Вілл і Грейс. Серіал до останнього?..

Сітком, де половина персонажів грають геїв? У нас їх є! Зустрічайте один з кращих сіткомів 90-х, про який ви, скоріше за все, не чули. Пані і панове – Вілл і Грейс!

Передивившись безліч різноманітних серіалів, ти починаєш шукати щось нове. Іноді ж це “нове” є добре забутим старим. Та й чи забутим? Бо сьогодні ми поговоримо про серіал, який за популярністю в Америці ставлять поряд із Друзями. Мова піде про ситком під назвою “Вілл і Грейс”.

Персонажі

Він – успішний адвокат. Вона – дизайнерка з власним агентством. І можна було б сказати, що вони ідеальна пара. За винятком того факту, що Вілл є геєм. Це історія про дружбу, котра пройшла крізь життя, і людей, які не дивлячись на те, що їх взаємовідносини свого часу не переросли у кохання, залишаються один для одного близькими і розуміючими, добрими друзями. Серед інших головних персонажів також можна зустріти Карен – подруга і працівниця Грейс, яка працює секретарем в її агентстві, а також Джек – також гей, який намагається знайти себе у житті і живе, здебільшого, за рахунок Вілла, але немає з ним романтичних взаємовідносин (хоча його ставлення до Вілла каже про зовсім зворотне).

Історія

Сюжет має свою послідовність, персонажі вступають в нові взаємовідносини, знаходять своє кохання. Але як і в будь-якому іншому ситкомі слід бути готовим, що більшість подій відбувається на основі якихось ситуативних моментів, на яких базується як сама історія, так і гумор в серіалі. Послідовно розповідаючи історію персонажів, наводяться приклади як одностатевих, так і гетеросексуальних взаємовідносин, в яких персонажі стикаються з різними моментами. Тут є і зрада близької людини, небажання зупинятись на одних стосунках на все життя, страх перед шлюбом і віком, бажання мати дитину і складнощі на цьому шляху. Але за рахунок того, що розглядаються історії чотирьох окремих персонажів – відповідно і приклади можна побачити різні.

Вілл тут виступає успішною людиною, котра, фактично, забезпечує Джека і Грейс, але приходить до розуміння, що слід вкладатись не тільки у кар’єру, але й у щось корисне для інших. Джек не може всидіти на місці і намагається бути одночасно актором, студентом-медиком, ведучим на телебаченні, але не може знайти себе в цьому світі. Карен має заможного чоловіка і працює у Грейс не заради грошей, а віддушину бачить у алкоголі і таблетках, але вони не можуть закрити ту порожнечу, яка у неї всередині. Грейс просто намагається бути успішною бізнес-вумен, але далеко не завжди їй вдається успішно реалізуватись як дизайнеру, і на особистому фронті теж, не завжди те чого хотілося б. Ці всі моменти показують, що серіал не є звичним прикладом, де все базується лиши не гуморі, але демонструє що персонажі живі. Більш того, час від часу певні персонажі можуть померти, і вони не просто “пропадають з екрану”, а ти бачиш те, як головні герої сумують за ними, переживають втрату. Як змінюється їх світ.

Чим чіпляє?

Мабуть головне питання, яке у вас виникло після такої кількості сухого тексту це…чим він чіпляє і чому його слід дивитись? Скажу так. Мені подобається, як в цьому серіалі передаються емоції персонажів. Їх гумор, взаємодія. Ти відчуваєш що це не просто актори, котрі відіграють свої ролі, а повну взаємодію як між реальними друзями. Тобто ти повністю довіряєш тій хімії, яку бачиш на екрані, і тобі щиро цікаво, що ж там буде відбуватись далі.

Також доречно сказати, що кожен персонаж це як окремий вид морозива. Мається на увазі кожен з них чіпляє чимось своїм. Манерою гумору, жестикуляцією, поведінкою. І хоча тут присутній популярний у ситкомах “закадровий гумор”, це той самий серіал, де тобі не потрібно його чути, щоб щиро сміятись з тонких жартів. Жарти тут більше саркастичні, місцями є гумор на тему расизму і відношення до різноманітних верств населення, але не без долі самоіронії. Як приклад – є момент, коли (у продовжені серіалу, яке вийшло у 2017-20 роках) персонажі виступали частково за республіканську партію, а частково за демократичну. Карен, котра “спонсорувала” будівництво стіни побачила, що її домробітниця теж була біженкою з Мексики, і відмовилась ремонтувати частину стіни, яку ж сама і побудувала.

Чи серіал політичний? Ну…коли Карен замовила “трампістський торт”, а дівчина не хотіла приймати замовлення. Результат був десь такий:

І як на мене, саме в цьому кадрі видно відношення авторів серіалу до політику і гумору в цілому. Є багато відсилок до різних людей, але через те що основний сюжет серіалу припав на 1998-2006 роки, не всі відсилки можуть бути зрозумілі, особливо для нашого глядача. І в цьому є цікавість продовження серіалу.

Продовження

Як зазвичай водиться, продовження серіалу може бути або таке ж саме, або гірше за попередні сезони. Тут продовження вийшло через 11 років. Тобто з початку серіалу вже виросло нове покоління, котре побачило продовження і…я вам скажу, що на подив – продовження не гірше, а місцями ще й яскравіше за перші сезони. Складається відчуття, що у авторів серіалу з’явились нові ідеї, плюс часто висміювались моменти, котрі відбувались безпосередньо у сьогоденні, тож тобі стають більш зрозумілими відсилки. Акторський склад так само не змінився, тож тобі не доводиться здогадуватись, хто, де і кому приходиться, як це було з продовженням Королівства. І хоча ми все ще не додивились 1.5 сезони до кінця, але я б міг тільки порадити цей серіал для перегляду.

Культурний вплив і сприйняття

Рівень культурного впливу можна оцінити хоча б з відгуку на цей серіал зі сторони колишнього президента Америки Джозефа Байдена. У 2012 році він заявив “Я думаю, що Вілл і Грейс зробили більше для освіти американської громадськості, ніж майже будь-хто будь-хто. Люди бояться того, що є іншим. Тепер вони починають розуміти“.

Цікаво, що, скоріше за все, через контекст, який був у серіалі (демонстрація одностатевих відносин), цей серіал не був в українському прокаті. В той же час всі сезони можна зустріти в російськомовному перекладі, і це є той самий приклад, коли є речі, котрі в реаліях України ти можеш або дивитись мовою оригіналу, або не дивитись зовсім. Хоча на мою думку серіал варто подивитись всім, щоб, хоч частково, змінити своє відношення до одностатевих взаємовідносин і спробувати зрозуміти, що в цьому світі є різні люди і кожен має право на своє кохання. Це не про нав’язування, бо його тут немає, і як я казав на початку цього допису – частіше тут показано, що кожен сам вибирає кого кохати, але це не означає, що в одностатевих взаємовідносинах завжди все гладко. І проблеми, з якими стикаються люди, намагаючись знайти свою “половинку”, у всіх дуже схожі.

Як для людей, які добре відносяться до ЛГБТК+ тематики, нам серіал дуже знайшов, був зрозумілим і приємним гумор, а персонажі, неодмінно, залишаться у пам’яті і <3.

Заочно ставлю цьому серіалу 10 з 10. Раджу до перегляду. За 9.5 сезонів нічого не вибісило і най так буде і далі! 🙂