Fun Factory Bi Stronic Fusion. Розбираємо/ремонтуємо…вібратор за 200 баксів?

Час від часу я примудряюсь знаходити нетипові речі для ремонту. Одна з них брендовий вібратор від Fun Factory. Розбираємось, чи взагалі можна відремонтувати іграшки.

Цей досвід не новий, і років 5 назад я вже пробував ремонтувати іграшку іншого бренду – We Vibe. Тоді цей досвід закінчився нічим (окрім втрачених 150 грн), але ж чи зупинить це нашу цікавість? Я думаю, відповідь є у заголовкові цього допису :).

Першопричина

Розбирати щось робоче сенсу не дуже багато, а от коли річ і так ледь-ледь працює – це вже зовсім інша справа. Як виявилось, цей пристрій не те що зовсім не працював, а працював якось слабенько. Свого часу у нас була така робоча іграшка, і я приблизно розумів, як саме вона має працювати у нормальному вигляді. По відчуттях здавалось, що в нього сівший акумулятор, котрий не видавав свою повну напругу. Інший варіант полягав в особливостях роботи магніту. Згадуючи історію з приводом діафрагми у камерах Пентакс, була думка, що сам привід сильно намагнитився, через що його рух сповільнився. В будь-якому випадку треба було розбирати і дивитись.

Розбірка

Так як все робилось в перший раз, тож я не став записувати фото чи робити відео. Було розуміння що я, скоріш за все, просто зіпсую механізм, так як ремонтопридатність цих пристроїв викликає питання, і, тим більше, це не ті вироби, розбірка і “перепрошивка” яких є на тому ж Ютубі. Тому почнемо з ось такого знімку:

Доступ до цієї начинки ми отримаємо якщо зняти ось цю кришку:

В основному кришка тримається на силіконі і герметикові (сліди того і того видно на самій кришці), тож відокремлення відбувається з певним зусиллям. Першочергово було вирішено перевірити акумулятор.

Стан його був вельми розряджений, під час зарядки з використанням Imax B6 вдалося підзарядити його приблизно на 1000 mAh.

Враховуючи ємність рідної батареї у 1500 mAh можна було зрозуміти, що головна проблема полягала не в батареї. Тому було вирішено рухатися далі.

Головною задачею було дістати пластикову основу з моторами із силіконового чохла. Робити це слід дуже обережно, бо ці дві частини корпусу з’єднані на герметику. Перед роз’єднанням також рекомендовано відключити дроти від плати, котрі йдуть всередину вібратора. Справа в тому що один з них підключено до мотора у “хвостику”, і по необережності його можна відірвати.

Конус з головним мотором виглядає ось так. Цей вібратор відноситься до категорії “пульсаторів”. Свого часу ця модель була унікальна і саме через цей механізм виробник Fun Factory і отримав свою популярність. Як виявилось, використовується не зовсім вібромотор, а магніт. Спробуємо розібрати?

Розібрати без особливих наслідків тут буде важкувато, бо загалом дві частини з’єднані на чотирьох засувках. Довго намагаючись дістатись середини, я не міг одночасно ковирнути більше ніж одну. Згодом до мене дійшло, що по боках є два пази. Якщо в них вставити викрутку – є шанс трішки відсунути ці засови і розкрити корпус.

Обережно просуваємо кабелі через отвір. Взагалі виконання цієї частини корпусу виглядає досить колгоспно – наче хтось канцелярським ножичком знімав зайве з пластику. І це в іграшці за 200 доларів? Але…це було не найдивніше.

Сам по собі корпус не являє щось дивне. Лише те, що всередині є гумовий обмежувач.

Нас більше цікавить сам магніт, який і є рушієм цього вібратора.

Дві катушки, три шайби, “чохол від градусника”. Легкий спосіб створити щось дійсно дороге, чи не так?

Чи то люди надто вже боролись за екологію, чи то виробник вирішив не заморачуватись з механізмами, але головна частина пристрою виконана зі звичайної паперової трубки. Важко передати, скільки “трухи” з паперу було в пластиковому кожусі. Можливо іграшка була вже на пенсії, бо стертість паперу вражала.

Екологічність це, окрім захисту навколишнього середовища, також про цвіль. Вона була всередині механізму вібратора. З плюсів – корпус герметичний, і вона не могла у вас потрапити. З мінусів – серйозно?..

В трубці знаходився ось такий “магніт”. Фактично, по черзі вмикаються кожна з котушок, і рух цього маятника всередині паперової труби приводить вібратор у дію. Мені не зовсім зрозуміло, чому неможливо було використати якийсь з варіантів пластику? Бо ж і довговічність і надійність іграшки були б значно вищі, ніж “оце все”. Склалося відчуття, що виробник не сподівався, що колись хтось полізе у цей самий Bi Stronic Fusion, і не дізнається, наскільки ж халтурно його зроблено.

Я змістив магніт до краю паперового тубусу (у голівки), і почав збирати механізм назад. Для герметизації використовував універсальний силікон, але я б радив використати прозорий з захистом від цвілі і грибку.

Зібравши у зворотному порядку я промахав спочатку частину між “силіконовим чохлом” і пластиковим тубусом, а потім і основу, на яку насаджується пластикова ручка. Це потрібно, щоб виріб мав максимально близьку до рідної герметизацію. Звісно, я б не радив після втручання у корпус використовувати його у ванній (під водою), але в іншому це дозволить і надалі користуватись іграшкою.

Результат

Чесно? Він не той, що я очікував. І причин на те є кілька. Перша з них це знос основної частини – паперового тубуса. Мені було б цікаво роздрукувати на 3Д принтері пластиковий тубус і спробувати замінити частину оригінальної конструкції. Можливо механізм працював не так як очікувалось, бо ж папір створює певне тертя. Пластик його не мав би (силіконова змазка вам на допомогу), але перевірити я це не зможу. Друга причина незадоволеності результатом це факт, що моторчик з “хвостика” приїхав неробочим. Тут, знову ж таки, або питання до основної плати і контролера, котра погіршила роботу, або просто моторчик вийшов з ладу. Не став перевіряти, бо ж (екгем) примудрився відірвати його, коли повторно розбирав вібратор.

Вище я згадував, що у нас вже була ця модель у використанні, тож я чітко розумів, як він має працювати. Після ремонту він вже “бігав” краще, але все одно не видавав ту потужність, яку мав. Чесно? Навіть у робочої моделі сили того “штовхання” було недостатньо, щоб якось серйозно сприймати цю модель і казати про неї “вау!”. У відремонтованому її ще менше, і я вирішив на тому і закрити його питання.

Думки

Якщо не рахувати ціну, за яку я його отримав, то якогось сенсу в ремонті подібних іграшок немає. Просто тому що я знову і знову приходжу до думки, що вони не створені для ремонту. Ними можна насолоджуватись лиш певний час, і віддаючи немаленьку суму грошей ти маєш розуміти, що віддаєш за своє задоволення. Чи коштує воно тих грошей? Задоволення так. Іграшка – ні.

Матеріали, що використані в цьому виробі (я не про механізм, а силікон) є найзвичайнішими. Вони не дадуть якихось надвідчутів, а на китайському ринку наразі є багато схожих і не менш цікавих варіантів за значно нижчу ціну. Було цікаво подивитись, як воно влаштовано всередині, але якогось здивування (в гарному сенсі) цей пристрій не викликав. Звичайна спроба заробити максимум зробивши мінімум. Тим не менш, мені було цікаво спробувати його відремонтувати.