Серіал Містер Мерседес очима не фаната Кінга

Це перша рецензія на серіал загалом. Що ж змусило мене про нього написати? Про це сьогодні і поговоримо

У світі є безліч різних т.зв. “Фандомів”, навколо яких завжди є безліч любителів тих чи інших тем. Хтось любить щось на тему супергероїв, комусь близька тема зомбі з появою такого серіалу, як Справжній детектив, я відкрив для себе, що мені можуть подобається детективні історії. Кожен здатний знайти щось своє.

Якщо говорити саме за Стівена Кінга (як про короля жахів, як його часом називають) – його творчість у мене завжди асоціювалася з творами на кшталт “Вона”. До певної міри ідею фільмів Омен я сприймав схожій тематиці Кінга, як, втім, і Кошмар на вулиці В’язів (обидва твори не належать до Кінга, але саме так я бачив його творчість). Останнім часом дуже багато його творів було представлено у вигляді фільмів або серіалів. Нещодавно переглянутий Касл-Рок, і ось тепер Містер Мерседес. Не дивлячись на всю однозначність задуму Касл Рока, згодом його сприйняли нейтрально і загалом “зайшов”, як окремо взята історія. Чи сталося те саме з іншим твором короля жахів? Давайте спробуємо без поділу на “плюси” і “мінуси” пройтися за основними особливостями, не вдаючись у спойлери,

Сюжетна складова

Вона така, що історію нам розповідають не з часткою загадки того, хто все ж таки вбивця, а чи не відразу явно вказуючи на те, хто він є за фактом. Це до певної міри засмучує, адже (на скільки пам’ятаю) навіть у тому ж серіалі з дитинства про Коломбо, незважаючи на обмеженість персонажів у серії, питання “хто вбивця” був деякою загадкою. Тут нам пропонують історію, що складається з 10 серій (кожен сезон), при цьому відразу ж окреслюючи протагоніста та антагоніста. Сюжет розвивається мляво, часом спрацьовує відчуття, що якби серіал урізали серій до 5-7, він би виглядав бадьоріше, і не змушував розмірковувати над тим, хто всі ці люди що взагалі відбувається на екрані. Щось трапилося у серії (когось убили, наприклад)? Знай, що більше не буде такого. Адже дозометр – 1 смерть на серію. Хтось щось зробив? Почекай пару серій, і дізнаєшся результат його праць. Серіал створює відчуття якоїсь драбинки, де на кожній сходинці є та чи інша подія. Чи можна вважати провалом, коли ти з початку другого сезону приблизно уявляєш, чим усе закінчиться, а до середини в тебе вже навіть немає сумнівів, що саме так? Незважаючи на сумарно 20 серій, є речі, які сценаристи так і залишили для нас загадкою.

Персонажі

Їх досить багато. Ґрунти для розвитку сюжету також. Коли я читав коментарі, натрапив на думку, що найбільше, з погляду розслідування, зробив не сам детектив, а ті, хто його оточує. Закономірне питання – як він дослужився до пенсії, якщо в цілому нам показують персонажа, дедуктивний метод навички якого змушують засумніватися у його професіоналізмі. Якщо відсторонитися від сюжету, нам показують людину-ходячу неприємність, перебуваючи поряд з якою може статися будь-що. Щодо персонажів, яких “не зачепило” його аурою неприємностей, виникає питання “а чого це з цими нічого не сталося, вони святі чи як?”. Хоча чи варто чогось очікувати іншого, якщо через слово він говорить щось у дусі “тримайся від мене подалі, поряд зі мною небезпечно”, і сам постійно перебуває в оточенні цих самих людей, тим самим підставляючи їх під небезпеку. Є цікаві персонажі, є ті, до яких переймаєшся симпатією, є ті, що викликають швидше антипатію. З точки зору кількості та якості персонажів причепитися до чогось складно, як і до гри акторів загалом.

Локацієюу серіалі виступає якесь місто з вигаданою назвою. Розміри міста невідомі, виходячи з чого важко уявити, наскільки легко чи складно було знайти злочинця у цьому серіалі. Умовно кажучи в обох героїв розбиті вхлам машини, які зустрілися лише в першому сезоні, і які вкрай відрізнялися від інших машин у місті. Був момент, коли машину потенційного злочинця наш чудо-детектив дізнався, і…якщо місто маленьке – знайти її не проблема, тому що її стан говорить саме за себе, якщо ж великий – все складно і тоді стає трохи ясніше, у чому проблема з пошуком злочинця. Знову ж таки – на вулиці стоїть купа машин поряд з будинками, але людей у ​​дворах і поряд з будинком немає. Роби, що хочеш – ніхто не побачить. Але дивнішим мені здався момент, що (зараз буде міні-спойлер) при тому, що злочинець видалив записи з камери, яка була у детектива будинку, детектив не вирішив перевірити камери у мешканців сусідніх будинків, адже, напевно, чиїсь камери могли зняти машину, номер чи його обличчя. Подібних моментів дуже багато і вони роблять із серіалу таку собі “мильну оперу”, в якій все веде до максимального розтягування гуми на 10 серій сезону.

Непоганий музичний супровід

І більшою мірою це одна з тих речей, які хотілося б відзначити в явні плюси. Чи це один плюс? Давайте об’єктивно – сама картинка нічим не примітна, але в той же момент завершення тієї чи іншої серії змушує тебе думати, що буде далі, але знаючи, що тобі залишається ще навіть 3-4 серії, ти розумієш, що не варто чекати чогось понад, і серіал меееееееееееееденно рухатиметься до завершення (якщо не сюжету, то сезону). Нехай залишається і не зовсім зрозумілою, але цікавою є реалізація картинки у другому сезоні (хто подивиться той зрозуміє), і…мабуть, це все. Я не пам’ятаю чогось такого, чим виділявся б цей серіал. Абсурдних моментів багато. У Вікі написано, що у певному місці було понад 4000 осіб, а в кадрі ходить-блукає близько кількох сотень. І легко уявити кіношну красиву картинку,

Кому варто дивитися цей серіал?

У мене частіше негативні відгуки, або з великою часткою чогось такого. З відгуку можна зробити висновок, що серіал каламут і дивитися не варто, але на тому ж Кінопошуку рейтинг 7.4, на Іві 8.2, а Google мені каже, що серіал “зайшов” 95% користувачів. Серіал з великою ймовірністю сподобається тим, хто любить творчість Кінга. У меншій мірі сподобається тим, хто чекає на щось незвичайне. Ще меншою тим, хто спіймався на слово “детектив” у графі “жанр”. Десь було зазначено, що жанр трилеру – і це правда. Цей жанр ближчий до цього твору, ніж детектив. Загалом відгук і замислювався як “один з” на противагу тій всій купі позитивних думок про серіал, тому що чимось винятково хорошим цей серіал не запам’ятався, персонаж Гаррі Тредевея після “Бульварних жахів” сприймався приблизно таким же (не особливо серйозно), та історія тут скоріше заради історії. Чи залишилися загадки після завершення 20 довгих серій? Так. Чи є над чим подумати у серіалі? Так. Чи це серіал, який захочеться переглянути? Ні. Але це не означає, що її не варто дивитися. Він. у моєму сприйнятті, приблизно як фільм “Монстро”, переглянутий нами раніше. Під нього потрібний особливий настрій, інакше захочеться закинути приблизно на 3-4 серії.


Це моя перша рецензія, тому не варто її сприймати об’єктивно. Як я писав раніше – у мене бажання для написання тексту викликають або позитивні, або негативні емоції. Тут було явне непорозуміння того, заради чого були всі ці 20 годин перегляду. Яскравої історії? Незвичайного сюжету? Цікавих персонажів? В іграх є твори, де просидівши за грою 10 днів реального часу (240+годин) ти повертаєшся у світ і бігаєш далі. У тебе це викликає інтерес. З погляду фільмів, до певної міри так сприймався мною всесвіт Володаря кілець. Я його ніколи завзято не любив, але ти знаєш, що є речі, які тобі цікаво почути. А є твори, де кожна година, проведена за пізнанням світу, відчувається тобою за два. Можливо з погляду книги цей твір цікавіший,

Серіал гарний, але одноразовий

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання