Добрий день! Ох…станом на зараз воно “плаває”. Смішно, але коли відправили воювати проблем не було (травень-вересень), але в той час приймав багато заспокійливих (загалом-то, і списаний по тій самій причині), тож важко сказати чи то легше було бо було забагато заспокійливих і стрес перекривався ними, чи то через стабільне харчування (одна й та сама їжа кожен тиждень в один і той же час), але було легше. Як списали – стан став наче краще (ніж до відправки), хоча ми ж розуміємо що не в навчальному центрі, не в частині дієтичних страв не було (основна рекомендація по ГЕРХ є дієта).

Прийшов до висновку, що стан дуууууууже погіршує саме стрес. Причому не тільки явний, а й коли просто є якась річ, яка тебе нервує по життю. Тому намагаюсь прибирати будь-який стрес (хоча, коли живеш серед людей, то важко, бо у кожного свої звички). Від заспокійливих намагаюсь триматись трішки подалі, тож зараз і Кроксена вистачало коли були симптоми ГЕРХу більш явні, зараз Гідаземап “про запас” лежить. Омез Д і Барол приймаю епізодично (коли є розуміння що не те поїв чи випив, що надто вже повисить кислотність, типу вина).

В мене ще зі спиною проблеми, роблю вправи, котрі більше йогу нагадують, і я думаю що щось типу йоги (особливо якщо живеш там де вона є, а не як ми) могло б теж позитивно відгукуватись по ГЕРХу як такому. Воно більше про “медитацію”, ніж фізичні вправи. Мені здавалось, що десь зустрічав поради в цьому напрямку.

Взагалі, справа у “балансі”. Тобто треба навчитись розуміти/відчувати свій організм, щоб розуміти коли потрібно випити щось типу Омеза, коли трішки заспокійливих пропити, а коли просто якось змінити навколишні умови, наскільки це можливо. І це по здоров’ю в цілому, не тільки по ГЕРХ (більше по тривожному розладу і депресії).

Дякую за відгук, коли будуть якісь питання – пишіть 🙂

У мене схоже, теж герх, тонзиліт, гастродуоденіт, теж тривожний розлад і депресія (після детальної діагностики виявилось що це лише симптоми к-птср, це коли в дитинстві було багато психологічних травм).
З гастроентерологами було теж не дуже, – грубо кажучи, виписали якісь ліки і льон, та й до побачення. Поки не знайшла дійсно людину, яка любить свою справу, і можна сказати чарівниця усе проходить на довго, тільки десь раз в рік повертається як реакція на сильний стрес 🙁
а, чесно кажучи, забула про цей взаємозв’язок, ваша стаття нагадала, тож скерую свою увагу в цю сферу.
Дякую за те, що щедро ділитесь інформацією!