І в дощ, і в сніг? Триколісний велосипед взимку як ліки від нудьги

А що, якщо санки та лижі – не єдиний транспорт узимку? Поговоримо про дорослий триколісний велосипед у снігових реаліях

За вікном закінчується тиждень холодів до -20, і я маю вам про що розповісти за її підсумками. Головним підсумком стали поїздки засніженими дорогами в мороз на…ні-ні, не машині – на дорослому триколісному велосипеді!

Снігу навалило не те, щоб по коліно, але навіть у таких реаліях вже складно уявити собі якийсь двоколісний транспорт на дорогах, адже дороги не завжди очищені та посипані від снігу, а отже дуже часто бувають слизькими. Сьогодні я вам постараюся розповісти про те, як поводяться на дорогах в холодну пору року наші триколісники, чого від них чекати, а також який з них краще і чому.

Випробувані

Умовно випробуваних у нас два Mifa , яка Сашкина, має важку сталеву раму, привід на 2 задніх колеса + спереду мотор редукторний потужністю 400 Вт, оснащений планетарною втулкою на 7 швидкостей. Другий мій Schwinn Town & Country , на який я пересів як тільки встановили двигун. Він алюмінієвий, важить приблизно на 5+ кг менше ніж Mifa, привід у нього на одне колесо (заднє праве), друге колесо вільно обертається, на передньому колесі 350 Вт мотор редукторний від Вольта Байкс. Незважаючи на те, що конструктивно вони дуже схожі, насправді вони дуже різні за керованістю та своєю ідеєю.

Історія

Зимові поїздки для нас не є чимось дивовижним, тому що не всі продукти у нас, як зараз модно, повністю домашні, а значить, з деякою періодичністю потрібно їздити за продуктами, будматеріалами, а також на пошту з питань посилок. Посилки у нас нерідко бувають вагою по 10-15 кг і більше, а продуктами ми також запасаємося на користь. Свого часу, коли ми жили в Одесі, щоб запастись нормально продуктами на тиждень нам потрібно було удвох їхати на ринок, закуповуватися і з повними рюкзаками за спиною та з пакетами в руках повертатися додому. Це не найкраще позначалося на спині, і було вирішено, що нам потрібен транспорт, який не вимагає прав, але дозволить з комфортом возити невеликі вантажі. Раніше я вже писав докладну статтю про переваги триколісника як транспорту, але в зимовий період він розкривається з цікавіших сторін.

По суті своїй у зимовий період триколісний велосипед є чи не більш стійким, ніж у літній період часу, тому що відсутнє тертя, яке я б назвав “паразитивним”, через яке велосипед раз у раз може норовити при різкому розвороті перевернутися. Взимку ковзання – наш друг, що дозволяє цього уникнути. З цієї ж причини такий велосипед хоч і викликає подив у перехожих ще більшою мірою, але є найбільш безпечним транспортом у складних умовах (у моєму розумінні навіть безпечнішим, ніж автомобіль, якщо тільки останній не на зимовій шипованій гумі). На питанні гуми і зупинимося насамперед.

Взуття

Одним із критеріїв, що дозволяє з комфортом їздити на велосипеді у будь-яку пору року та погоду є його гума, тобто покришки. Для велосипеда взимку є два варіанти – перший має на увазі використання спеціальної гуми з шипами, завдяки яким можна цілком собі їздити і на двоколісному велосипеді. Другий актуальний саме на триколіснику – гума з глибоким протектором. У нашому випадку використовується Schwalbe Land Cruiser – шина з універсальним протектором. По центру у неї поверхня рівна, що дозволяє мати гарний накат по якісному покриттю. З боків протектор досить глибокий, з зачепами, це дає можливість відмінно чіплятися за грунт або іншу сипку поверхню.

У цій гуми взимку є два застосування. Коли асфальт чистий, без льоду та снігу, колесо можна накачати сильніше, щоб збільшити накат. У випадку ж, коли доводиться їхати по льоду та снігу – тиск у колесах можна приспустити і у нас буде відмінне зчеплення, яке запобігатиме ковзанню.

Досвід з тяжкою повнопиводною Mif’ою

Першим велосипедом, який мені вдалося випробувати на снігу, був Сашкін триколісник. Він був перший обладнаний двигуном, завдяки чому став ідеальним варіантом у вигляді зимового транспорту. З тим, що велосипед сам по собі важчий, і їздити на ньому навіть у літню пору без мотора було порівняно непросто, взимку також їзда мала відрізнятися. Але все виявилося не так погано, як думалося.

З одного боку, якщо у вас важкий триколісний велосипед, ви повинні завжди усвідомлювати, що він повинен бути обслужений, а акумулятор заряджений. Коли у мене склався неприємний момент і акумулятор сів, узимку на напівспущених колесах хоч і можна було доїхати додому, але комфортним таку поїздку назвати було складно.

На дорозі велосипед, за рахунок ваги, поводиться більш ніж стабільно. Виїжджаючи на сніг/лід, поведінка починає злегка змінюватися – так як у задньої осі йде повний привід одночасно на два колеса, велосипед починає “виляти задом”. Особливих складнощів в управлінні це не додає, але слід акуратно об’їжджати машини та людей, оскільки неправильно загальмувавши (наприклад, тільки переднім гальмом) є варіант, що велосипед може занести та розгорнути. У мене таких ситуацій не було, але виключати їх я не став би.

Завдяки тому, що мотор встановлений у передньому колесі, це дає нам можливість за будь-якої складної ситуації (знову ж, занесення) використовувати тільки його потужність, тим самим вирівнюючи напрямок їзди. Є варіанти, коли люди встановлюю собі велосипед каретковий мотор. Як ви розумієте, в такому випадку він би мав швидше мінус, ніж плюс, тому що виключно на задньому приводі був би шанс застрягти велосипедом у мокрому снігу або ковзати по крижаній поверхні. У випадку з переднім колесом – навіть якщо воно прокручується слизькою поверхнею, ми можемо допомогти педалями і наш велосипед повільно, але вірно, почне їхати хоч по крижаній кірці, хоч по сніговому покриву.

Загалом усю минулу зиму ми проїздили тільки на Mif’і і вона чудово впоралася з цим завданням.

Досвід із легким Schwinn Town & Country

Цікаво, що велосипед, який має на увазі їзду містом і бездоріжжям має задній привід на одне колесо. Такий спосіб зчеплення із задньою віссю має і явні плюси (легше крутити педалі), так і мінуси – у випадку, якщо ми ведучим колесом наїжджаємо на ямку або піднімаємося над поверхнею, ми відразу ж не маємо зчеплення з дорогою. Зізнатися, мені найбільше цікавила поведінка даного велосипеда в складних зимових умовах. Варіанта було два – або різниці їзди з іншим часом року не буде, або велосипед буде повністю непридатним для їзди по снігу та льоду. Результат перевершив мої очікування.

Велосипед їхав приблизно з тією ж легкістю, що й звичайним асфальтом. Навіть коли я з’їжджав із траси на землю присипану снігом, контроль не губився і велосипед хоч і повільніше, але цілком впевнено рухався вперед, протоптуючи собі колію. Звичайно, я говорю не про сніг висотою по коліно, але останнім часом стільки снігу не випадало, а дороги у нас регулярно чистяться. Якби я їхав по полях, то з великою ймовірністю застряг, але по зимових засніжених полях якщо хтось і здатний проїхати, то тільки фетбайк.


UPD доки писалася стаття, у нас встиг розтанути і знову випасти сніг. Schwinn я розібрав для обслуговування та пару днів їжджу на Mif’e. Хотілося б поділитися порівнянням “лоб у лоб”.

Після легкого велосипеда на тяжкому їхати, як мінімум, незвично. При поворотах і початку ходу, незважаючи на потужніший мотор, колесо прокручується на місці навіть більше ніж на Schwinn’e, не дозволяючи швидко почати їхати. За відчуттями їздити по снігу з льодом простіше на легкому триколіснику, оскільки сама по собі вага велосипеда не заважає руху і тобі простіше почати їхати в будь-яких умовах – хоч по снігу, хоч по льоду. Різниця моторів значно відчувається, коли тобі потрібно виїхати на пагорб – у нас на в’їзді у двір є така, куди машини з дровами не завжди з першого разу заїжджають. Також поводиться триколісник з мотором від Вольта Байкс потужністю 350 Ватт. Тяжкий триколісник з мотором Mxus, потужністю 400 Вт, заїжджає, при цьому, без проблем. Природно за допомогою педалями, тому що підйом, все ж таки, великий.


Обслуговування

Головною проблемою автомобілістів із настанням зимового сезону є необхідність змінити гуму на зимову. З велосипедом у цій необхідності немає, адже ми можемо їздити однією гумою в будь-який сезон. А ось обслужити велосипед відповідно до погодних умов, все ж таки, необхідно. Насамперед йдеться про заміну мастила ланцюга на те, що використовується для сирої погоди. Я не дарма заговорив про обслуговування – поїздивши на своєму велосипеді з осені та “забивши” на ідею мастила для вологої погоди, а також не думаючи про те, щоб чистити сніг з велосипеда після приїзду додому (в -15 градусів морозу це складно), довелося зіткнутися з іржею на тих чи інших частинах і, особливо, ланцюга.

На жаль і ах, використовуючи такий транспорт у сиру погоду, слід бути готовим до того, що іржею буде покриватися все що тільки можна. Тому дуже рекомендую стежити за лакофарбовим покриттям рами, щоб транспорт прослужив вірою та правдою довгі роки. Для трансмісії ж дуже важливо, щоб вона завжди була в мастилі, що відповідає порі року. Іржа, яка не встигла причепитися капітально. легко знімається або звичайним протиранням та промиванням водою, або спеціальним засобом від іржі, який можна зустріти серед звичайної побутової хімії.

Безпосередньо це все не впливає на ходові якості транспорту, тут питання швидше в тому, щоб рідше потрібно було змінювати комплектуючі. Ось для прикладу фото ланцюга, стан якого я побачив через кілька років використання велосипеда

Не такі страшні сліди іржі, як стрімко виглядають тріщини на ланках ланцюга. Було вирішено замовити свіжий ланцюг, щоб стара, що віджила своє у всіх сенсах, не розірвалася в самий невідповідний момент. Чи виражений такий стан її їздою з електромотором, чи просто ланцюг старий і зносився (з покупки велосипеда я його не змінював) складно сказати, проте в невідповідний момент може статися неприємність.

Найкращий зимовий транспорт?

Сьогодні перший день, коли я побачив людину, що їде снігом на велосипеді. В іншому люди гуляють із дітьми, катають їх на санчатах, ходять пішки. Не треба бути особливо спостережливим, як люди – хто з подивом, а хто з посмішкою, спостерігали, як я їхав у своїх справах велосипедом – транспортом, який “не призначений” для зимового використання. Чудово бути прикладом, що сніг і лід, що випав, не є причиною не мати особистого транспорту, який допоможе дістатися магазину за продуктами або матеріалами в будь-яку погоду.

За моє життя тут було кілька прикладів випадків, коли заощадивши, людина отримувала травму та витрачала великі гроші на лікування. Буквально днями бачив, як чоловік мало не впав на льоду. Пам’ятаю, як сам ішов з магазину в перший рік, коли ще не було велосипеда, і послизнувся на льоду, несучи 5-літрову пляшку олії, яка лише дивом не розлилася по землі довкола і мені в тому числі. Будь-яка травма, в моєму розумінні, не варта економії на безпечну роботу чи пересування, оскільки гроші завжди можна заробити, а наслідки травми можуть залишитись на все життя. Навіщо я це все? Навіть без мотора, у найпростішому варіанті, велосипед вартістю 6000-7000 грн (цілком реальна ціна на нашому ринку) часом не тільки полегшить вам життя, але і врятує від отриманих травм, коли потрібно вийти в магазин і доводиться йти по слизькій поверхні.

Без сумніву, є люди, які фізично не можуть собі дозволити мати такий транспорт, оскільки живуть у квартирі, але в усіх інших випадках я вважаю, що це найкращий вид транспорту для зими, незалежно від того, електро він або звичайний.

Дякую за увагу друзі та до нових зустрічей! 🙂

Ps знову ж таки, через погоду, не став робити фоточки для статті, але записав поїздку свіжим снігом в холодний день. Думаю, відео скаже більше, ніж фото:

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання