Правильний інвертор 36-220? Короткий огляд на інвертор з нетиповою напругою і чистим синусом

Чи можливо знайти нормальний інвертор на напругу 36 вольт? Так! І сьогодні я вам про нього розповім

Свого часу в мене вже була спроба найти інвертор під роботу від батарей електровелосипеда. Свій досвід я описав у статті Інвертор 36 В-220 В. А чи є з нього сенс?. Це було трішки більше ніж рік тому, і от, зараз я хотів би вам розповісти про трішки іншу модель, котра менш потужна, коштує у два рази більше, і…мабуть, таки, має правильний синус. Китайці дуже скупі на назви моделей, тож ось вам посилання саме на той що купляв я. Грошей за те я не отримую, тож можете не купляти за посиланням 🙂

Пошук

Почну з того, що знайти дешевий перетворювач 36-220 майже нереально. Алішка видає або той, що був у попередній статті, або…щось, що коштує сотні доларів. Сьогодні от натрапив на досить цікаву модель від Datouboss. Цей виробник зміг отримати непогані оцінки від власників, тож “фірма віників не в’яже”. Але ціна його була близько 160 доларів. І це по знижці. Хоча і потужність там була щось близько 2 кВт номінально і 4 кВт короткочасно. Як ви розумієте, мій інвертор з потужністю 300 Вт і ціною десь у 67.03 бакси виглядає дивно і смішно. Але…які варіанти? Є варіант використовувати інвертор 12-220, попередньо перетворивши 36 у 12. Подвійне перетворення зжере всю батарею ще до того, як ви встигнете запустити щось через той інвертор. Тож в цьому випадку це ціна за ту якість, котру отримаємо. Та чи є ця сама якість?

Посилка

Посилка прийшла трішки пожмакана, але що поробиш – Укрпошта…

Запаковано все було добре. Товар прийшов без пошкоджень.

Окрім інвертора в коробці ще була інструкція, додатковий запобіжник на 20А і…кабель. Кабель досить смішний, бо його перетин десь близько 2.5 мм. Дуже незвично після кабелів, котрі йшли з потужними інверторами на 2 кВт. Але реалії такі, що тут нам більше і не знадобиться.

З одного боку нас зустрічають клеми підключення акумулятора і кулер. Кулер, на мою думку, повернуто не в той бік – і це погано. Але можна прочитати маркування – і це добре. Втім, забігаючи наперед – кулер одразу не вмикається, під тестом з навантаженням на 300 Вт він ввімкнувся десь на 3 хвилині. Вимкнути вдалось тільки коли навантаження спало до 100 Вт, але через певний час він знову ввімкнувся. Кулер досить шумний і про це ще поговоримо.

З іншого боку розетка європейського типу, пару індикаторів, кнопка ввімкнення і ЮСБ порт. Я людина віруюча – тож повірив китайцям на слово, що ЮСБ порт працює і не ризикнув перевіряти.

Для поцінувачів нутрощів зробив знімок всередині. Не дуже в тому розбираюсь, але наче все виглядає пристойно. Тим більше для перетворювача з такою невеликою потужністю.

Як бачимо, корпус частково пластик, але основна частина метал. Перетворювач досить легенький, тож його можна причепити хоч і на триколісник типу наших, маючи завжди з собою 220 вольт. Хоча і, досить, обмежених, втім…був час, коли я вважав наявність прикурювача на велосипеді чимось, що дозволить живити половину необхідних приладів, а тут повноцінні 220, як-ніяк.

Тести

Як ви розумієте, тести я не робив з навантаженням бойлером. Більш того, запобіжник, розрахований на силу струму 20А, сказав мені щоб я не перевіряв його роботу і не підключав нічого, що потужніше (36*20=720) 720 Вт. В більшості батарей 20А ще треба вміти зняти, бо стандартно я зустрічав батареї з рекомендованою силою струму близько 15А. Тож обмежився тестуванням роботи під навантаженням у 300 Вт.

Першочергово перевірив роботу насосу опалення при максимальній потужності роботи (на насосі вказано 60 Вт, за фактом аж 74.8 Вт). Якихось нарікань не виникло, шуму не було, та й насос працював тихенько. Осцилографа в мене немає, тож повірю на слово, що синусоїда там нормальна. Йдемо далі.

