Мене звуть Ерл. Ламповий серіал нульової атмосфери

Поговоримо про дуже незвичайний серіал і те, чому його варто подивитися (або не варто)

Даний пост я сів писати приблизно в середині перегляду серіалу, тому думка буде побудована виключно на першій половині чотирьох сезонів. Отже, про що цей серіал?

Мене звуть Ерл – серіал про типове роботягі нероби, який найкращим видом заробітку вважає крадіжку і дуже погано поводиться з оточуючими. Одного дня на нього сходить божа благодать, і він стає володарем виграшного лотерейного квитка. Але тієї ж миті його збиває машина, квиток летить і наш герой потрапляє до лікарні. Там він замислюється над тим, що всьому виною карма, яка в нього не в найкращому вигляді і потрібно щось робити. Тому він вирішує скласти список усіх своїх “гріхів” стосовно інших людей, збираючись поступово їх виправити.

На мій погляд серіал сам по собі має дуже цікавий концепт, не в останню чергу тому що в мене самого є схоже сприйняття “карми”, яке дозволяє мені в деякі моменти робити вибір на користь морального при цьому в мінус матеріальному. Можливо, саме це стало тією причиною, через яку для себе я виділив цей серіал окремо серед інших.

Найчастіше кожна серія є окремою історією, але часом сюжет може розтягнутися на кілька серій. Здебільшого сюжетна лінія є цілісною, з розвитком взаємин між персонажами та флешбеками з минулих серій. Тобто, наприклад, бабуся, яка збиває головного героя в першій серії, фігуруватиме ще в кількох далі з відсиланням до тих подій, що були нам показані в першій серії, тим самим оповідаючи повноцінне оповідання. Це цікаво, оскільки розвиток сюжету поступово тобі показує історію з іншого боку, коли ряд випадковостей призводить до тих чи інших наслідків.

Сама історія зобов’язує сюжет мати крім головних героїв також і безліч інших персонажів, більшість з яких не просто миготять в одній-двох серіях, а з’являються в тих чи інших сюжетних моментах, допомагаючи нашому героєві з його проблемами. Дуже часто вирішення проблеми полягає не в фактичному “прийти і вибачитися”, а в тому, що початкова ситуація зіграла злий жарт з тим чи іншим персонажем, і Ерлу доведеться допомогти людині самореалізуватися всіма доступними методами, що виключають ті, де відбувається явне порушення закону або будь-яких. правил, адже “карма все бачить”. Головним же помічником є ​​брат Ерла – Ренді, який, не дивлячись на свою деяку недалекоглядність, часом є тим, хто рятує ситуацію.

Цей серіал дуже сподобається тим, хто не особливо цінує мат, вульгарні жарти та інші речі, які так властиві багатьом сучасним серіалам. Мені він нагадує більше щось на кшталт серіалів, які виходили в 90-ті і були цілком для сімейного перегляду, проте віковий рейтинг серіалу позначений як 16+.

Крім основного акторського складу, в серіалі можна зустріти таких відомих людей, як Алісса Мілано (Зачаровані), Адам Голдберг (Фарго), Джонні Галекі (Теорія великого вибуху), Хлоя Морець (Піпець) та багато інших. До речі, для останньої, це була одна з перших ролей у її кар’єрі, проте вона далеко не єдина, кого можна зустріти серед акторів, які пізніше прославилися в інших серіалах.

Але серіал цінний не популярністю акторів, а в першу чергу обіграванням тих чи інших ситуацій, які комусь можуть здатися дрібницею, а для інших є проблемою всього їхнього життя, яке так і не залишилося вирішеним. До певної міри кожному з нас у той чи інший період життя не вистачає такого собі “Ерла”, який би увірвався до неї, і сказав нам, що немає нічого неможливого і все можна вирішити, а шанс ще не втрачено.

Є такі шоу, які, незважаючи на те, що про них не трубять з телеекранів і не обговорюють у соцмережах, мають якусь особливу цінність для інших людей. За своє дитинство я встиг переглянути безліч передач і мультфільмів, які напевно залишилися б незрозумілими для сучасної молоді. Мене звуть Ерл це такий собі нікелодеонівський мульт “Гей, Арнольд!” в якому роль головного героя виконує не дитина, що прагне всім допомогти, а цілком собі чоловік середнього віку, про якого великі слова першої серії говорять “хлопець, з яким зіткнутися в магазині вам так не хочеться”. Але люди ж схильні змінюватися, а значить і на нашого героя ті, хто їм був скривджений, згодом дивитися зовсім інакше.

Немаловажним плюсом даного серіалу є те, що хоч у кожному сезоні і було по 24 серії, всього сезонів було 4, а значить він не встигне набриднути затягнутістю історії, як відбувається з багатьма 7-12 сезонними сіткомами. Це той самий випадок, коли серіал закінчується рівно тоді, коли герої тобі добре знайомі, гумор зрозумілий і приємний, і ще трохи і все пішло б на спад, але…остання серія і серіал залишає нам теплі спогади.

Серіал був дуже тепло зустрінутий глядачами та критиками, завдяки чому має високі оцінки на ресурсах на кшталт IMDB (7.7/10), Кінопошук (7.8/10) та серед користувачів інших ресурсів. Я ж не маю права ставити оцінку, тому що переглянув його менше половини.

Дивно писати огляд у середині перегляду, але як мені здається – після перегляду будь-якого серіалу я про нього швидко забуваю та перемикаюся на інший, а тут мені хотілося хоч якось зарецензувати його для людей, які люблять нетипові серіали. Із сучасних я б порівняв його з серіалом “Голяк” (також відомий як Без гроша) з огляду на те, що ситуації по комічності часом дуже і дуже схожі, але, знову ж таки, без усієї тієї вульгарності, властивої йому та іншим сучасним серіалам.

Пілотна серія здобула дві нагороди (за кращу режисуру та кращий сценарій), отже думаю її вам буде більш ніж достатньо, щоб зрозуміти наскільки цей серіал “ваш”. Дивитись рекомендую в озвученні RenTv, як у якіснішій 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання