Panasonic Lumix DMC-G80. Перші відчуття після Panasonic Lumix DC-G90

Поговоримо про камери котрі, хоч і вийшли давно, але обидві є у продажу. І відчуття від G80 після G90

Свого часу виникли певні проблеми з грошима, і я був змушений заробити їх найлегшим методом – продавши свій G90. Про нього у блозі було кілька записів, і я дуже любив цю камеру. Але не дивлячись на любов, все ж таки певні питання були. Тож давайте зробимо даунгрейд, і подивимось на G80 очима людини, котрий взяв її після G90.

Чому G80?

Перше питання, яке вас (мабуть) цікавить, це причини придбання саме G80 замість оновленої версії. І причина банальна – ціна. Точніше навіть не стільки ціна, скільки розуміння двох речей – що G90 мені не взяти у бажану розстрочку (на 5-10 місяців), і той факт, що зараз продають залишки, і коли G90 знову з’явиться у магазинах типу Розетки, цінник буде вже зовсім інший (про це свідчить цінник в певних магазинах, де він сягає більше 30 тисяч грн). G80 я взяв в Алло, розстрочкою на 10 місяців, за скромні на цей час 25699 грн. Це комплект з тим самим об’єктивом 12-60 від Панасоніка, що у мене був раніше з G90. Мені більше подобається Олімпусовський 12-50, тож я б віддав перевагу йому. Тим більше, що його на Ебеї можна вичепити за 100-120 доларів, а новий 12-60 на нашому ринку коштує близько 226 доларів. Для порівняння, тушка G90 коштує 26499 грн у нормальному магазині. Якщо продати кітовий об’єктив, отримаємо ціну за камеру у 17199 грн. Знову ж таки, для порівняння, вживаний GX7 зараз продають приблизно за 10000 грн. Але, що смішніше, вживаний G80 продають за…17000. Panasonic це камери, котрі можна придбати, покористуватись, і продати з невеличким мінусом у ціні. G90, для прикладу, обійшлась мені у 22205, а продана була за 20000 грн. Саме тому я впевнений, що придбавши G80 зараз, я не втрачу майже нічого, якщо через певний час вирішу його продати. Особливо у порівнянні з Canon EOS M50 Mark II, котрий в магазині коштує 28599, а на вторинному ринку, зазвичай, коштує значно дешевше.

Розбіжності

Не станемо казати про те, що у обох камер сенсор має різну кількість мегапікселів, а пройдемось по більш основних моментах.

Зарядка і акумулятор

Плюсом G90 я вважав можливість заряджати акумулятор через роз’єм microUSB. Втім, це давало не тільки змогу заряджати АКБ, але й живити камеру від повербанку, тим самим мати можливість використовувати камеру скільки нам буде потрібно без заміни АКБ. У G80 такої можливості ще не було, а інтерфейс використовується виключно для передачі даних. Не дивлячись на те, що акумулятор один і той самий в обох моделях, по тестах така батарейка у G80 живе довше.

Корпус

Коли я взяв у руки корпус G90, мені здалось, що матеріал якийсь досить дивний і не приємний. З часом я оцінив і сам матеріал і ту хваткість, котру він давав. За рахунок трішки іншої форми рукоятки і матеріалу була можливість носити камеру буквально на кінчиках пальців однієї руки. У G80 корпус трішки інший і він не гірший, він просто “про інше”. Трішки менший, місцями комфортніший. Саме виконання корпусу у G80 сподобалось більше (екран не хитається коли на нього натискаєш, наприклад), але з точки зору стилю G90 лідер. G80 я б назвав “камерою-робокопом”. У нього витриманий дизайн, без зайвих молодіжних контрастів. Наче тобі кажуть “ось тобі інструмент. Він не має мати рюшечок, він має просто писати найкраще відео за свою ціну”.

Налаштування

Сильний косяк G80 це…відсутність персонального меню. У G90 є окремий пункт меню, котрий називається щось типу “Своє меню”. Ви можете вивести в нього певну кількість налаштувань котрі вам потрібні, щоб мати до них швидкий доступ. І це було дійсно зручно. Якщо порівняти будь який Панасонік з більшістю камер – той знає, що в ньому все трішки зручніше з цим. Тому для тих, хто полюбляє ці камери – навряд чи вони будуть якось фундаментально відрізнятись. Як людина, котра користувалась GX7, GH3, і більш старих камер я скажу, що меню більш схоже до них.

Керування

У G90 є окремі кнопки вибору ISO, експокорекції, балансу білого. G80 має кнопку експокорекції зверху, а ISO і баланс білого виведені на кнопки джойстика. Це додає певних незручностей, як і те що джойстиком у G90 виступало третє колесо, котре так само додавало функціонал. В іншому немає відчуття, що чогось не вистачає. Коли розробляли G90 – її керування було перейнято з Panasonic GH3 – воно надто вже схоже.

Відеозйомка

G90 мав досить цікаві режими швидкісної зйомки, завдяки яким була можливість зробити досить цікаві кадри. Все, що вам може запропонувати G80, окрім 4K/30p це 1080/60p. Це джентльменський набір, мінімально необхідний для тих, хто зараз знімає відео для свого каналу чи сім’ї. Для фотографів цього також буде більш ніж достатньо. Тут важко сперечатись і казати “ні, я не хочу 120 к/с у розподільчій здатності 1080p”, бо вибір є очевидним. Чи часто я цим користувався? Ні. Чи вдалось мені захопити кілька добрих кадрів, котрі не вдалось би спіймати без цього режиму? Так. Кожен вирішує сам.

Стабілізація

Це той пункт, котрий просто взяли і…перенесли. В обох камерах Dual I.S.2. Стабілізатор обох камер приблизно однаково добре працює, і…це одна з причин, чому я не брав Canon. Мені подобається використовувати стару мануальну оптику, а їй (особливо 300 мм та 500 мм Тамрону) живеться краще зі внутрішньокамерною стабілізацією. На G90 вдень була можливість знімати на 500 мм з рук. Врахуємо, що це кроп і на повнокадровій камері це 1000 мм, і все стає ще цікавішим 🙂

Автофокус

Просто подивіться на минулий пункт. Так, я та людина, котра користувалась останнім часом камерою Pentax K-S2, і ви ж розумієте, що навіть порівнюючи з тапком – у Пентакса був би гірше автофокус. Втім, автофокус на G90 мені подобався. Було відчуття, що чогось не вистачає по рухаючихся цілях, і цілком можливо, що на рідній оптиці і камері Sony я б міг отримати кращий варіант фокусування, але…в мене не було жодних питань до системи фокусування як G90, так і у випадку з G80. Чи то через рідну оптику, але мені здалось, що в чомусь на G80 він працює навіть краще. Я б не виключав, що процесор у G80 та G90 схожі (останній теж пише лише у 4K/30p), мегапікселів у останнього більше, можливо це якось з цим пов’язано, але я не впевнений. Коротко – автофокус не гірший.

Екран/видошукач

Знову, не помітив. Так, я знаю що у G90 там OLED екран і OLED видошукач, а у G80 тільки видошукач OLED’івський, але…яскравість екрану у G90 на сонці мені здавалась недостатньою. Зрозуміло, що у G80 він буде десь такий самий. Заміряти не можу, але втрата не велика. Panasonic славиться більше своїми видошукачами, він у G80 теж OLED, тож їдемо далі.

---

Висновок

Якщо ви опинились в цій статті, то скоріш за все ви шукали щось типу “G80 vs G90” чи типу того. У вас є бюджет і можливість взяти G90? Беріть його! Є бюджет і можливість взяти G9? Беріть його! Але якщо ваш бюджет обмежено у зв’язку з війною і іншими проблемами сумою, близько 18000 грн (тушка) чи 27000 грн (кіт) – не вагайтесь, і беріть! Якщо у вас теж буде кітова версія, то ви отримаєте ще й дуже добрий об’єктив з подвійною стабілізацією, можливістю знімати з широким кутом (а 12мм на Панасоніку то дуже широкий) і зручною фокусною відстанню.

Panasonic Lumix DMC-G80 у 2023 році залишається все ще актуальною камерою для більшості цілей, і навряд чи вона зможе вас розчарувати як відеокамера чи фотокамера, бо великий видошукач, гарний шарнірний дисплей, 5-осьова стабілізація, потужна (у порівнянні з Panasonic G90 і Canon EOS M50 Mark II) батарея, пиле-вологозахисний корпус, та ще й зручна система керування камерою – будуть у пригоді як новачку, так і професіоналу. Тим більше, це одна з небагатьох камер, котрі все ще можна придбати у бюджеті до 30 тисяч грн. “Трішки” дорожчим буде Sony Alpha A6100, але ціна за тушку, відсутність стабілізатора, ціна оптики, і, що цікавіше – ціна за камеру відносно того, за яку ціну мені дісталась G80 (враховуємо продаж об’єктива, і отримуємо ціну за тушку майже у 2 рази нижчу).

В цілому, я полюбляю дві системи – Pentax і Panasonic. Як на мене, їх сильні сторони дуже схожі, але Pentax кращий для художніх фото, а Panasonic для відео. І тим самим ці дві системи доповнюють одна одну. Але знімки як такі мені дуже подобаються і на Panasonic’у, як на основній камері для фото. З перехідниками обидві системи дозволяють з комфортом користуватись мануальною оптикою, а фокус-пікінг обох камер (мається на увазі Panasonic/Pentax) їм у тому дуже допомагає.

Користуючись G90, я завжди був впевнений, що G9 ,буде краще, і хотів її. Але не готовий був платити. З G80 зараз та ж сама історія – звісно, вона не краща за G90, але чи готові ви зараз за хобі віддати нечувану кількість грошей? Я ні…