 

В простої комп’ютер споживає близько 99 Вт. Це Ryzen 5 5600G+AMD Radeon RX6600 XT. Навантаження мінімальне. Проблем не виникає. Додамо потужності.

Запустив Furmark – отримав вже сумарно 264 Вт навантаження. Кулер поки мовчав…

Останнім кроком додав до ще і навантаження процесора в Aida 64. Завдяки цьому споживання виросло десь до 310 Вт. На 10 Вт більше ніж рекомендовано виробником. І…так, заявлена потужність не є верхньою, а лише номінальною. Тож короткочасно інвертор має витримувати до 600 Вт. Цей факт я не став перевіряти, бо з одного боку немає чим, з іншого…який сенс? 600 Вт приблизно як і 300 Вт не про використання важкої техніки.

Не пройшло і 3 хвилин, як кулер почав працювати. І працювати він почав на повну. Шум стояв такий, наче в сусідній кімнаті хтось пилососить. Але цікавим тут було інше.

Спроба з’ясувати модель закінчилась нічим, бо по запиту XDR5020HY Гугл відмовився мені щось видати. Сайт виробника кулерів теж має дивну адресу

На сайті є інформація про кулери, але не про цей. Цей ще й має нетипове живлення – 19 вольті і 0.1А. За моє життя це перший кулер з такою напругою. Тим часом тестування продовжувалось.

Чому я вірю в чистий синус цієї моделі? Дослівно про попередній інвертор:

“Наступним піддослідним був комп’ютер. Причому було два варіанти – більш дивний і більш нормальний. Перший був по схемі “перетворювач-ДБЖшка-комп’ютер”. Другий “перетворювач-комп’ютер”. Так от. В першому випадку комп’ютер увімкнувся, але працював на ДБЖшці. В додатку до ДБЖшки вона показувала, що на неї поступає живлення 228 вольт, але не працювала від нього. Є певна думка що це через те що , за фактом, відбувалось подвійне перетворення і звичайна ДБЖшка під таке не пристосована. Коли я вирішив підключити комп’ютер напряму до перетворювача – монітор працював, а от сам комп’ютер ні. Є припущення, що, знову ж таки, в комп’ютері встановлено блок живлення із вбудованою стабілізацією напруги, і струм, котрий він отримує від перетворювача, несумісний для його роботи. В будь якому разі, не розбираючись з технічними питаннями, “від балди” така схема працювати не захотіла.”

У випадку з моделлю на 300 Вт все було трішки інакше – при тому ж підключенні проблем з роботою ДБЖ або комп’ютера не виникало, і все працювало як треба. В комп’ютері з того часу змінився блок живлення, але в даному випадку то не критично, так як тоді проблема з роботою виникало і при підключенні ДБЖ до інвертора.

Замість висновку

З одного боку я досі не навчився повноцінно тестувати подібні інвертори, з іншого…а чи треба? Більшість людей купують їх щоб використовувати за своїх потреб, як приклад відгук під цим самим інвертором:

Людина з коментаря так само, як і я, використовує акумулятор від електротранспорту відповідно до своїх потреб. І це головне, а не те, скільки відсотків ККД видає той чи інший інвертор, бо ж коли варіантів немає – вибирати доводиться з того що є.

З одного боку річ немає сенсу, бо ж інвертор заслабкий для чогось серйозного, з іншого…от, наприклад, інверторний холодильник споживає близько 45-47 Вт у звичайному режимі і максимально до 140-150 Вт під час розморожування (система NoFrost). Тож, цих реальних 300 Вт дозволять живити навіть холодильник, звісно ж, за умов, що вам вистачить акумуляторів 🙂

Не дивлячись на його ціну, я раджу цей інвертор для людей, в котрих є електротранспорт з батареєю на 36 вольт. Більшість завдань (паяльник, якась дрелька, комп’ютер, тощо) зможуть бути виконані і цим інвертором. Все що більше – потребує вже більш серйозного підходу до вирішення питання 🙂