Американська історія жаху: Нью-Йорк. Гей-гей-гей?..

Чи можу я бути неупередженим щодо серіалу, в котрому геїв було більше, ніж у мене друзів? Гм…

Почнемо з..уф. Щоб вам була зрозуміла назва, запустіть трек:

Будемо вважати заголовок запису просто відсилкою до цієї композиції. І так…з чого почнемо?

Преамбула

Серії десь на 2-3 я замислився над тим, що перед тим як писати якийсь огляд на новий сезон АІЖ, треба пройти якусь дуже гейську гру, написати на неї дуже нормальний відгук, щоб моя думка була неупереджена. Гру я не пройшов, відгук не написав, тож….сприймайте мої слова як хочете, але кількість чоловіків, котрі цьомаються (і не тільки) в цьому сезоні просто зашкалює. Зашкалює, бо ж…історія, мабуть, про СНІД. Але в якійсь своїй обгортці, котра властива тільки цьому серіалу. Ми ж тут про жахи, чи як?

Ще один абзац “про” і поїхали далі. Цей сезон точно не для людей, котрі про “моногамні різностатеві відносини”. Чи погано це? Ну. Я сприймаю ці теми більш вільно, тож різниці як би й не було. Для тих, хто не дуже таке полюбляє – краще просто пройти мимо. І мимо серіалу, і мимо цього огляду на нього (бо пожалкуєте).

Хронологія

Як водиться в цьому серіалі, події відбуваються в кількох окремих часах – те що було, те що є, те що буде. Відповідно історія починається на острові, де проводились якісь експерименти, результатом чого стала дивна хвороба. Задля ліквідації наслідків було вирішено знищити живих істот, котрими передавалась ця хвороба, але щось пішло не так, і вона все одно вирвалась назовні. Тут доречно сказати, що якихось деталей я говорити не буду, бо…я їх просто не знаю. Серйозно. 10 серій мені розповідали про щось, але так і лишилось незрозумілим – чи то так яскраво був описаний СНІД, чи то ще щось, чи ж…в будь якому випадку, слід усвідомити, що…”косить” вона, в першу чергу, фанатів одностатевих відносин – чоловіків. Що цікаво – події відбуваються у середині-кінці 80-х років. Саме тоді, як приклад, коли СНІД знайшли у Фредді Мерк’юрі. Він тут не згадується, але щось мені підказує, що саме на цей час припала найбільша розповсюджуванність хвороби світом, бо в серіал показано, як багато людей вмирає в той час, коли всі займаються незахищеним сексом. Тож події саме цих часів відображені у хронометражі.

Герої

Когось ми побачили вперше, хтось вже з’являвся у серіалі раніше. На мою думку, цей сезон один з найбідніших відносно кількості героїв, до яких ми встигли звикнути. Можна ще пожартую? Думаю, що серед героїв з минулих сезонів не знайшлось такої кількості геїв, щоб їх можна було якось вплести у історію. Саме тому жіночі персонажі тут…жіночі, а 90% чоловічих персонажів геї. Тільки в поліції працюють не геї (що дивно, але ж…ми-то знаємо 😉 ), але й там не обійшлось “без”. І що цікаво – я зловив себе на думці, що в цьому серіалі важко комусь з героїв дати премію. Знаєте чому? Бо вони всі “рівні”. Тобто ти не виділяєш когось з акторів чи персонажів. Вони просто наче відстрижені під один гребінець, через що серіал дивиться з якоюсь монотонністю. Всі серії пропливають повз тебе, немов тиха, спокійна розповідь про те, як конюх косив конюшину влітку.

Інша цікава історія – певні герої “не геї” помирають за дивних обставин. Це ніяк не обіграно в серіалі і якоїсь передумови для смерті цих героїв немає. Можна, звісно, за вуха притягнути ідею, що люди вмирають від СНІДу, і це просто таким чином показано, але…як можна зумовити це тим, що люди цей самий “СНІД” бачать у вигляді великого бугая з кожаною маскою на обличчі?

Сюжет

Якщо спробувати пояснити розвиток сюжету без спойлерів, можна сказати так – це класична історія на тему “АІЖ”, коли половину сезону нам показують якусь муть, ще 2 серії нам показують, як про цю муть стає відомо, останні 2-3 серії лишаються на “розібратись з муттю”. Але щось пішло не так, і певну частину тієї самої “муті” тобі не пояснили, певну частину незрозуміло, нащо показали, і…що лишається?

Чи є тут жах? Ну…якщо вам не огидно дивитись на розрізання людських частей – то, мабуть що ні. Чи є тут детектив? Можливо. Так, я б сказав, що в цьому сезоні більше якогось “детективу”, ніж жаху. Моторошно стає не від закривавлених тіл, а, скоріш, від неможливості зрозуміти, що саме нам хотіли розповісти. Що СНІД – це страшно, в першу чергу, для геїв, і трішки не для геїв? Ок. Але можна було так само зняти 1-2 годинну документалку, в якій більш серйозно розкрити дану тему. Що творці АІЖ “вміють в детектив”? То якось не дуже і вміють. Мабуть цей серіал виглядав би цікаво, якщо з нього прибрати назву про “АІЖ”, і лишити щось типу “Нью-Йорк. Гарячі 80-ті..” – гірше б не стало, але ти тоді не чекав би чогось, до чого…звик? Ну-мо. Розкажи, враховуючи експериментальні тематики останніх сезонів АІЖ, до чого люди встигли звикнути?

Звичка

В цьому випадку шкідлива звичка є у обох винуватих сторін – глядачів і режисерів. Перші звикли дивитись серіал-антологію, а другі його знімати. І не дивлячись на спроби зробити картинку “під стару плівку”, “нуар на кістках”, хоча й це (мабуть) не дуже доречний термін. Картинка приємна і її хочеться дивитись, але чи про неї цей серіал?

Коли ти пробуєш згадати, від чого б такого відштовхнутись, щоб зробити доцільне порівняння, ти звертаєшся до перших сезонів. Там була історія. Розповідь. Тобі було цікаво почути історію персонажів. Тобі цікаво було дивитись на те, як розкриваються персонажі з різних боків, коли ти про них дізнаєшся ті чи інші речі. Базуючись на цьому, режисер наче грав з твоїми почуттями до улюбленців, кожен раз перевіряючи твою “любов”. І ми приходимо до головної думки – якщо тобі подобається дивитись на м’ясо – йди у м’ясний магазин. Втім, саме “м’ясом” і став останній крайній сезон АІЖ, коли в ньому, мабуть, і таїться головний жах. Жах від розуміння, що серіал вже не той.

і?..

З одного боку серіал продивились за кілька днів (не в останню чергу через те, що деякі серії були приблизно по 32 хвилини, і це враховуючи заставку), з іншого…коли тобі хочеться за щось зачепитись, ти починаєш перераховувати – герої, сюжет, історія, картинка, музика…і якщо підсумувати, складається дивне відчуття, що цей сезон Раян Мерфі зняв “для душі”. Картинка приємна, музикальний супровід непоганий. Актори…той випадок, коли складається відчуття, що Леді Гагу додали в серіал, щоб вона “ну хоч умовно засвітилася”, бо ролі майже немає.

В літній сезон є такі передачі, котрі повторюють, щоб зайняти ефір. Мало хто їх дивиться, бо всі десь на пляжі чи на вулиці. Тож можна сказати, що ці передачі показують “щоб було”. Так от, з цим сезоном відчуття складається десь те саме – наче він про якусь важливу тему, а наче…знятий так, “щоб було”. Перспективно розпочатий, і незрозуміло завершений під шумок. Я б його оцінив на 6 з 10…