із чимось допомогти. Можливо я в цьому бачив якусь можливість поспілкуватися з людьми, з якими я не поспілкувався б в інших обставинах, але в цілому я підписався на це (а заодно і Сашку захопив) з першочерговою ідеєю, що якщо немає можливості допомогти якось “там” , то треба допомагати хоча б тут. Що з того вийшло?

Погода того дня була не дуже яка, зважаючи на те, що спека, яка була на тижні, змінилася дощем у ніч перед фестивалем, а також буквально ввечері того ж дня в місці проведення було відмовлено, і організаторам довелося викручуватися з цієї непростої ситуації. На щастя, все обійшлося і фестиваль проводився буквально за квартал від початкового місця (перший день був в Одесі, на Соборній площі, в другій у Міському саду). Безпосереднім організатором фестивалю є відомий у певних колах людина – Сергій Бакуменко, якого можна побачити нижче:

Цей фестиваль проводиться ним уже вдруге і, як було заявлено після закінчення фестивалю, буде так само взимку ще один, відповідно УкрОп-3. Суть фестивалю полягає у збиранні коштів на реабілітацію людей, які брали участь у проведенні АТО. Плюсом саме такого підходу є те, що у зв’язку із ситуацією на сході країни є безліч людей, які збирають гроші на постачання нашої армії, тоді як тут гроші збираються не для “війни”, а для допомоги нужденним. На жаль під час проведення першого фестивалю не всі поділяли такого роду акції і деякі люди повелися не зовсім осудно, але цього разу якихось особливих неприємних моментів ми не помітили.

Власне наше завдання як волонтерів полягало в тому, щоб розвісити кілька афіш на коробки для збору коштів, а згодом розвісити дитячі (і не лише) роботи на спеціальні стенди. Роботи були виконані в основному дітьми у віці 10-15 років і часом люди не вірили, що таке могли намалювати діти, проте приклади деяких робіт з фестивалю:


Також було представлено роботи кількох окремих авторів. Одним із таких людей була Елеонора Васіна, яку можна побачити нижче, поряд із її роботою:

Крім неї, на виставці була і робота одеської дівчини-художника Олени Мазур:

Тут же можна було побачити й інші роботи, які я собі визначив чимось на кшталт “мемов”. Їх найбільше у молоді викликали роботи, пов’язані з нашим колись президентом:

Картини, які не вимагають будь-яких коментарів:

І роботи, що стосувалися безпосередньо фестивалю:

Фестиваль поділявся на кілька культурних зон, і починалося все з виставки робіт, потім усе плавно переходило у виступ поетів та закінчувався день фестивалю виступом різних гуртів на сцені:

Всі бажаючі мали змогу придбати на згадку hand-made вироби з українською символікою або просто приємні дрібнички для себе:



А серед гостей фестивалю ми зустріли ще й вівчарку-ювіляра, яка на честь свого 10-річчя вирішила прийти чепурною:

Безпосереднього ж талісмана фестивалю – таксу Єву, можна було спостерігати у цей день у народному оздобленні:

На жаль, в даному пості немає можливості викласти всі ті фотографії, що є з фестивалю, але в найближчому майбутньому я планую таки доробити галерею сайту і обов’язково розмістити їх там.

Традиційно викладу і своє “фе”, втім якщо раптом організатори натрапити якось на цю посаду, то хотілося б щоб ними це було сприйнято швидше як прохання/рада на тему того, “чого б хотілося” Уявимо це у вигляді такого собі списку:
– можливо і не обов’язковий пункт (адже проводилося в центрі міста все), але наявність туалету. Якщо говорити про фестиваль як фестиваль.
– Цей пункт більш важливий – наявність більш-менш “людини з кавою”. Навіщо? Адже також можна сказати, що ми ж у центрі. Так можна багато чого визначити, але я думаю, що фестиваль має насамперед якось притягувати людей. Давати їм можливість відпочити. І чашка кави в таку прохолодну погоду напевно зігріла б не одні руки, а можливо і розтопило не одне серце, яке захотіло б допомогти. Тут зазначу, що як варіант можна частково гроші з продажу додати до каси фестивалю.
– Найбільше. Не зовсім той самий формат, але коли ми були влітку на Котофесті, там були якісь майстер-класи, якесь проведення часу. Тобто люди не просто прийшли, а були чимось зайняті, був інтерес прийти, взяти участь і щось зробити. Чому б не зробити щось схоже і тут? Потрібно залучати людей, щоб люди самі хотіли прийти та допомогти, потрібна деяка фішка, завдяки якій фестиваль відвідає більше людей і ще більше людей захочуть знову його відвідати. Сцена була гарна, дитячі роботи чудово, але не зникало почуття, що чогось не вистачає.

– Благодійні продажі. Цей пункт спало на думку згадуючи слова Сашки, що мовляв десь так робили. Якщо хтось хотів зробити свій внесок, він віддавав щось зроблене ним і це виставлялося на продаж. Адже є люди, які готові взяти участь для доброї справи.

Основний “месадж” який хотілося донести до того, що людей треба зацікавлювати і тоді напевно фестиваль має шанс стати чимось чудовим для Одеси, бо часом у нашому місті справді не вистачає чогось такого.

Через несподіване похолодання і день бігання за такою погодою, на жаль, ми побували тільки на одному дні фестивалю. Я вірю, що будуть і УкрОП-3, 4, 5. Хоча б тому, що це справді комусь потрібно. Цього разу правда сума була зібрана трохи менше ніж першого, але навіть ті 15000 грн можуть допомогти кільком людям, а значить справа варта того, щоб не зупинятися на досягнутому!

Хотілося б сказати спасибі всім тим хто відзначився на цьому фестивалі його організацією, допомогою в ній або поклав скільки б там не було грошей в урну для збору коштів. Саме це нас об’єднує і саме завдяки цьому нам не варто боятися якихось внутрішніх чи зовнішніх ворогів.

Дуже сподіваюся, що наступного разу я зможу тут похвалитися, що фестиваль виріс, став ще більш значущим і що його відвідало ще більше небайдужих людей!:)

1 коментар до “Фестиваль УкрОП-2. “Як ми давали Укропом по колорадських попах”. Спроба 2.”

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання