Кохання перемагає ненависть. Новий альбом ЛПН (Легендарних Пластилінових Ніг)

Чи правда “Кохання перемагає ненависть”? Про це нам з радістю розкажуть Легендарні Пластилінові Ноги у своєму новому альбомі з однойменною назвою, а я поділюсь думкою про нього 🙂

Про ЛПН можна говорити багато, як про одеський феномен. Про колектив, який ні на що не схожий. Який дуже самобутній та дуже одеський. До певної міри саме з ним у мене асоціюється такий собі “класичний рок”, родом із тих самих місць, звідки і я сам.

Про сам колектив я вже раніше ділився у статті  «А мені так ніяково, я випив усю горілку і сплю…» , яка (не дивлячись на дивну назву) була саме про цей колектив. Тому зупинятись на колективі як такому не стану, а приступлю відразу (майже) до обговорення альбому як такого 🙂

Групу я знаю досить давно (більше 12 років), бував не раз на їхніх концертах, навіть записував відео, тобто. мене сміливо можна назвати фанатом, отже думка у статті це виключно думка фаната, який пам’ятає “то” творчість, і не має упередженого відношення до матеріалу з погляду спроби його якось безпідставно прославляти, якщо раптом матеріал “не зайде”. Почнемо?

Апрель

“Опять закончилась зима
Последним снегом захлопнув дверь
Мы не увидимся никогда
Прощай…
Прости…
Меня ждёт апрель!”

Першим треком нас зустрічає Квітень. Чи варто дивуватися з урахуванням дати виходу цього альбому? Якщо мені пам’ять не зраджує, це був один із перших синглів альбому. Звучання колективу вже у цій композиції відрізняється від раніше почутого на концертах і альбомах, але водночас сприймається як дуже близьке і рідне. Тобі не здається, що гурт змінився і виконує “щось не те”. Це все той самий улюблений ЛПН, але у “прокачаному” у музичному плані звучання. Квітень звучить чудово і його хочеться слухати.

Давление

“Рассвет принесет тишину и спокойствие
Главное не выдать свое удовольствие
Не вызвать симпатию у прохожих
Ведь это так на меня не похоже”

І справді. Складно згадати пісню “легендарних” із подібними до звучанням. Експеримент? Можливо. Можливо, я давно не слухав композиції колективу і втратив щось, але звучання якесь незвичне для мене. У гурту є пісні, які мене не те, щоб не чіпляють, вони скоріше є для заповнення простору між іншими, на мою думку, важливішими композиціями. Композиції, які дозволяють відволіктися та осмислити щойно почуте. Саме таке відчуття викликає у мене ця пісня.

Антиджаз

“Не снегопады и не дожди
не остановят поющих нас
Требующих от вас
понимания и любви

Мы не заметны, но нас целый
пласт
И каждый на что-то
горазд по обе
стороны всевидящих
глаз
Разбиваемся о
мечты”

Антиджаз зустрічає нас ударнішим звучанням. Обіцяв щирість – прибл. За текстом, я не особливо розумію його зміст і…перечитавши 5 разів цитату, дійшов висновку, що текст не здатний дати людині зрозуміти хоч щось про те, яка ця пісня. У неї є звучання і воно круте, але текст “не мій”. Чи варто щось писати?

Не рок-звезда

“Рок-звезды уходят рано
Я, слава богу, не рок-звезда
На мне негде ставить печати
И злость моя – это просто слова
Разбиваться о стены честно,
Главное побольше скорость набрать
Мы слеплены из разного теста,
Но все равно тебя
У меня не отнять
Эти песни рождаются в муках,
Их не каждому суждено понять
Я делаю их от скуки,
А скука это та еще бл*дь…”

Виправляє ситуацію вже наступний трек альбому, що називається “Не рок-зірка”. Це той трек, що хочеться слухати на повторі. Тут і текст прекрасний (у дусі відвертого ЛПН, тобто з матюками та іншим) та сама мелодія. Її ми також почули як сингл до виходу альбому. Якби була моя воля, я назвав би альбом саме так, як називається дана композиція. Не в плані поганості альбому, а з погляду самоіронії Басова. З іншого боку, збір коштів на запис альбому закінчився збором майже дворазової (від запланованої) суми, отже, для когось він, таки, рок-зірка, якщо є люди, які з радістю чекали виходу нової платівки 🙂

Где ты?

“Сколько ещё нас будет хороших,
Славных людей, ни на что не похожих
Скромно желающих пить твою кровь
И есть, и есть твою плоть…

Пить твою кровь…
Есть твою плоть…

Где ты? Где твоих улыбок огни,
Что сжигают умы и стирают запреты…
Эти песни, песни – не всегда о любви,
Но всегда о тебе – в хитпарадах планеты…”

Ця пісня стара. Дуже-дуже стара. Одна з моїх улюблених композицій. З огляду на те, що згадка її тексту в інтернеті датується 2010 роком, ми нарешті дочекалися її в студійному записі. Хоча мені вона (у чомусь) більше подобалася у старому концертному звучанні. Вступ взагалі нагадує щось з інді-музики, яку я включаю на тлі, але далі чую знайомий текст, і розумію, що ідея поєднувати в альбомі старі та нові композиції дуже хороша. Вона дозволяє як би не злякати стару аудиторію, але при цьому дати можливість тим, хто вперше чує творчість гурту, почути вже перевірені часом і улюблені композиції.

Война

“И больно и страшно, и хочется выпить
По линии фронта разбросаны плиты
Еще один выстрел, и мы с тобой квиты…
Победа продажна пока волки не сыты!

Война…да..
Сердцами зарядим
Ракеты и пушки
Война..да-да-да-да!
И пленных не брать,
Война – не игрушки…”

Знову ж таки, у мене запис на відео концертного виконання “Війни” був датований 2011 роком. Це щоб ні в кого не було якихось інших сприйняттів назви цієї композиції. І я чекав на цю композицію в студійці дуже давно, і не знайшовши її на минулому альбомі, був дуже засмучений. Перший раз я її почув після певних подій, і мені в голові вони синхронізувалися з цим текстом. Звучання не змінилося від того, що було почуте у концертній версії і це скоріше плюс.

Повод

“Ты горишь а я мерцаю все равно ночной порою
Я подушечку обнимаю если нет тебя со мною
Только ты моя простая на руках меня не носишь
Ну когда же ты растаешь и обнять себя попросишь.

Дай мне только повод я прерву нашу грусть
Не грусти не бойся я сам боюсь, я сам боюсь, боюсь боюсь”

Композиція “Привід” так само стала для мене приводом для роздумів. Я завжди вважав її виключно ЛПНівською, і був дещо здивований, коли почув її в чужому виконанні. Сама собою композиція дуже норм і дуже концертна. Той випадок, коли чуючи її відразу уявляєш тим, хто стоїть себе біля сцени і підспівує це ось саме “дай мені тільки пооооооооооовод …” 🙂

Чи плюс, що це знову-таки стара композиція? Так, адже вони варті того, щоби бути записаними в студії.

Синий LM

“Жизнь научила,
расставила дырки
По головам
Время опустило,
исчезло на***,
Оставив лишь хлам.
А ты –
Где ты,
И кому открываешь
свои секреты,
И какие ты куришь сигареты?

Я помню, ты любила
Синий LM

А я – я ваще не курил
Ты помнишь, каким
я был?
Я был, я был,
я был,
я был
светлым, я не
курил, не ел,
не пил, Не спал, я был
бледным
Таким я был…”

Бувають пісні, про існування яких ти знаєш, але яких не чув. Або не слухав. Ось Синій LM одна із таких. Я не особливо любитель “покурити”, отже як мені може подобається пісня про щось таке? Але немає. Дуже прикольна композиція і дуже радий, що почув її на даному альбомі. Якщо пам’ять не змінює, це також одна з дуууууууже старих композицій. У вас є що? Правильно! Можливість почути тексти гурту до того, як вона стала відомою, завдяки яким група свого часу і стала популярною. Подібні композиції дозволяють тобі не казати “знаєш, а раніше було краще. Послухай ось це ось”. До певної міри відчуття, ніби група просто не мала можливості раніше видати всі ці чудові композиції, і зараз поступово реалізує це завдання. Мені ця пісня чомусь нагадує “Шампанські Очі” Скрябіна, але… можливо це тільки для мене 🙂

Любовь Побеждает Ненависть

“На**й, на**й
Какими бы ни были светлыми
Мысли превращаются в кашу
и мы сидим с кислыми лицами

Любовь оставляет шрамы на сердце
Такие уж наши традиции
Дэмоны что превращаются в нас
Питаются нашими кислыми лицами

А где-то плещется море
Где-то здесь за французским бульваром
Но мы со своим лжегорем
не нужны ему, бл*дь и даром
Но лжегоре – это тоже горе
А с горя люди пьют водку
Любовь побеждает ненависть
Хватай ее, хватай её
за глотку
за глотку
за глотку”

Ви правда вважаєте, що мені моженеподобається пісня, що починається зі слів “на…й, на…й”? Та я ними часом просто живу! Їде машина до NFS по зустрічці? Вони звучать! Чоловік якийсь дістає? Вони звучать! Стопицот приводів, щоб ця композиція стала моїм гімном у житті. А якщо серйозно, то я цілком серйозний. Це є найкраще останнім часом що я чув взагалі. Це змістовний текст, це прекрасна мелодія, коли ти заради однієї композиції готовий піти на концерт. І якби не проблеми деякі, я вже побіг би купувати квитки на поїзд, щоб потрапити на концерт і почути її. Це, як колись, їхній же “Капітан”. Однієї композиції більш ніж достатньо щоб зірватись та поїхати. Забираю слова назад. Альбом названий найсильнішою піснею 🙂

Чернее ночи

“Ночь разорвёт трамвайные сети,
Люди уснут, и кому-то на плечи
Спустится ангел, шепнёт что-то важное –
Жизнь переменится, и сердце отважное
Станет искать свободы и силы.
Я улыбнусь, я дам ему вилы
Свободы здесь нет – но что-то красивое
Вечно летает, да над могилами…

Помни меня смешным и милым…
Я не умру – я слишком сильный
Я не хочу быть чернее ночи,
Но если хочешь – могу, даже очень”

Був якось концерт Легендарних Пластилінових Ніг, у якому також брав участь Олександр Самсон (лідер гурту “Продається Сонце!”). На тому концерті вони заспівали “Чорніші за ніч” разом, і мені на думку спала чомусь та версія. Було цікаво, спільно було записано чи ні, але, на жаль, ні. Проте сама по собі композиція дуже сильна, в аранжуванні особливих явних змін з того разу, коли я її вперше почув, не трапилося, отже, у вас є можливість почути цю пісню саме в тому вигляді (тільки в студійці), в якому вона мені запала в голову і залишилася там навіки

Будь моим смыслом

“Я рисую жёлтых ящериц, розовых змей
Безумные облака, в них поющих сирен
За окном становится небо темней
Но небо в моих руках, на гладкой поверхности стен

Эти горы, эти реки, покрытые льдом
Я их назвала в твою честь, небо закрыла метель
Раскалённое выйдет солнце потом
Здесь будут цветы и лес, скоро начнётся апрель”

Це той випадок, коли кавер звучить божественно. А з урахуванням (що судячи з другого голови) запису разом із Ольгою Пулатовою, він звучить ще прекрасніше. Насправді ця пісня саме в звучанні ЛПН (причому не цьому, студійному, а концертному) дає пісні трохи інший зміст. Мені завжди здавалося, що у версії Пулатової вона м’якша, з деякою внутрішньою надією, а версія Басова навпаки, виконується так, ніби людина пережила якийсь особистий конфлікт, і композиція, що раніше вселяла надію, тепер швидше викликає якусь неприязнь і ти співаєш її, ніби дорікаючи собі, що все, в чому ти себе переконував, виявилося зовсім не тим. Мені складно це якось пояснити нормально, тому що загалом у мене є бачення того, про що я пишу, тому що в моєму житті зустрічалися подібні пісні, але навряд чи зможу пояснити відмінність для мене версій обох виконавців.

Героям моря

“Мы лежим на песке,
И дождь целует наши слёзы…
Мы куда-то летим
В неестественных позах”

Героям моря не є для мене якоюсь піснею одкровенням. У неї приємне звучання, але як і “Тиск”, вона, на жаль, пройшла повз мене(

Я знаю всё о тебе

“Твои неслышные шаги,
Глубокий взгляд, в котором тонешь
Ты так легко меня хоронишь,
На три-десятом этаже”

Композиція мені нагадала в чомусь стару Агату Крісті чи Наутілуса. Швидше навіть Агату з її похмурим виконанням та хитромудрим текстом. Не будучи затятим шанувальником творчості того колективу (хоча визнаю гарність безлічі їх композицій), я не сприйняв цю пісню. Вона загалом відрізняється від усього (так-так, я не пам’ятаю подібних пісень) творчості ЛПН, і особисто для мене це скоріше мінус, аніж плюс. Не виключаю, що для іншої людини дана композиція буде більш зрозумілою і близькою.

Космос за нас

“Какие странные бывают в жизни встречи,
Как много любопытных глаз…
А нам Луна сегодня лучшая подруга,
И космос сегодня за нас…”

Якщо пісня змушує тебе згадати, що саме час о першій ночі вийти на вулицю і сфоткати “найкращу подругу”, чи можна вважати її успішною? 🙂

Ось вона, якраз, мені більше подобається в ламповій концертній версії. Коли у напівтемряві стоїть Андрій Басов і на гітарі її виконує…


Чи можна вважати цей альбом вдалим? На мій погляд так. Трохи інше звучання, трохи інший рівень. Приємно бачити, коли кожен новий альбом колективу – це таке собі відкриття чогось нового. І якщо через більш ніж 10 років слухання гурту кожен новий альбом ти сприймаєш на ура, значить колектив рухається у правильному напрямку. Як написали у них під одним відео – “той рідкісний колектив, коли подобаються усі пісні”. Напевно, він у чомусь передає і моє сприйняття теж.

На цьому кланяюся. Послухати альбом та скласти свою думку можна нижче 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання