DIG – Deep In Galaxies або “гра, яку ми так довго чекали”

Сьогодні діти я вам розповім що буде, якщо поєднати Starbound і Enter the Gungeon. Тож…сідайте поближче і почнемо

Враховуючи мій ігровий досвід, я б назвав “рогаліки” своїм улюбленим жанром. Цей жанр припускає певну варіативність, завдяки якій ти можеш отримати те що хочеш, підбираючи окремі предмети або ж здібності. В таких іграх сюжет можна пройти за кілька годин, але варіативність ігрового процесу і різні шляхи, якими можна пройти ті чи інші рівні, дозволяють вам засісти на кілька вечорів, або навіть більше. І от коли гра якісна – ти в неї можеш грати ледь не стільки ж часу, скільки і у добру рольову гру типу Wasteland 2 або Pillars of Eternity. І хоча ачівки ще не всі вибиті, і, більш того, є ще один нерозблокований персонаж – ми вже набігали в цю гру 48.5 75.5 годин і, мабуть саме зараз прийшов час розповісти про неї більш детально.

Viva la Revolución

У вас було колись в планах організувати революцію? Ні? Тоді чому б не зараз! Ну…принаймні, у грі Deep in Galaxies (D.i.G.). Історія починається з того, що нас висаджують на невідомій планеті і одразу ж кажуть зробити щось неправильне – вкрасти чужий корабель! Втім, для людей з нашою ціллю (допомогти у влаштуванні революції) – це не така вже й велика жертва, тож кровожерливо вбивши власника корабля ми починаємо наш нелегкий шлях до великої цілі!

В іграх є такі випадки, коли ти думаєш щось в дусі “гм!? А так можливо було зробити?!” – і для прикладу, саме такі відчуття були коли нам обіцяли Starbound, в якому буде можливість літати між планетами з різноманітними біомами, на яких будуть відбуватись всі ігрові дії. Після вдалої Terraria, ідея того, що світ гри буде налічувати безліч планет з власними біомами здавалось чимось не зовсім реальним. Втім, розробники DiG оцінили цей досвід, і вирішили зробили “рогалик” в якому місії будуть проходити на рандомно згенерованих планетах, і…на мою думку це їм повністю вдалося.

Гра поділена на три етапи. Наша ціль навести смуту у певному секторі, виконуючи різноманітні завдання на декількох планетах. Завдання досить різноманітні – десь нам треба вкрасти креслення, десь зменшити популяцію гризунів. В інших випадках нам пропонують більш революційні дії на кшталт звільнення перебіжчика або знищення податкових серверів. Окрім великих завдань, котрі збільшують рівень смути, також є міні-завдання, після проходження яких нам дають певну винагороду, і чим більше ми просуваємось по рівню – тим винагорода стає більшою.

Після того, як смута сягає певного рівня, настає час розібратись з тим, хто допомагав диктаторському режиму – нам пропонують вбити генерала. За гру нам потрібно перемогти двох генералів і добратись до головного лиходія – Господаря! Але не все так просто, як здається.

Механіка

Механіка гри заслуговує окремого пункту. Давайте узагальнимо що нам потрібно робити. В кожному секторі нам треба переміщатись між планет (і інших невідомих літаючих об’єктів), висаджуватись на них і виконувати завдання. Локації виконані на рандомній основі, тож кожен раз прилітаючи на кожну нову планету – ми будемо бачити випадково побудоване середовище. Тут нас застає той самий “dig”, згаданий у назві, бо більшість рівнів ми будемо проходити не тільки вбиваючи ворогів трьома видами атак, а й прокопуючи свій шлях через викопування тунелів. Ця частина дуже нагадує гру Steamworld Dig, в якій нам давали можливість до всіх потрібних об’єктів прокопувати свій шлях власноруч. На рівні є безліч розкиданих об’єктів, серед яких є секретики, ловушки, а також багато руди, котра є еквівалентом грошей. Гроші використовуються на оснастку зброї, броні, навичок і їжі. Речі можуть використовуватись як на покращення тих чи інших характеристик, а також можуть додавати певні бонуси (збільшення боєзапасу патронів, додавання зброї отруєння, і все таке інше).

Гра налічує 9 ігрових персонажів. Кожен має свою спеціальну оснастку, супер-атаку, і особливості, котрі будуть відображатись на геймплеї. Наприклад лікар лікуючись може також відновлювати здоров’я своїх компаньйонів, інженер деактивувати ловушки, а мисливець відновлює свій боєзапас при попаданні кулі по ворогові. Завдяки цим особливостям, геймплей в певному сенсі нагадує Enter the Gungeon, котра мені також дуже сподобалась.

Кожен персонаж має п’ять характеристик – урон ближнього бою, дальнього бою, потужність супер-сили, тривалість дії зілля і кількість здоров’я. Кожну з характеристик можна покращувати речами, підсилювачами, а також навичками, за рахунок чого і відбувається “прокачка” персонажів. Відповідно в грі є і певне різноманіття зброї, але на потужність атак персонажа більше впливають саме характеристики, ніж те, що дає сама зброя.

Геймплей

У нас з Сашкою є такий під-жанр, котрий ми називаємо “умірашками”. Мова йде про ігри, де кількість твоїх смертей, особливо через всілякі дурниці, така, що нерідко партія закінчується протягом перших 5-10 хвилин. Тож починати з нуля доводиться часто, і з цим всім є багато веселощів, згадуючи як від випадкового пострілу ловушки або непоміченої міни, тобі доводиться починати все з нуля. В коментарях у Стімі хтось навіть вказав як на мінус той факт, що вся прокачка при смерті скидається, але ж ми розуміємо, що в тому і є увесь сенс “рогаликів” як жанру. Але досить рідко вдається знайти таку гру, де кількість реплеїв залежить не від глюків гри чи нереального рівня важкості, а просто від того, що ти завжди вважаєш себе розумнішим і кращим, і, кожен раз, гра тобі говорить про зворотне 🙂

Далеко не всі ігри зараз пропонують кооператив, тож тим цінніше наявність у грі можливості бігати вчотирьох! Не дуже уявляю, що відбувається при цьому на екрані, але вдвох грати більш ніж приємно. Що цікаво – нагороди після закінчення рівня також збільшуються у кількості відповідно до кількості гравців (один гравець бере одну навичку, коли грають двоє – або кожен бере по одній, або один бере дві). Тож не буде певного суперництва за те, щоб мати більш потужного персонажа. Більш того, бойова система так влаштована, що навіть якщо грати утрьох – один гравець може бути на ближню атаку, другий на дальню, а третій розраховувати в першу чергу на супер-силу. Якщо додати факт класовості і наявності лікаря – вже виходить цілий Left 4 Dead, де четвертий гравець буде всіх лікувати. І оця от збалансованість у багатьох моментах гри, дозволяє бігати з комфортом у будь-якій кількості гравців. Я б сказав навіть більше – граючи удвох, завжди здавалось що якби хтось був за лікаря, двоє інших могли б більш вільно обирати ким грати.

У главі про “механіку” забув ще додати такий важливий момент, що переміщення по рівню також можливо завдяки використанню канату. Щось подібне було і у Spelunky, але на мій власний погляд, та гра була на порядок важчою, кількість використання канатів там була обмежена, і якогось “фану”, котрий є в цій грі, там було недостатньо. Звісно, бігати було теж цікаво, але ця гра завдяки своєму різноманіттю сприймається якось зовсім по іншому. В той же час можна сміливо сказати, що DiG зібрала в собі краще з ігор, котрі були згадані вище, і я думаю що саме через це гра має 95% рейтинг у Steam (для порівняння, Spelunky 92%, Starbound 90%, Steamworld Dig 95%, і тільки Enter the Gungeon має так само 95% загальних позитивних відгуків).

Косяки

Коли ти намагаєшся поєднати все й одразу, не завжди це вдається без косяків. І певна кількість їх тут є.

Якщо рахувати, що фізика вибухів у грі розраховується за рахунок процесора, то було дивно спостерігати, як за умови того що на екрані дуже багато куль, починаються певні “фрізи”. Особливо дивно те спостерігалось у 2Д грі на процесорі Ryzen 5 5600G (6 ядер/12 потоків). І якби можна було припустити, що під час отримання одного з досягнень (випустити 100 куль за 1 постріл) було також навантаження на графіку, то коли я, граючи за мафіозі, викликав кілька помічників котрі стріляли звичайними кулями (без вибухів) і гра почала так само підлагувати – те вже було трішки дивним.

Другий мінус це генерація рівнів. Так-так. Вона настільки “випадкова”, що на рівні, де мені потрібно було знищити гніздо ос, завдання було виконано автоматично. Як так? Справа в тому, що певні ловушки впливають також і на ворогів. Загалом мова йде про ловушки що випускають стріли. Так сталося, що така ловушка була розташована навпроти цього самого гнізда і вона його знищила. Не дуже критично, місцями навіть смішно, але факт фактом. В той же час моментів по генерації біомів щоб їх не можна було зовсім пройти не зустрічалось. Були, щоправда, випадки, коли біом було важко пройти удвох (місія на базі, де без спеціальних навичок неможливо було застрибнути одному з гравців, тож довелось другим гравцем всліпу завершувати завдання).

Умовний третій мінус це зілля, котрі не мають якоїсь інтуїтивності. Так, у грі є “енциклопедія”, в якій є роз’яснення, але у самій грі є тільки назва типу “Герой” або “Багатство”, з назви якого не зовсім зрозуміло, що саме воно дає.

Четвертий, знову ж таки, умовний мінус – для тих, хто полюбляє вибивати досягнення у Стім. Справа в тому, що досягнення “вбити 100000 ворогів” (сумарно) у нас не вийшло навіть через 75 годин гри. Чи засмучений я тим? Не дуже, бо останній клас персонажу ми тільки-но розблокували. Та й грати досить медіативно і весело навіть через 75 годин.

На жаль гра не переведена українською, але є російська локалізація. Це не плюс і не мінус, просто факт. Кількість діалогів не така вже і велика, тож цілком можна грати і англійською.

Загальна оцінка

Той рідкий випадок, коли мені знову треба шукати наліпку Editor’s choice, бо гра заслуговує на мою особисту винагороду. Після таких ігор хочеться ще, але не завжди вдається знайти хоч щось, що віддалено буде нагадувати такі проекти. У Стімі гра коштує 179 грн, але я вичіпив її на Fanatiсal разом з кількома іншими по дуже гарній ціні у 7.59 у.о.

Наскільки пам’ятаю, це щось близько до 55 грн/гру, відповідно у 3 рази дешевше ніж у Стім. За таку ціну це не те що гарна гра, а просто таки “покупка року” 🙂

Ця гра не дуже перевантажена якимось важкими сюжетними поворотами, тож перш за все в ній вам треба тільки бігати, стріляти, стрибати, і намагатись не померти на шляху до влаштування власної революції. Чи варта гра вашої уваги? Уф…тут справа в тому, що кожен обирає на свій смак. Втім, я додам згадані вище ігри (мова про EtG, Starbound і інші) у теги, і якщо так станеться, що ви шукаєте щось схоже на них – я б радив вам спробувати і цю. А раптом вона вам зайде? 🙂

Власна оцінка 9 з 10. Не 10 з 10 лише тому, що гра вийшла трішки більше року тому, а останнє оновлення датоване 29 червня 2023 року.

Серед інших плюсів я б назвав саундтрек, котрий досить приємний і вартий того, щоб продаватись окремо 🙂

Ну і…трішки чужого геймплейного відео для розуміння 🙂