Підсумки 2020 року. Все проходить і це пройде

А давайте підіб’ємо підсумки? Як-не-як, а 31 число настає/настало і…навряд чи щось кардинально зміниться. М?

Напевно у багатьох 2020 запам’ятається, в першу чергу, пандемією. У когось не стало близьких людей, у когось є віра в те, що це все обман і з ними не станеться. Але мій піст буде не про це, оскільки, благо, нашу сім’ю і родичів це особливо не зачепило (чи зачепило? Ай, не про це піст).

Січень

Цікаво відкривати Нотс і переглядати, що було в тому чи іншому місяці. Твоя пам’ять завжди применшує кількість подій, тому багато елементів з неї просто випадають. Але це не наш випадок, адже ми маємо міні-блог із замітками, де все документується. Так сталося і з пазлами

Вперше за довгі роки мною була замовлена ​​купа пазлів, які я планував скласти. Насправді потім було ще одне замовлення, і за фактом уже рік як минув, а решта пазлів я поки що так і не склав, але інтерес до них у мене не згасає – знайти б лише час.

На початку року я все ще горів ідеями серйозно зайнятися Ютуб-блогом, тому мене можна було цілком застати за конструкцією чогось нереального для зйомки, на кшталт цього

Але за фактом незабаром чи майже незабаром я закину ідею займатися Ютубом, бо зрозумію, що отримую від цього більше негативу, ніж позитиву.

Втім, у січні негатив був викликаний зовсім іншим – по суті одна за одною приходили посилки з такими.

а іноді з ось таким ось

ноутбуків. Бачиш ноутбук? А він є…

Не менш приємним був і потекший кран на кухні, який довелося раптово міняти. У ті ж далекі часи я вирішив, що треба готуватися хоча б раз на тиждень і готувати щось незвичайне. І навіть, цілком собі, намагався відповідати своєму задуму. Але карантин, що згодом з’явився, і неможливість нормально закуповуватися продуктами вбили цю ідею на корені(

Тим часом час йшов до лютого.

Лютий

Лютий почався з чудової ідеї купити квитки на O.Torvald та Операція пластилін. Обидва концерти було призначено на березень. Нуууу…так-так-так, хлопці, ви розумієте жарт тільки почувши слово “березень”, правда ж?..

Усі ми чудово пам’ятаємо, що карантин в Україні настав 12 березня.

А ще натхнення у мене було через край і я вирішив, вперше у своєму житті, зайнятися модингом корпусу комп’ютера. Вийшло дуже мило

Складно не згадати і про єдиного, цього року, гостя – у лютому до нас приїхала мама

А ось найяскравішим моментом лютого був… та-дам! Дрон, що відлетів на захід сонця!

У той день я дізнався, що найкращий спосіб познайомитися, через 2 роки проживання, з сусідами – це впасти на їхню ділянку дроном. Він, у буквальному значенні, полетів у захід сонця, залишивши мені на камері прекрасну картинку із західним сонцем. Проте технології зробили крок вперед і дрон був знайдений, хоч і це був, мабуть, найнезручніший момент, з яким я тут стикався 🙂

Березень

Березень розпочався ще одним експериментом із готування – запечений у духовці лосось. І чорт з ним, що він був засоленим вже, але вийшло дуже непогано.

В той же час, точніше ближче до середини березня було закінчено проект 365, який мав на увазі зйомку хоча б по 1 фотографії на день протягом 365 днів.

Останнім стало фото фотиків, як елемент деякого символізму, хоча, за моїм задумом, була ідея поїхати до братика на ДР і зробити останнім фото в сімейному колі, але карантин уже набирав обертів і це було малоймовірним.

Настав мій 30 ДР… ось змінилося? Мабуть, що так. За кілька тижнів до ДР я запостив композицію, де були слова “Мені майже 30, а я досі вірю у чудеса”. Є припущення, що ближче до 31 цього почало проходити, але не будемо про сумне, адже на носі квітень!

Квітень

Квітень почався з дурної ідеї завести травморграм – перший (?) інстаграм-аккаунт, де щоразу будуть публікуватися фото нових каліцтв, отриманих від чогось. Жаль ідея швидко вичерпала себе

У квітні я вирішив спробувати щось нове – додав нагоду донатити користувачам блогу. Тобто. якщо комусь стала корисною моя стаття, він міг підтримати копійчинкою. За цей рік блог підтримало 2 особи, але починалося це все у квітні

На моїй пам’яті це був перший випадок, коли я заплатив за моє хобі. Таким чином, за рік мені допомогли з оплатою 1.5 місяців хостингу блогу, що, в цілому, теж непогано. Дякую! 🙂

Як особливо багата людина, я зміг собі дозволити повноцінний особистий транспорт, а саме Felt Little Bastard

Історія цього велосипеда не закінчилася і продовжується, він отримав мотор, стильні сумки, двокоронну вилку, і зараз є моїм основним транспортним засобом для поїздок містом.

Другим головним придбанням став повноцінний мотоблок, яким ми замінили раніше придбаний електро-культиватор. З мотоблоком життя стало набагато кращим, а питання городу перестало висіти над головою, як щось страшне, ніж треба займатися місяць, тому що раніше ми його перекопували звичайною лопатою і на кожну грядку у мене йшло по кілька днів роботи.

Травень

Травень у нас почався з ідеї зробити навколо ділянки зелену огорожу із самшиту.

Ідея умовно вийшла вдалою, бо самшит у тому ж вигляді стоїть досі, але коріння у нього якось не бачити. Тим не менш, згодом ми все ж таки знайшли спосіб розплодити самшит, про що буде піст, коли це все дійде до своєї кінцевої стадії 🙂

У середині травня Будяк привела потомство, але з’явилося воно раніше за термін і не вижило. Адже могли б бути нашими іншими дрібними.

В іншому травень запам’ятався без будь-яких явних подій на кшталт тих, що були минулого року.

Червень

У червні у нас сталося диво, і нарешті з’явилося ліжко! Така, що з новим матрацом і яку хотіли!

Зараз навіть складно згадати, як ми стали на старому ліжку і пролежаних матрацах, але якось так прожили майже 3 роки. А ще трохи оновили своє “цибуля”, затарившись брендовими речами з розпродажу

На моїй пам’яті це був перший випадок, коли було стільки всяких шмоток куплено в такий короткий період 🙂

В іншому все обійшлося, знову ж таки, без подій.

Липня

У липні мені здалося, що натхнення для постів кудись пішло і було вирішено трохи піти у відпустку. Вийшло так собі, але спроба не катування.

Проект електрокруїзера був майже завершений та виходив на кінцеву стадію.

Ухолодний дощовий зимовий вечір чудово розмірковувати про те, як чудово серед літа витягнути кудись у сад мангал і зробити обід на свіжому повітрі.

Якщо так подумати, липень був місяцем відпочинку, адже в той же час у нас з’явилась у господарстві коптильня, в якій ми зі змінним успіхом щось робимо

Було частково вирішене питання з деревами і зайцями чи ще якими-небудь тварями, які обгризали нам дерева – ми зробили їм захист із сітки

Закінчився місяць появою у нас собаки, який згодом довелося вивезти, оскільки вона почала загризати одну за одною сусідських курей, а на нас стали косо дивитись усі сусіди

Останнім же штрихом став гриль, який відмовився працювати, якого вистачило рівно на рік роботи. Головна смуток полягає в тому, що його ми так і не купили, але здобули цінний досвід того, як повернути гроші, якщо гриль ремонтували більше місяця.

Абрикос було багато і ми вирішили розширити наш міні-бізнес по сушінню абрикос, купивши ще одну сушку і додаткові форми, але виявилося, що абрикоси були не в тій кондиції, щоб їх сушити і… ідея відклалася до наступного року 🙂

Серпень

У пошуках велика для звичайних покатушок, у серпні у нас з’явився ще один ровер. Красииииииииииииньенькіііий ^_^

Щоправда, ціною відмови від мого одного фотика. Але він того коштував і, зрештою, це Norco! У разі настання чорного четверга його завжди можна продати 🙂

Менш приємною історією була ситуація із пресом для соку. У нього, буквально, зірвало домкрат і … взагалі страшно було дивитися, як конструкція з металу так деформувалася

Згодом я його відремонтував і трохи переробив, але на той момент відчуття від того, що сталося, були не найприємніші, адже преса вистачило приблизно на 300 літрів соку.

Радісною ж звісткою стало те, що я нарешті зробив собі полички на робочому місці.

Ідея настільки універсальна і проста, що я вирішив використати таке саме кріплення і для фотофону, про що також була стаття.

Завжди приємно збирати врожай, і ще приємніше його обсяги. Фундука цього року було чимало

Вересень

З усіма карантинними історіями так склалося, що перша поїздка цього року у нас випала…на вересень. У середині вересня ми вирішили проїхатися до лісу

Мабуть, це навіть дивно, коли без проблем зі здоров’ям час на поїздки знаходиш тільки на початку осені.

У вересні ж каталися ще й у бік Липи

У зв’язку з тим, що у нас почастішали випадки відключення світла, було вирішено зробити на основі батарей для електровелосипедів резервне живлення для будинку, яким можна було запитати будь-які пристрої, що живляться від 12 вольт, у тому числі зарядки для ліхтарів, телефонів і ноутбуків. Згодом подібна конструкція з’явилася одному з велосипедів, де стала так званою “бортовою мережею електроживлення”

Не найприємнішою новиною став злом облікового запису на Амазоні, що спричинило видалення всіх графічних файлів зі статей блогу. Частково був винен я, частково Амазон, у результаті вирішив файли зберігати безпосередньо на хостингу і частіше робити бекапи.

Жовтень

У жовтні було, нарешті, закінчено ремонт Сашкиного триколісника, було замінено половину деталей, встановлено дискове гальмо, замінено вилку. У результаті великий зажив новим життям

Я спробував завести сторінку для блогу у Facebook, але зрозумів золоте правило – без вливання бабла в рекламу сторінка у Фейсбуці для блогу, це як та сигарета…яка іноді просто сигарета, а часом…ну ви зрозуміли 🙂

Наша остання цього року подорож була в кар’єр. Їхали ввечері, погода була вже дуже огидна, але сама поїздка дуже і дуже вдалася

До речі, це була перша поїздка, коли я поїхав кудись не у справах електро-Felt’е. Такі справи

Листопад

Листопад запам’ятався, на диво, ні чим. Давайте зробимо нове свято – “День листопада!”, мені здається чудово мати свято місяця, за яке тобі хоч і нічого сказати хорошого, але й поганого теж немає.

Грудень

Грудень був/є хворим. Вболівали обидва. Вболіваємо досі і, чорт би з ним, наша класична застуда після ром-коли, але тут щось серйозніше. Втім, сподіваюся, що до середини січня все вирішиться. Адже свята ^_^

Тішить, що встигло закрити пару важливих справ до кінця року, а отже далі буде легше.
Останнім “перлом” року, що минає, був фотоапарат, який їхав Сашці як подарунок і…приїхав не зовсім робітником. Ремонт копійчаний, але останній штрих року, що минає, дозволяє назвати рік говеним від початку і до … навіть смішно, з поламаних пристроїв рік почався, і ними ж закінчився.


Рік був дивним. Місцями складним, подекуди не таким складним як попередній. Загалом і в цілому стали зрозумілішими наші цілі і те, в якому напрямку далі слід рухатися.

Однією з цілей цього року було написати 100 постів у блог, і ось буквально за пару хвилин до завершення 2020 року я пишу останній з них. Не всіма постами я був задоволений і реально корисних для когось менше сотні, але я таки зміг цього року добити цю ідею до завершення. Яка мета буде на 2021 рік? Можливо, це буде спроба зайнятися стоковими фото і досягти в цьому чогось, можливо, щось ще. Хочеться відпочити від “челенджів” і жити в більш спокійному графіку, займаючись і ділячись тим, що подобається.

Що ж до мого списку з 30 справ, то…виглядає він на сьогодні приблизно так:

Виглядає дуже похмуро, але інакше бути і не могло, а справа навіть не так у поганій погоді, як у тому, що в грудні ми захворіли і обом було не до реалізації цього списку справ. Десь були проблеми з грошима, щоб щось купити та зробити, десь ще щось зірвалося. З плюсів те, що список є і тепер є мінімальне розуміння, чим слід зайнятися в першу чергу коли буде така можливість 🙂

Хотілося б, щоб у наступному році … так мабуть нічого не хотілося б, тому що все що де-небудь вказується як “хотілося” має властивість не збуватися. А з урахуванням, що у новий рік ми вступаємо хворими, рік обіцяє бути веселим.

Усіх із наступаючими святами!

UPD за 20 хвилин до Нового року у нас вимкнули світло у селі. Екхем. Це знак. Очевидно… 🙂

UPD за 15 хвилин світло увімкнули. Будьмо!

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання