GTA з видом зверху. Огляд на American Fugitive

Якою була б GTA Chinatown Wars, якби вона вийшла на ПК? Чи вдасться розробнику мобільних ігор випустити гідного клона гри, яку люблять мільйони? Чим могла підкорити гра вартістю менше 4 у.о.? Відповіді на запитання далі у статті ^_^

Почну з того, що гра мені дісталася в бандлі за 2 долари, отже його ціну умовно можна поділити ще на 12 і отримаємо гру за 0.16 у.о. Що ж нам може запропонувати гра за ціною шаурми?

Історія

Історія починається з небанального повороту сюжету, коли головного героя підставили. Виходячи з того, наскільки часто обігрується подібний розвиток сюжету в іграх схожого жанру, я б перейменував сам жанр на “Всі тяжкі”, щоб було зрозуміло що наш ні в чому не винний персонаж зовсім випадково починає все більше і більше погрязать в злочинному світі, причому не піднімаючись куди-небудь вище “кар’єрними” сходами, а швидше скочуючи в самі низи. Допомагатиме йому в цьому, як найчастіше і слідує за сюжетом, рідний брат, який раз у раз даватиме все більш брудні справи, а згодом зведе з ще агресивнішими бандитами. Сама по собі історія, якщо вже бути відвертим, нудна і цілком класична, і через пару годин твої пальці будуть шукати кнопку “Пропустити” у всіх сюжетних діалогах, адже все що нам потрібно це дізнатися про нашу мету і попрямувати до неї для її виконання. Проте завдання, які нам даватимуть, цілком різноманітні.

Завдання

Якщо ви грали хоча б одну частину оригінальної франшизи GTA, починаючи з третьої частини, можете сміливо пропустити даний абзац. Якщо ви працюєте на мафію, вам також не відкриється нічого нового. Крім класичних “угони тачку”, “пофарбуй тачку в рожевий”, “поясни мужику, що він не правий”, зустрічаються дуже і дуже цікаві завдання, зокрема, коли нас наймає якийсь трунар, йому раз у раз треба допомагати зі справами, які особисто мені раніше не зустрічалися у подібних іграх. Як один із прикладів – вивезти мішки з “чимось”, які чомусь самі по собі тікали від головного персонажа (не скажу глюк це чи фіча, але виглядало прикольно). Є й більш просунуті завдання на кшталт перевезення ящиків у порту (спеціальним навантажувачем) або викрасти, перефарбувати і закинути на корабель машину. Загалом і в цілому за тих 14.5 годин, що я встиг награти, у мене не склалося враження, що гра мене обманює і щоразу від мене хочуть виконання одного і того ж завдання. Це вже заслуговує на повагу, з урахуванням що, знову ж таки, компанія, яка займалася розробкою, має досвід лише в іграх зовсім іншого жанру.

Світ

Як і слідує хорошому клону, American Fugitive (далі AF) має досить великий світ. У широкому сенсі цього слова в цій грі є все те, що мені запам’яталося по серії GTA, коли я в неї ще грав (остання частина була GTA IV) – міні-завдання на кшталт гонок на якийсь час, погрому всього що рухається на танку або з кулеметом , стрибки з трампліну, пошук прихованих ящиків (у разі сейфів з грошима). По світу часто-густо розкидані предмети на кшталт їжі, якою можна відновити здоров’я, зброї (як ближнього бою так і вогнепальної), гроші – загалом усе те, що вам може стати в нагоді в нелегкому житті незаконно звинуваченої людини.

Сам світ складається з (барабанний дріб) 3-х островів, які відкриваються для нас поступово, у міру проходження сюжету (і так, через 14.5 годин мені відкритий тільки другий острів). На кожному острові є об’єкти, магазини, жителі, секрети, об’єкти. За класичним принципом переміщення між островами відбувається за допомогою завантажувального екрану, тобто світ гри фізично пошитий переходами. Незважаючи на це, через деяку кількість ігрового часу гра стала підвантажуватись (я не про перехід між містами, а про початкове завантаження) досить довго, що створює відчуття не міні-проекту, а серйозної великої гри. Це явний мінус, але…можлива справа все в тому, що гра стоїть на звичайному жорсткому, а не SSD, втім у інших ігор, що стоять на ньому, таких проблем помічено не було.

Поліція

Будьте готові, що поліція в даній грі пильнує за вами більше, ніж у політичний жарт . Бігаєш зі зброєю? Бдимо! Бігаєш голий? Бдимо! Когось зачепив? Так-так-так…а якщо тобі на очах довелося врізатися в чиюсь машину або, боже борони, збити чийсь паркан – все хлопець, ти потрапив! Як заявив у Стімі людина в одному відгуку, “поліція чіпляється за кожну дрібницю”. Це і весело, з одного боку, і дратує з іншого. Втекти від неї порівняно легко (якщо у вас хороша машина та навичка їзди), часом достатньо переодягнутися і вибігти із зони пошуку. Але важливіше – поліція тут є і вона цілком працює. Погано поводиться? За тобою їде патруль. Гірше – відправляють спецназ. Далі військових, вертоліт, і…віхою виступає відправка за тобою танка!

Жарт гумору в тому, що поліція толерантна до злочинців і, якщо ти просто біжиш, тебе ніхто не тиснутиме машиною, а просто потихеньку їхати за тобою. Мовляв “хлопче, одумайся!! Ти ще маєш шанс!”. І навіть коли нас застають зненацька в машині, нас…ні, не заарештовують. На нас починають полювання в дусі “біжи-біжи. Або пристрелимо, або сам раніше видихнешся!”. Це дивно, але як є. У разі смерті є два варіанти – нас або повертають із усіма предметами, або викидають у тюремній робі туди, де ми починаємо гру, без будь-яких предметів.

Фізика

Фізика – штука цікава. Машини відчувають свою вагу, мають свою швидкість, керованість, але часом смішно виглядає, коли поліція намагаючись тебе протаранити сама ж спалахує, потім вибухає, а потім на тебе вішають це як злочин. Управління транспортом досить комфортне, хоча деякі завдання з гонками змусять вас попітніти, тому що один незграбний рух та золота у змаганні вже не вибити. Загалом, якщо порівнювати з тією ж GTA, керування транспортом тут мені здалося дуже схожим. Є можливість йти у замет, на деяких машинах є прискорення, але мені воно траплялося лише у сюжетних завданнях. Можливо надалі (третьому місті) такі машини зустрічатимуться загалом.

Ігровий процес

Як і будь-яка частина GTA, ця гра це пісочниця з відкритим світом. Ти можеш піти куди завгодно, робити будь-що, і свобода дій там більш ніж достатня. Можна грабувати практично всі будинки, які є на карті (добути корисні предмети чи гроші). Є схованки на кшталт сейфів, код від яких вам доведеться знайти і часом він дано не наочно, а в тій чи іншій підказці. Поза сумнівами це додає інтересу в ігровий процес і розбавляє звичні “їдь-убий”. Зламуючи будь-який будинок ломом або будь-чим будьте готові, що спрацює сигналізація і через якийсь час приїде поліція. За цей час ви можете зачистити певну кількість кімнат у будинку (кожна кімната обшукується деякий час на предмети). Уганяючи машину також спрацює сигналізація та викличе підозри. Причому не важливо – чи будуть поруч поліцейські,

Можливості гри хоч і не безмежні, але ви цілком можете евакуатором підчепити якусь машину і возити її за собою. Є кран, який дозволить позбутися машини, перетворивши її на купу металобрухту. Є навантажувач, який дозволить вам перевозити щось дрібне, причому при спробі підняти машину, більшу за габаритами, ніж він сам, на диво дива не сталося і він підняв себе сам. Тобто в таких моментах і дрібницях гра не дає якихось несподіванок на кшталт “як це взагалі можливо?!” та працює за законами всесвіту. У таксі чи швидкій попрацювати не вдасться (до речі, швидких і таксі тут немає від слова зовсім), а ось машину пофарбувати – це будь ласка. Гра одночасно схожа і не схожа на свого старшого брата.

Мені вона сподобалася тим, що в неї можна просто зайти на півгодини, побігати, розслабитися, позлити копів, виконати пару завдань і піти далі займатися своїми справами. Тобто вона не змушує вас витрачати багато часу на виконання завдань, але в той же час дає досить широкі можливості. Такі ігри дуже здорово запускати на портативних консолях, коли ти кудись їдеш, наприклад, і тобі потрібно відволіктися буквально на півгодини. Гра, до речі, виходила на консолях – PS4, Xbox One, Nintendo Switch. На останньому вона, напевно, буде найбільше цікава.

Схожі відчуття від геймплею у мене викликала GTA Chinatown Wars, але на жаль найяскравіші емоції від неї були на тій же Nintendo DS, де певні моменти (зламування машини, наприклад) були реалізовані через міні-завдання на сенсорному екрані. Тут цих плюшок, зважаючи на все, немає, зокрема в консольній версії, що дещо засмучує. Тим не менш, дуже приємно мати міні-варіант GTA у такому досить цікавому виконанні як з погляду графіки, так і ігрового процесу.

Крім іншого, у грі є навіть прокачування навичок на кшталт поступового відновлення здоров’я або збільшення шансу злому житла. Це не особливо впливає на ігровий процес, але в цілому мило, що розробники доповнили гру і з погляду таких можливостей.

Музика

Пост уже був написаний, але запустивши гру мені згадалася ще одна річ, за яку вона мені сподобалася – звуковий супровід, зокрема музика! Музика тут зроблена дуже добротно та відповідає ігровому процесу. Зацінити саундтрек ви можете трохи нижче

Що мене справді здивувало, то це той факт, що саундтрек офіційно не був випущений (принаймні у Стимі його придбати окремо не можна). Так, можливо, він не зрівняється з OST’ами тієї ж Nier Automata або Transistor, але тут той рідкісний випадок, коли картинка на екрані дуже синхронна з тим, що ти чуєш з колонок. Здорово, коли розробники гри обмежують свій алмаз з усіх боків, тим самим доводячи продукт до ідеальної готовності.


В підсумку

Я не помітив, як наштопав 1400 слів про (умовно) міні-гра, тому думаю час нам якось підбити підсумок і закруглитися. Те, що я розповів, не є повним описом світу гри, тому що в цілому гра затягує своєю простотою і… в той же час опрацюванням. Складно до чогось докопатися, коли ти не чекаєш від гри чогось понад, але почавши грати розумієш, що тобі пропонують набагато більше, ніж ти міг очікувати. Для людей, які створювали раніше ігри в дусі “три в ряд”, це просто титанічна робота, яка (на відміну від усіляких там кіберпанків, агась) не змушує пукани гравців вибухати від того, що гра гальмує і має купу багів. Все працює як треба, і об’єктивно у мене лише кілька разів були питання, коли доводилося перезапускати завдання (коли я евакуатором намагався відвезти машину до сараю, наприклад, і заїхав цим евакуатором).

Для проекту, що коштує у середньому 3.5-10 у.о. (це в Стімі під час акцій та поза ними), гра виконана просто на найвищому рівні і тут вже відчуття навіть не інді, а скоріше ААА проекту у компактному варіанті. Якщо брати гру в бандлі, про який я писав вище, то вона стоїть зовсім не безкоштовно. Тому дуже рекомендую її в першу чергу до покупки, тому що за той продукт, що ми отримуємо, це копійки.

Нехай це буде остання гра цього року, яка отримає від мене Editor’s Choice як проект, який зміг здивувати у своєму жанрі. Моя оцінка? 8.5 із 10! Заслужено та чудово! 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання