Про Дайрі, геїв, Дибр та інше

Поговоримо сьогодні про щоденники (diary.ru), їхню сутність, контингент, альтернативні майданчики (dybr.ru) і…інше?

Про що цей пост і читати його далі? Він буде трохи про все, зокрема про моє бачення ресурсу, його життя, населення і далі поясню чому.

Раніше я писав уже про цей ресурс, точніше про його співтовариство  Пошук саме таких . Тоді метою було окремо взяте співтовариство, а зараз я хотів би зробити огляд на все й одразу. Справа в тому, що раніше цей ресурс був для мене таким собі джерелом людей. Джерелом співрозмовників, тих, з ким можна поспілкуватися пару вечорів і … все, адже далі спілкування здебільшого припинялося. Я активно використовував там пошук, шукав людей з якихось інтересів та іншого, з географії. Останні кілька днів (або скоріше тиждень) я з деякою постійністю клацаю кнопку «Випадковий щоденник» і потрапляю на сторінки, які мали хоча б один запис протягом останнього місяця. Що там зустрів?

Люди

Люди різні. Від школярів і до…років 40? Десь поряд. Старшого начебто не зустрічав. Кожен пише про щось своє, хтось сидить уже не перший рік, а деякі й більше десяти. На жаль, зараз даний ресурс швидше мертвий, ніж живий. Основна суть у тому, що люди роблять запис, щоб щоденник не пішов в архів, у багатьох за рік може бути цей один єдиний запис, тобто цінності як такий їхній блог, крім них самих, ні для кого не несе, адже я встиг помітити, що все, що відбувалося колись, для людей не важливо, і сьогодні людина може писати про те, що у неї діти і вона дбайлива мати, а завтра він курить траву, що в моєму мозку не зовсім зв’язалося у що- щось нормальне. Багато людей, які захоплюються різного роду фендомами (коли людина постить купу картинок на тему серіалу або фільму, пише про нього, та ін.), багато пишучих фанфіки (навіщо загалом є окремий ресурс, але таке). Хтось виливає свою душу, а хтось тільки для цього й завів блоґ. Хтось шукає спілкування, а хтось навпаки – усамітнення від усіх, хто його знає в іншому світі. Часто буває, що у людей різниця між останніми постами пів року чи рік і ти бачиш, як людина змінювалась, точніше наскільки кардинальні зміни відбувалися в її житті, і дивуєшся, наскільки ж люди можуть суперечити самі собі та своїм переконанням. Є люди, у яких народилися діти, і вони більше не пишуть, а є ті, хто навпроти – завів дітей і ділиться з цим. До речі пишу я за дайрі, а не ЖЖшку з огляду на те, що у них з моєї точки зору різна суть. У ЖЖ люди частіше пишуть щось у справі, якісь серйозніші пости, в Дайрі частіше йде все те, що зберігається в темних куточках душі. Тим він і прекрасний,

Геї та лесбі

Ні. Тут не буде якоїсь нетолерантності з точки зору “даїхтамного”. Тут скоріше суть у тому, що сьогодні для себе відкрив два типи людей, які мають нетрадиційну орієнтацію. Одні можуть про неї говорити буквально скрізь. Піст через піст ти спостерігаєш фото голих мужиків, що цілуються часом і інш. Це на мій погляд дивно. Я не проти, але мені здається, якщо ти використовуєш блог для того, щоб щось розповідати – потрібно в першу чергу розповідати, а подібні картинки ховати під спойлери. Відчуття, що у щоденниках люди намагаються якось явно показати “дивіться, мені це подобається! Я до цього належу!”. За час проведення на Дайрях я помітив, що чим більше людина про щось твердить, тим менше вона до цього відноситься. Чи варто мені згадувати жахливо толерантну людину, яка розповідала з одного боку про те, що немає упередженого ставлення взагалі ні до кого і ні до чого, а з іншого приводив приклад Адама/Єви (мовляв одні батьки назвали так своїх дітей хлопчика та дівчинку) через призму чогось інцестуального. Є люди, які заявляють про свою орієнтацію, але не хизуються про це на кожному кроці, і їх можна читати не мозоля собі очі тим, що тобі не дуже цікаво. Відчуття що на нетрадиційні орієнтації нині мода, і кожен хоче бути “на хвилі”, не особливо розуміючи, до чого це. Є багато прикладів пар та стосунків, а також нюансів цих самих пар та стосунків, про що поговоримо далі. і їх можна читати не мозоля собі очі тим, що тобі не дуже цікаво. Відчуття що на нетрадиційні орієнтації нині мода, і кожен хоче бути “на хвилі”, не особливо розуміючи, до чого це. Є багато прикладів пар та стосунків, а також нюансів цих самих пар та стосунків, про що поговоримо далі. і їх можна читати не мозоля собі очі тим, що тобі не дуже цікаво. Відчуття що на нетрадиційні орієнтації нині мода, і кожен хоче бути “на хвилі”, не особливо розуміючи, до чого це. Є багато прикладів пар та стосунків, а також нюансів цих самих пар та стосунків, про що поговоримо далі.

Відносини

Відносини там найсолодше. Всі люди різні, у всіх по-різному. Сьогодні натрапив на щоденник, де МЧ знайшов, що його дружина спала зі своїм знайомим, який згодом був її ж начальником, і міркував на тему цього всього з погляду етики, а потім (через рік, чи скоріше два) писав про те Як у нього є інтерес до дружини друга, і справа мало не дійшла до деякої інтрижки. Тобто. з моєї точки зору людина суперечить сама собі та своїм цінностям. Є щоденники, де люди пишуть про щасливі стосунки, з теплом ставляться до своїх дружин і чоловіків (зокрема парочка, де народилася дитина, блог веде власне чоловік, і його мі-мі-мішкам на тему народження дитини немає межі, але читати це приємно) , Нарівні з багатьом, що зустрічається в інших людей), є більш дивні відносини з точки зору стабільності. В одних із таких парочка дівчат, які жили близько 5-6 років, встигли завести дитину, і ось мати цієї дитини ходить ліворуч, а інша все це терпить. Цей приклад став для мене чимось складним, чи що. Справа в тому, що завжди я сприймав одностатеві стосунки як стабільніші, а на Дайрі я зустрів не один випадок, коли такі стосунки були непостійнішими, ніж звичайні гетеросексуальні стосунки. Це спостереження варто було б винести в окрему посаду, таких прикладів досить багато, але загалом і цілому для мене стало показовим, що ким би не була твоя близька людина (зокрема якої орієнтації), якщо вирішення проблем цікаво тільки одному з, то проблеми тільки розростатимуться, і в один день таким відносинам прийде кінець. З погляду відносин я назвав би цей ресурс таким собі самовчителем, причому який вчить не тому,

Дайрі закривають? Чи рятують?

Восени 2017 року в Інтернеті з’явилися заголовки, що один із основних блогоресурсів рунету вирішили закрити. Тут же на підтримку стали збирати гроші, найчастіше аргументом була допомога ресурсу, який допоміг людям у складний момент (хтось знайшов другу половинку, хтось допомогу, коли довкола нікого не було, тощо), або ж бажання зберегти такий собі архів свого життя, у вигляді щоденника, який вівся досить тривалий термін (не виключаю, що для когось це третина або навіть половина життя). Але загалом … чи є, що зберігати? Думаю що ні. Я не бачу цінності у збереженні купи чиїхось постів, написаних у бородаті роки та небажанні їх зберегти у текстовому вигляді. Я не бачу сенсу в ресурсі, де люди пишуть раз на кілька років або кілька разів на рік. Я не бачу сенсу в ресурсі, де більшість щоденників закрита від перегляду, а отже, ведеться суто собі. Чи можу я бути об’єктивним?

Я і Дайрі

Історія не згадає, який був мій перший профіль на Дайрі, але там я був або з 2011 року, або з 2012 року. Можливо, навіть раніше. У будь-якому випадку я застав цей ресурс у той час, коли він був цілком популярним. У мене є люди з тих далеких часів, є багато, з ким припинилося спілкування. Цей ресурс подарував нам кількох людей, з якими ми зараз активно спілкуємося, і хоча б тому можна вважати його для мене корисним, проте історія нашого з ними знайомства в тому, що воно сталося всупереч, а не завдяки цьому ресурсу. Коли я на ньому оселився, він більше скидався на ресурс для людей, які пишуть. Поряд із несерйозною ЖЖшкою, тут відчувалося, що сидять творчі люди. Творчості багато і зараз, але якщо раніше люди ділилися думками, то зараз це частіше щось фандомне, рідко думки, частіше побутовуха. Комусь подобається, але з мого погляду ресурс став такий собі смітником. Але… ось на обрії з’явилася альтернатива. Яка?

Дибр. Що це?

Натрапив на якесь дивне слово. Виявилося, що деякі люди створили певний ресурс, покликаний освіжити поняття Дайрів. Хто і що стоїть за ним не особливо ясно для мене, і все ж таки ті, хто на ньому пишуть (а пишуть там люди, яким мабуть була вислана пропозиція як бета-тестерам), роблять це в більш звичній (для мене) формі. Чи зможе цей ресурс повноцінно замінити та добити Дайрі? Можливо. Питання лише в тому, що буде здатне дати новий ресурс і чи погодяться перейти зі старого на новий. Як я розумію, є перенесення коментарів/постів, отже людина зможе повноцінно переїхати з одного ресурсу на інший майже без рухів тіла. Все покаже час, але наявність альтернативи завжди позитивно впливає на розвиток (або не розвиток) конкурентних проектів. Можливо настане день, і в даному блозі буде повноцінніший пост на тему нового ресурсу,


Висновок?

Пост сумбурний, вимагає більшого розгляду за деякими пунктами і, можливо, це у щось виллється, я сподівався якось згрупувати свої думки, а вийшло швидше навпаки. Що для мене Дайрі? Нині це пошук таких собі “пацієнтів”. Людей, читаючи блоги яких я намагатимуся більше зрозуміти світ і людей навколо. До певної міри це те небагато, що залишилося можливим щодо цього ресурсу. Час не шкодує нікого і кожен ресурс або еволюціонує на щось, або загасає і гасне. На Дайрі є безліч прекрасних творчих блогів, з гарними віршами та картинками, але все це губиться серед купи покинутих щоденників, які ніким не ведуться і (якщо чесно) не зовсім зрозуміло, для чого там існують. Небажання щось змінювати призводить до появи нових ресурсів, куди люди згодом зі скрипом серця, але переберуться.

2 коментарі до “Про Дайрі, геїв, Дибр та інше”

  1. К части про отношения – немного перекликается с одной мыслью, которую я думала недавно: сейчас лгбт находится на той стадии, когда людям, относящим себя к этому движению (если говорить именно о движении), приходится доказывать всему миру: смотрите, мы хорошие, мы любим друг друга, и нам нужны базовые права регистрировать браки, узнавать, что с нашими партнёрами в больнице или в полиции, составлять завещание и т.д. При этом, о том, что вообще-то в однополых семьях могут быть все те же негативные вещи – сложный развод, семейное насилие и т.д. (я подозреваю, что насилия среди лгбт сильно меньше, но у меня нет статистики. Тем не менее, оно возможно – лично у меня были абьюзные отношения с однополым партнёром, и в конкретно нашем случае хорошо, что мы юридически не были никак связаны, и у меня была возможность просто указать партнёру на дверь) – в общем, о возможных тёмных сторонах отношений говорить не приходится – рано. Пока бы доказать всему миру, что мы такие же люди, и имеем право. При этом, вот примут у нас, наконец, закон о семейном насилии, а лгбт он защищать не будет, потому что в Конституции прописано про “союз мужчины и женщины”…

    Відповіcти
    • с точки зрения ЛГБТ у меня сейчас сложная позиция. С одной стороны я всегда к нему лояльно относился, с другой…не раз на тех же Дайрях столкнулся со сложностями, когда эти самые представители ЛГБТ скорее меня ущемляли в правах, нежели я их. Т.е. абьюз был в мою сторону, а я привык отвечать “взаимностью”. Стойких однополых отношений в примерах я так, пока что, и не встретил, т.е. с этой стороны что в ЛГБТ браках, что в более типичных браках, ситуации примерно равны за исключением отношения людей к этим двум типам браков. Но больший стресс, встречающийся в однополых отношениях внутренне, чаще имеет свойство вырываться наружу, и…по ушам получают даже те, кто в проблемах этого брака не виноваты.

      Если более кратко, я воспринимаю нормально ЛГБТ движение, но от людей в ЛГБТ браке, я бы хотел держаться подальше. Просто потому что в 90% случаев сейчас это лишняя головная боль…

      Відповіcти

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання