Підсумки 2021

Підіб’ємо непідведене? 😉

Насправді, мав бути пост про West of Dead, але я в край розлінився, тому давайте хоч підсумки підіб’ємо. Думаю, на цей пост у мене сил вистачить.

Про сумне

Почнемо з кінця. З грудня. Грудень закінчувався сумно. Не дивлячись на хорошу фінансову ситуацію (в якісь повіки я можу так сказати наприкінці року), місяць видався якимось депресивним. Всякі там новини про політичну ситуацію, погана погода, якась внутрішня депресія, яка не дозволяє робити хоч щось ззовні – це такий дивний стан, коли начебто все добре, але щось тримає тебе за руку і не дає кудись. піти та щось зробити. Тому ти просто бавишся день за днем ​​як медузка на березі моря. Чекаючи незрозуміло чого. Ну та гаразд, вистачить про сумне, пішли про ще сумніше.

Про болячки

Моє єврейське щастя в тому, що…пам’ятаєте я казав, що це буде рік відпочинку та здоров’я? Ну так ось, здається єдиний отвір у моєму тілі, в який щось не входило, було…загалом тільки хіба що уретроцистоскопію мені не робили, але якщо згадати, що аналізи все-таки брали, то…так, таких отворів ні. І мова не про щось приємне, а про те, що я пройшов, по суті, повне обстеження. Чи дало це результат? І так і ні. Я розумію що зі мною, і навіть як це лікувати, але поки що щодо цього немає можливості. Ну та вистачить про болячки. Чимось приємним рік запам’ятався? Так! І це подорож!

Про великих

Навесні цього року (чи десь поряд) у сімействі з’явився новий ровер – Norco Storm. Покупка була ознаменована бажанням їздити у поїздки самотужки. Зрештою виявилося, що свої сили мене все ще підводять, тому щоб підстрахувати себе я встановив на нього мотор, завдяки чому зміг знову долати відстані близько 50 км без особливих проблем. На ньому ж я примудрився цього року вперше за довгий час впасти, благо не надто травмувавшись. В іншому він став повноцінним членом сім’ї. Іноді здається, що єдині варіанти велосипеда, яких я не маю, це фет і шосейник, але… їх час ще не настав. Та й чи потрібно? Норка цілком собі закриває собою ті прогалини в можливості кудись поїхати, які були неможливі на тому ж самому Felt’і. Schwinn також отримав обновку – був встановлений потужніший мотор, завдяки якому їзда засніженими і зледенілими дорогами хоч і важка, але не викликає будь-яких питань. На велосипеди (Сашкін і мій триколісники) було встановлено світло та бортове живлення, завдяки чому тепер можна від батареї велосипеда запитати фари або будь-які інші пристрої (на Сашкиному велику можна навіть заряджати ноутбук або будь-що, що має живлення 12 Вольт і може бути підключено до прикурювач). Зробити велосипеди ще більш автономним транспортом стало моєю реалізованою давньою мрією, що має живлення 12 Вольт і може бути підключено до прикурювача).

Про фотоапарати

З погляду фотографії також все пішло семимильними кроками – Сашці на початку року був придбаний Pentax KP замість її старенького K5, у зв’язку з чим її радості немає межі, т.к. тепер у неї є повноцінна сучасна камера під будь-які завдання, функціонал якої перевершує всі очікування (хіба сенсорного екрану немає, в іншому повний фарш). Я ж дійшов висновку, що найзручнішою камерою для моїх експериментів так само залишається Panasonic GX7, але мені захотілося дзеркалку і довгі пошуки, що почалися з чогось від Pentax, привели мене до спроб освоїти систему Nikon. У результаті зараз у мене Nikon D3400, який вже не пам’ятаю, який за рахунком після купи D5300/5500 та інших камер, які були продані за рік. Повернуся, все-таки, до D5500 і до неї буде докуплена або D610, або D7200. В якихось аспектах дзеркальна камера дозволяє мені розкривати одну сторону, а бездзеркальну іншу. Тому ідеальним варіантом для мене став вибір, який, як я зрозумів (вивчивши безліч форумів), роблять багато людей – одна система (дзеркальна) для пейзажів та темних знімків, друга (бездзеркальна, зокрема люблять Олімпус) для душі та творчості. У будь-якому випадку, фотографією цього року ми займалися щільніше, що принесло принаймні певний внутрішній результат. Але повернемося до теми, яку я трохи опустив – поїздки. фотографією цього року ми займалися щільніше, що принесло принаймні якийсь внутрішній результат. Але повернемося до теми, яку я трохи опустив – поїздки. фотографією цього року ми займалися щільніше, що принесло принаймні якийсь внутрішній результат. Але повернемося до теми, яку я трохи опустив – поїздки.

Про поїздки

Цього року було найбільше поїздок порівняно з будь-яким іншим роком. Якось так склалося, що каталися з приводом і без, іноді з Сашкою разом, іноді я сам кудись зривався та їхав. Не в останню чергу поштовхом стала Норка з її мотором, адже я міг без проблем виїхати в будь-яку гірку, тому проблем з коліном не було (принаймні явних) і ми з Сашкою їхали буквально кудись дивляться. Об’їздили багато нових місць. Я примудрився самостійно з’їздити навіть у Млинів, який розташований приблизно за 10-15 км від Дубно. Це була ціла пригода, про що навіть пост був у нас у блозі. З наметом і ночівлею ми, на жаль, не вибралися, але завдяки братику у нас є тепер намет, тож думаю, що ця ідея не забариться з реалізацією. За моїми відчуттями рівень Сашкиної їзди на триколіснику виріс до якихось нереальних висот, т.к. за цей рік я неодноразово дивувався, як вона примудрялася проїхати там, де за моїми відчуттями треба було поспішати і вести велосипед у руках. Завдяки цьому, не в останню чергу, ми буквально не особливо обирали свої маршрути. Остання подорож через ліс і поля запам’ятається надовго. У тому числі чудовими знімками із неї. Хто знає, можливо це була наша остання подорож тут?

Про переїзд

Все можливе, т.к. з середини року ми дійшли висновку, що нам треба знову переїжджати. Причиною не стало щось, швидше за розуміння що ми не потягнемо цей будинок і ділянку виходячи з мого стану зі спиною. Якби я був чесний, то сказав що зараз зі спиною трохи простіше і ніби щось навіть робилося місцями більше ніж зазвичай, але…віддаленість від родичів дається взнаки, і як би нам не були близькі ті люди, з якими ми встигли тут познайомитися, часом не залишає відчуття, що до сім’ї краще бути ближчими, особливо виходячи з тієї ситуації зі здоров’я, яка у нас склалася (будемо відвертими, перебуваючи десь ближче до Одеси, ймовірно, здоров’я було б простіше поправити). Загалом і в цілому розглядалося кілька варіантів, аж до переїзду в будинок бабусь (в Новгород-Сіверський), але дійшли висновку, що з медициною там не найкращий варіант. У результаті поки що найперспективнішим напрямком була і залишається Сміла, де за рік ми встигли побувати вже двічі. Це, до речі, найдальші наші поїздки за останні… кілька років? Мабуть.

Про котів

З періодичним успіхом у нас намагалися з’явитися нові кошенята, але в першому випадку все майже вдалося, у другому вдалося, але не особливо. Останньою, що називається Карою, не стало буквально тиждень тому. Зрештою, у нас зараз п’ять котів, п’ятою з яких стала ведмедик Гаммі, яка з’явилася близько півроку тому і є найпухнастішим з хом’яків. В міру розумна, в міру мила, в міру домашня. Свята трійця має всі перспективи розпастися, але не будемо про сумне.

Про людей

Дуже цікавий перепідвипідгорт стався в площині людей. Взагалі людей було багато хоча б у зв’язку з тим, що я примудрився побувати за рік на двох нових блогах, з них же встиг звалити, прихопивши з собою ту ж Кіпер (або це було в тому році? Здається в цьому, але, вже, технічно, в тому, тобто в 2021, не має значення). За рік я примудрився воскресити спілкування з Кузєю, бахнути reunion з Олексієм і познайомитися з Дашею. У якомусь широкому значенні я сказав би, що з точки зору людей зараз той самий період, коли мені…комфортно? Не шукаю спілкування десь ззовні, т.к. його більш ніж достатньо в тому середовищі, що я зараз. Вдячний усім тим людям, які нас оточують та наповнюють щодня фарбами. Сподіваюся нам також вдається робити їхнє життя трохи краще.

Про сайти

Сайти мешкають! Нового нічого не з’явилося, щось навіть зникло (той же Thanks. Але це тимчасово. Упевнений, він воскресне як тільки…не має значення). В якійсь площині Сашка і я стали існувати на 500px, в якійсь площині почав досліджуватись Reddit. Ютуб швидше закинувся через відсутність бажання та часу на нього. Напрочуд немає ідей для нових проектів у вигляді ресурсів. Тому планів як таких немає. Хіба що трохи помінявся дизайн у Нотсі, але…це дрібниці 🙂

Плани

Життя навчило мене, що не варто будувати плани на рік. Тож цього року я планую – нічого. Жартую. Нехай це буде рік фотографії. Я дуже близько наблизився до того, щоб це було одним з основних хобі, плюс-мінус розумію, що мені потрібно і що мені хочеться. Я не планую, що мої фотографії будуть популярні або кудись пробитися. Просто хочеться трохи підняти рівень як якості знімків, так і ідей, що реалізуються в них. Плани з фотонапряму були досить великі – згодом придбати принтер під друк знімків, організувати щось на зразок своєї міні-студії під зйомку, але я не впевнений поки що ці плани встигнуть здійснитися за 2022 рік. Просто нехай це буде одним із перспективних напрямків. Хотілося б поїздок як цього року, але це вже залежатиме від багатьох факторів, більшість з яких не залежать від нас.


Сумарно

Хоч і стабільно, але я хворів увесь рік і продовжую хворіти. Водночас рік видався добрим на спілкування та поїздки. Можна довго намагатися виділяти хороші або погані речі, які відбулися або ж додавати купу знімків у запис, присвячений цілому році життя, але…мені хотілося просто порадіти за те, що ми пережили всі складні моменти, раділи з того, що траплялося хорошого, і…таки доповзли до 2220 (за версією Кличка). Хотілося б, щоб він був не гірший ніж попередній, а якщо буде краще – то ми ще й дякую відсипемо 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання