Сицилія (Рівне). Ідеальна піцерія з італійськими стравами

Хочете знати, який заклад (на нашу думку) найприємніший у Рівному? Тоді вам сюди, бо сьогодні ми поговоримо про одне з найулюбленіших місць – Сицилії

Пам’ятаєте, якось я писав про піцерію Pizza Coffee у Білгород-Дністровську? Так от, коли ми приїхали у Рівне. то пальцем у небо натрапили на місце, котре викликало в нас дуже схожі відчуття. Що ж саме в ньому такого? Давайте спочатку поговоримо про заклади Рівного в цілому

Потрапляючи в нове місто, ти умовно не знаєш куди варто заходити, а куди ні. Найчастіше, коли ти їдеш в місто де немає друзів чи знайомих, єдиним твоїм путівником виступає твій шлунок. Відповідно ти починаеш очима шукати заклад, котрий приверне твою увагу і куди захочеться зайти щось перекусити. Єдине (на той час) з чим нам можна було порівняти, це була Одеса. Там історія дуже проста – або ти ідеш у заклад на кшталт Макдональдсу чи піцерії, або маєш всі шанси вийти з помітним мінусом у своєму гаманці. Тому в основному якщо ми кудись і ходили в Одесі, це були виключно піцерії. Я не є гурманом, і для мене не є цікавим зайти в кожен заклад і спробувати всі страви у меню, але саме поїздка у Тернопіль/Рівне змінила моє ставлення до найрізноманітніших закладів.

Справа в тому, що як виявилось, в тому ж Тернополі можна зайти в перший заклад, що трапиться на шляху, і за помірну ціну добре посидіти і вийти ситим і задоволенним. Коли ми потрапили в бургерну, де нам сподобалась і атмосфера і ціни, нам здавалось чимось дивовижним, що приблизно на 120-140 грн можна вдвох наїстись від душі. Втім це було в файному місті, а в Рівне ми потрапили піздніше. Якщо не помиляюсь, одноіменна піцерія є і у Тернополі, але там ми нажаль не побували, тому важко сказати, чи так само там, як і в Рівному, втім є деякі заклади Тернополя, про які з часом тут також з’являться записи, тому про все по порядку.

Сицилія була першим закладом, куди ми забігли коли потрапили у Рівне. Це була перша поїздка, і було дуже цікаво, з якими цінами нас зустріне заклад, бо в Одесі, на той час, стандартна ціна на піццу складала близько 100-120 грн (сама піцца, без напоїв). В першу чергу сподобалась швидкість обслуговування. Не дивлячись на те, що ми були не єдиними відвідувачами, склалось враження, що їжу приносили майже миттєво. Ми звикли, що в Одесі офіціантів треба було чекати і (частіше за все) кликати, щоб вони підійшли. Тут якось все відбувалось більш приємно, нас швидко обслуговували, а піцца, котру ми там коштували, була одна з найсмачніших, котрі ми їли у своєму житті (а піцци ми встигли поїсти багатенько). Здається тоді ми вперше дізнались, що таке піцца з вершковим соусом, а також про піццу з яйцем. Обидві були дуже смачні, але найприємніший сюрприз очікував нас, коли ми побачили ціну. Якщо не помиляюсь, за піццу з двома пляшками (0.33 чи 0.5) Кока-коли ми тоді заплатили щось близько 105 грн. Заклад тоді залишив дуже гарні враження, і у нас був ще один (вже другий) похід до нього. Важко згадати, що саме тоді було замовлено (пам’ятаю порцію овочів гриль по ціні близько 15 грн за порцію, це приблизні ціни на 2017 рік, порції цілком вистачило на нас двох). Тоді ж я побачив стейк зі свинини, котрий запланував на наступний раз. І ось цей раз настав.

З того часу, як ми вперше потрапили у цей заклад пройшло вже 2 роки. В ньому все так само файно, як і раніше, в тому числі і ціни. Я не фанат робити фото їжі (мені завжди здається, що це не є тим, чим варто хизуватись, якщо це готував не ти), тому першим фото у нас буде чек:

Щоб вам було зрозуміло, на 287 грн ми наїлися так, що ледь-ледь встали зі своїх зручних місць (доречі, у закладі є дві зали всередині, а у теплий сезон працює великих розмірів літній майданчик). Як і писав вище, я не люблю робити фото, але на сайті закладу є фото страв, тому трішки з того, що саме ми замовляли.

Піцца “Фірмова”

Розмір піци достатньо великий, вага приблизно 450-500 грамм, їй цілком можна наїстися удвох, втім у нас був привід святкувати, тому самою піцою ми не обмежились, і вирішили замовити “щось ще”. Ціна піци склала 90 грн, що не так вже і багато, враховуючи що в її складі був тунець, оливки і запечений бочок.

Олександара вирішила, що їй хочеться чогось солоденького, і вона замовила собі Семіфредо (італійське морозиво з цукатами і горішками, і, як виявилось, ягодами), що коштує всього навсього 38 грн. Для порівняння, Ательєр, в Одесі, де я свого часу працював у 2015 році, зазвичай мав десерти з цінами, що починались від 50-55 грн і до…100+ грн

Якщо ви думаєте, що то така мала тарілка, то…дуже помиляєтесь. Десерт дуже солодкий, і хоча Олександра ще та солодкоїжка, їй цілком вистачило половини десерту, щоб наїстись. Тому мені прийшлось їй допомогати, хоча це було і не легко, бо…я собі вирішив замовити свинини у деруні.

Так-так-так, ми теж думали що вона безпосередньо в самому деруні, але все виглядає трішки інакше. Я не можу передати вам смак цього блюда, але скажу, що це, не дивлячись на простоту, одне з найсмачнішого, що я колись їв. Ті хто мене знають – також знають, що я гриби відносно їм (тим більше з недавніх пір і не всі), але тут я просто не втримався не замовити собі цю страву. Сам по собі дерун не дуже жирний, а соус з грибами і свининою фантастично із ним гармонує. Ви справді думаєте, що я сам з’їв його після піци? А, я ж головне не казав…як видно по чеку – ми були близько 17-ї години, тобто весь день я нічого не їв (як і Олександра). Так от, вага цієї страви складає 350 грамів, а ціна 65 грн. Знову ж таки, якщо ви хочете добре поїсти – вам буде більш ніж достатньо замовити цю страву, щоб наїстись, а якщо захочеться ще щось – можна цілком закинутись салатиком, котрих в наявності теж достатня кількість.

З напоїв ми замовили безалкогольний мохіто (2 штуки по 32 грн). Мохіто з лаймом, м’ятою і, як сказала Олександра, м’ятним лікером. За рахунок цього він має зелений колір і приємний холодненький присмак м’яти. Що цікаво – скільки ми брали Мохіто, найчастіше вам наповнюють стакан кубіками льоду і вільний простір заповнюють самим напоєм. Тут все цікавіше, бо льод використовується тільки для охолодження напою, тому його менш ніж половина склянки, тобто ви п’єте не “холодну водичку з присмаком мохіто”, а безпосередньо сам напій, який замовили. Це приємно здивувало. Для десерту і гарніру вирішили замовити “по простому” Пепсі, чого було більш ніж достатньо, і під що дуже добре пішов дерун зі свининкою 🙂

По факту, от “щоб наїстись” було достатньо замовити половину меню, що складе в середньому 130-140 грн за чек на двох. Майже в ту ж ціну у лютому в Києві ми замовили бургер (по суті булочка з котлетою без нічого) з Кока-колою, котрих вистачило на те, щоб я перекусив. Скажете, що не варто порівнювати Рівне і Київ? Цілком, але як ми бачили у певному відео, це найдешевша бургерна у Києві. Зазвичай, ціна на бургер складає близько 180-250 грн, чого достатньо поїсти лише одній людині.

Розбавимо пост фоточками з меню. Вибачаюсь за якість, але знову ж таки, робити фоточки у закладах, нажаль, не моє 🙂

Це меню актуальне на червень 2019 року, тобто на дату публікації цієї статті. Ціни можна побачити і на сайт закладу https://siciliiarivne.com.ua, і що приємніше – там само можна зробити замовлення їжі додому. Доречі я помітив, що якщо замовити 1 страву (піццу, наприклад) доставка складає 60 грн, а вже при замовлені на 384 грн (може навіть менше) доставка вже 40 грн. Тобто якщо ви замовляєте їжу на компанію, то скоріш за все ціна буде ще дешевша (хоча ціни на сайті, здається, на пару гривень дорожче, ніж у самому закладі). В будь якому випадку ціни на їжу дуже добрі, і коли на днях ми дивились відео, як один відеоблогер разом із сім’єю (2 дорослих 2 дітей) посидів в кафе у Вінниці, замовивши близько 4 страв, і виклав 720 грн, нам стало смішно знаючи, скільки коштувало наїстись від душі для нас.

Заспойлерю – тоді ж ми порівняли ціни на страви у Рівному (грузинська кухня) і у Вінниці, і по тих позиціях, що бачили ціни, в Рівне при нижчій ціні заклад виглядав більш приємно.

Чи я порекомендую Сицилію, як заклад, куди варто піти? Без сумніву! Гарні ціни, швидке обслуговування, дуже смачна їжа, а для тих, хто подорожує потягом, приємною новиною стане той факт, що від залізничного вокзалу до цього закладу пішою ходою по прямій близько 15-20 хвилин не поспішаючи.

Дуже приємно, коли повертаючись у той самий заклад, ти відчуваєш певне тепло. Тобі хочеться туди зайти (по суті ми через пів міста йшли саме у нього, бо знаємо, що там нас завжди гарно обслужать і смачно нагодують). І хоча це не єдиний заклад у Рівному, що нам сподобався, це поки що єдиний заклад, куди ми заходили знову кілька разів 🙂

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Відкрийте більше з Only for Us

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання