4G замість оптичного інтернету. “Злізаємо” з кабеля?

Розповім про те, як я перейшов до…бездротового інтернету, що з того вийшло і що тому передувало…

Думаю, що нікому тут не слід пояснювати, що час йде, і бездротові технології розвиваються трішки швидше за кабельні. 10-гігабітні мережеві інтерфейси не стали чимось звичним, в той час як вай-фай стандарту AC і 4G мережі перетнули гігабітний кордон швидкостей і не зупиняються. Тож…чому всі не переходять на бездротовий зв’язок з мережею?

Передісторія

Оптичні мережі протягнулись зараз вже не те що по містах – в багатьох селах в Україні є можливість підключити оптичний інтернет. Плюсів у того є декілька, і вони перекривають і вартість оптичного кабеля, і обладнання для його запаювання. Але обриви на лінії ніхто не відміняв. І от зараз, коли ми вирішили підключитись до місцевого провайдера по оптичному кабелю, зійшлись кілька моментів, котрі зробили наш вибір на користь 4G. Справа в тому, що на все місто є тільки одна людина, котра займається підключенням, і так співпало що окрім попиту на акційний тариф (про що заявив сам провайдер “Вінер”), також трапилась негода, котра закінчилась типовим явищем для всіх кабельних типів ліній – обривом цих самих кабелів. Через це деяким людям (типу мене) довелось чекати підключення більш ніж 1.5 тижні, а іншим десь так само чекати, поки їм полагодять кабель. В першу чергу це час і витрачені гроші, так як провайдери не повертають гроші за “форс-мажор” (хоча…за фактом…чомусь провайдери не пишуть, скільки мають часу на вирішення технічних проблем з кабелем). Тож, як ми з’ясували, оптика має свої плюси (в порівнянні з мідним кабелем), так і мінуси, котрі мають загальну назву “нестабільність”.

Час йшов, провайдер не поспішав нас підключати, і я почав розглядати інші варіанти.

Варіанти

Варіантів інтернету по оптичному кабелю в нашій місцевості тільки два – Вінер і Укртелеком. Не те щоб це виправдання першого, але другий теж якось досі не поспішив мене підключити (хоча з моменту запиту на підключення пройшло вже близько тижня, як не більше). Серед інших варіантів або супутниковий інтернет (привіт Старлінк за 70 чи то 100 баксів на місяць), або…4G. І я почав вивчати питання саме в цьому напрямку.

Так як в мене вже є карточка Vodafone, вибір випав саме на нього. Ознайомившись з тарифами побачив, що в них є цікавий варіант, а саме тариф Red Unlim Plus:

Особливість цього тарифа полягає в тому що він контрактний, тож як мені пояснили, ви маєте користуватись цим тарифом хоча б пів року. Також для користування ним слід оформити договір у дилера, тобто “персоналізувати” номер телефона. Мені це вже було не новим, раніше у нас на контрактній основі був підключений Інтертелеком, тож питань з моєї сторони не було. Чим “безліміт” в цьому тарифі відрізняється від такого у тарифах типу “передплата”? В тарифах з передплатою умовно-безлімітний тариф має обмеження, а саме близько 40-60 Гб даних ви можете завантажити на ньому на повній швидкості, а все інше буде вже завантажуватись на швидкості близько 0.8 Мбіт/с. У випадку з тарифом Red Unlim Plus ви отримуєте повноцінний безліміт, втім…зі своїми “але”. Їх ми розглянемо, дещо, пізніше.

Обладнання

Початкове обладнання для використання інтернету це телефон. Тобто нуль витрат, безлімітний інтернет, і все таке. Якщо ми хочемо використовувати інтернет на комп’ютері, ми стикнемось ще з однією особливістю тарифів “передплата” – вони забороняють роздавати інтернет на прилади типу комп’ютера. Загалом, це обмеження можна обійти, але легше просто оформити повноцінний контрактний безліміт. Є кілька варіантів обладнання – починаючи зі звичайного USB модему і закінчуючи портативним MiFi-роутером з автономною батареєю. Відповідно чим в нас буде більш капітальний варіант – тим він буде дорожче. Мені потрібно було просто мати незалежний від телефона інтернет, і я вибрав варіант з використанням звичайного 4G роутера. Довго шукати не довелось, була вибрана модель Huawei B535-232.

Є багато інформації, котру я перелопатив за тиждень пошуків, але якщо коротко – цей роутер є щось типу “народного” варіанту – тобто пристрою, котрий працює без нарікань. Ще він вміє робити так звану “агрегацію” каналів, що простою мовою звучить як “об’єднання декількох діапазонів в один”. Ще більш простішою мовою – якщо без неї у вас була швидкість 20 Мбіт/с, то з нею роутер може використовувати додаткову частоту передачі даних і швидкість завантаження виросте до 40 Мбіт/с. Всі роутер 4G мають певну “категорію”, так от агрегацію мають роутери починаючи з Cat.7. Звертайте на це увагу при виборі обладнання. Втім, агрегація на роутері не означає, що базова станція також буде її мати, як в моєму випадку, і тоді ви залишитесь на звичайній швидкості. Та чи погано це?

Швидкості

Почнемо зі швидкостей роутера “самотужки”.

Один з перших замірів був не таким вже й зухвалим. 11.3 Мбіт/с на завантаження, 10 Мбіт/с на вивантаження. То що, хіба швидкості? Але весь секрет криється у правильному розташуванні роутера відносно базової станції.

Буквально через хвилину тест показав вже більш цікавий результат, який ви можете побачити вище.

Кажуть, що швидкості 4G дуже залежать від часу доби, в якій він використовується. Загалом, є таке розуміння як “час пік”, коли люди максимально використовують трафік мережі. Перші два тести робились десь об 11:28, 1 грудня. Останній робився о 19:23. Швидкості виросли до тих, котрі вже самі по собі є тими, на які слід звернути увагу. Але завжди хочеться більшого, і є розуміння, що якщо роутер показує від 2 до 4 полосок сигналу з 5, є всі шанси отримати ще більше.

Ось вам один з рекордних замірів швидкості, котрий трапився через 2 дні після того, як в мене з’явився роутер з 4G. Що ж за ці два дні змінилося? Зараз розповім, але ось завантаження образу диску Windows о 3-й ночі того ж дня:

Зміни на краще

Зрозумівши, що можна досягти більших висот – я зважився на покупку антени. ЇЇ я купляв у тої ж людини що і роутер, і про неї я згадаю трішки пізніше. Що ж я взяв?

Мені порадили отаку антену компанії R-Net з коефіцієнтом підсилення 2×17 dB. З її особливостей, певний магазин виділив:

• Коефіцієнт підсилення: 17 дБ
• Роз’єм: F
• Діапазон частот: 1700-2700 МГц
• Підтримка MIMO: 2х2

Вишка у нас, мабуть, є в місті, тож сигнал з цією антеною став на 5 з 5 поділок давав одні з найкращих результатів. Хоча в нас немає агрегації на вишці, самі по собі швидкості сягають близько 100-135 Мбіт/с на завантаження і до 47 Мбіт/с на вивантаження. Хоча швидкість на вивантаження і не перевищує результатів оптики, але…вам нагадати про лінію, котру ремонтують 1.5 тижні? Та й Вінер пропонує 100 Мбіт/с за 220 грн/міс. У випадку з тарифом Red Unlim Plus за 350 грн/міс (зараз пів року 300 грн/міс) ми отримуємо безлімітний інтернет на телефоні і вдома. Зважаючи на те, що 150-170 грн зараз середній місячний пакет у операторів зв’язку, виходить що за інтернет як інтернет я сплачую лише близько 180-200 грн. Тож, в широкому сенсі, це ще й економія на інтернеті. Та чи це все так яскраво і файно, як здається?

Але…

Головне “але” стосується піратів поціновувачів торентів. Справа в тому, що зі зрозумілих причин (і це, на жаль, не боротьба з піратством) стільникові оператори ріжуть так званий P2P трафік. За логікою речей, це зроблено для того, щоб не перенавантажувати мережу великим обсягом трафіку, котрий протікає при роздачі файлів. Тобто вам не забороняють завантажувати на великій швидкості якісь файли (прикладом був образ Windows, котрий завантажується напряму з сайту Microsoft), але торенти працювати не будуть. За бажанням це правило можна обійти (легше кажучи використовувати VPN при завантаженні торентів), але зниження швидкостей і інші незручності зададуть вам логічне “..і нащо те вам треба?..”. З завантаженням ігор у Steam, або ж з переглядом онлайн-серіалів таких проблем не виникає, як і з переглядом Ютуба. Тож обмеження, дещо, умовне.

Ще одне “але” це обмеження роздачі інтернету на…пристроях, що не є телефоном. Люди обходять це правило (як я зрозумів) використанням IMEI телефона на модемі, або ж використовують інші методи. В будь-якому разі це актуально для “дешевих безлімітів”, коли ж ми платимо 300-350 грн/місяць, таких обмежень немає. Більш того, як мені сказали в салоні, якщо так звана “друга сімка” для інтернету на другому пристрої коштує 50 грн/міс, в моєму тарифі ця послуга надається безкоштовно.

Наступні “але” то більше про особливості мережі. Бо у нас, в місті з населенням близько 13000 людей, вишка, мабуть, десь неподалік. Відповідно швидкості і обладнання ті що вище. Для людей, котрі живуть десь далі, в селах за межами міста, вже потрібно буде більше уваги приділяти обладнанню, яке використовується. В першу чергу мова про антену для підсилення сигналу. Втім, між гарантованим 4G і сумнівною оптикою десь в селі, куди монтажники не так вже й часто їздять, я б більше схилявся до варіанту з 4G.

Конкуренти

Мова йде про конкурентів Водафону. Тут би я більше звертав увагу на те, яка мережа у вас краще ловить. В моєму випадку Водафон працює краще за Лайф. Що по цінах? Ну…у Київстара є тариф “СуперГиг”:

Цікавого в ньому це уточнення “Обмеження швидкості може діяти лише, якщо протягом місяця ви використали більше 300 ГБ. В такому випадку ви й надалі зможете користуватися інтернетом, проте його швидкість буде знижено до 0,8 Мбіт/с”. Врахуйте також, що за 300 грн це виключно інтернет. Є і інший, а саме Love UA Рух Контракт:

В ньому умови ще, дещо, цікавіші “Згідно з умовами тарифу, ви отримуєте безлім — це означає, що інтернет трафік не тарифікується, а обмеження швидкості може діяти лише за умови, якщо протягом місяця ви використали більше 100 ГБ. Після цього інтернет надаватиметься зі швидкістю до 0,8 Мбіт/с. Проте ви й надалі не сплачуєте окремо за гігабайти, трафік лишається безлімітним”.

Що ж до Лайфу, в нього є тариф Platinum Лайф, котрий про те, що ви платите 400/450 грн, маєте “безлімітний” інтернет в обсязі “150 ГБ на максимально можливій швидкості в мережі (300 ГБ при активованій послузі «Плюс») швидкість інтернет-трафіку буде становити до 1 Мбіт/сек до кінця дії оплаченого пакету послуг на 4 тижні”. Тож, як бачимо, у Водафона тариф серед операторів більш цікавий. Хоча, знову ж таки, дивіться по своїх реаліях.

Кінцевий результат

Люблю приклади, коли можу сказати “цей пост пишу завдяки..” тому, про що пишу. І так, це той самий випадок. В мене інтернет є не “завдяки”, а “всупереч”. І перші дні було лячно про “…а чи дійсно безліміт?..”, “..а шо так дешево?”, і все таке інше. Зараз пройшло вже майже 2 тижні як я підключився, майже стільки ж з того часу, як я використовую роутер. Після першого тижня користування в мене зовсім зникло відчуття, що я користуюсь якимось іншим інтернетом. Бо зараз воно сприймається як даність. І хочу нашу антену трішки занесло снігом, швидкостям це аж ніяк не заважає:

Окремо про роутер і антену+реклама

Доречним буде уточнити, що інтернет з комп’ютера в мене йде “через два роутери”. Перший це вищезгаданий Huawei B535-232, а другий це Linksys EA7300 – ну вкрай вдала модель роутера, котрий ідеально підійде тим, кому “просто треба нормальний роутер”. Він вміє і в 2.4 ГГц. і в 5 ГГц, має ЮСБ порт з можливістю підключити накопичувач (модем, на жаль, не підтримує), і один з найпотужніших сигналів, в тому числі з точки зору пробивання стін. Я перевіряв більш новий Linksys MR9000. Дивився і на роутер, котрий хвалять за пробивну силу всі хто тільки може, а саме Tp-Link Archer C80. Netgear NightHawk R7000, Asus RT-AC87U – обидва теж туди ж. Ніхто з них не зміг переплюнути цей, здавалося б, бюджетний Linksys (1200-1400 грн на ОЛХ). Тож так, роутером для wi-fi підключень в мене виступає цей Лінксіс, котрий у режимі 5G моста передає сигнал через стіну. До чого ці всі нюанси? Мова про те, що напряму, можливо швидкості були б ще більші, але я за ними не женусь, і мені достатньо тих що є у тесті вище.

Антену взяв найпростішу і дешевшу, і, конкретно в моєму випадку, її вистачило з головою, щоб рівень сигналу не скакав від 2 до 4 поділок, а мав стабільні 5 з 5. Антену і роутер я брав в одному і тому самому місці на ОЛХ, а точніше у Віктора. Брав у нього, тому що роутер Huawei B535-232 я взяв за 2700 грн (найнижча ціна по Україні що знайшов), антена з кабелем і перехідниками обійшлась ще у 1280 грн. Тож за 4000 грн я отримав комплект “під ключ”. В нього ж є тариф від Київстара на повний безліміт за 300 грн, або Лайф на безліміт за 199 грн. Ці тарифи, зазвичай, є щось типу “дилерських”, тож на офіційному сайті їх може й не бути. Як завжди, реклама то не зовсім реклама, скоріш приклад цін, котрі слід очікувати, якщо ви візьметесь підключати собі інтернет через 4G мережі.

Замість Ps

Якістю і швидкістю інтернету задоволені, і зараз, коли навколо війна, добре мати “завжди з собою” (мова про портативні модеми, в першу чергу) повноцінний 4G інтернет на швидкостях, котрі не дуже відрізняються від кабельних. Скажу більше – якби я все ще працював сіс. адміном, то залюбки б користувався цим самим варіантом інтернету не тільки для себе, а й для роботи. Бо нерідко були моменти, коли у клієнтів був поганий інтернет чи старенький комп’ютер, і такий доступ до мережі міг би добренько зекономити мені час. Для великих міст то просто таки панацея. Чи може бути бездротовий інтернет повноцінною заміною для домашнього? На вулиці 11 грудня 2023 року, і я кажу вам – так! Зараз це цілком можливо і коштує зовсім не космічних грошей. Підключайтесь і користуйтесь – все що я вам скажу 🙂

UPD від 12.12.2023

сВінер Телеком згадав про нашу заявку тільки сьогодні. Заявку було подано ще 20 листопада, тож пройшло вже 22 дні. Швидкість підключення дивує, тож добре що ми вже з інтернетом, хоч і іншим 🙂