Про ліхтар незламності і магічний струм

Поговоримо про ще один невеличкий проект і…про струм в цілому 🙂

Так сталося, що з електрикою (тим чи іншим боком) пов’язана значна частина мого життя. Історія бере свой початок у часи, коли у нас з’явилася книга з дивною назвою “Шпигунські штучки”. Тоді це був посібник у неабиякий світ, котрий…здавався магією. Ви собі хоч уявляєте на секунду, що таке, у 1997 році, почути про те, що є якісь прилади, котрі дозволяють прослуховувати когось на відстані у 100-150 метрів? Навіть зараз то не виглядає буденністю, а тоді здавалось, що це просто фізично неможливо і ця книга нічим не краща за “жовті” сторінки журналів типу Спід-Інфо. Але в нашій сім’ї були як мінімум двоє чоловіків, котрі ще з тих часів паяли своїми руками різні плати, загалом пам’ятаю що робили рації чи щось типу того, сигнал від котрих можна було отримати на хвилях радіоприймача.

Для мене самого головною іграшкою в дитинстві були батарейки, моторчики, лампочки від гірлянд і інше. Подобалось все це з’єднувати, і отримувати якийсь цікавий результат, як то мерехтіння лампочки, котра була послідовно підключена з моторчиком. Була навіть спроба записатись у радіо-кружок куди ходив мій брат, але закінчилось тим, що там потрібно було багато писати (а я писати не любив) і мною те було швиденько закинуте. Втім я закинув тільки серйозний шлях, а більш легкий був завжди зі мною. Свого часу навіть була історія, коли я чомусь вирішив підключити слабеньку лампочку від ліхтарика до “нічного світла” (така штука, котру встромляли у розетку, щоб вночі було видно), і…коротше та лампочка вибухнула. Тоді це був перший досвід того, як робити не треба, але зараз я дивлюсь на ті спогади, і бачу таке собі “присвячення у супер-герої”. Когось павук вкусив, хтось у радіоактивну жижу влип, а мене просто бахнуло током, коли у сусідній кімнаті мати варила борщ. Чим не історія для коміксу? 🙂

Мені завжди подобались якісь прості речі, котрі ти можеш зробити не дуже занурюючись у схемотехніку і, бажано, щоб без всякого там програмування. Я полюбляю речі типу конструкторів, коли ти береш, наприклад, лампочку, датчик руху, живлення – і робиш з цього те, що тобі потрібне. Навіть за такою схемою можна знайти багато речей, що значно полегшать ваше життя. Саме такою річчю є те, що я сьогодні і зробив.

Раніше в мене був пост про комфортне світло на 12 Вольт. В ньому я розповідав про варіант на тему використання 12-вольтних лампочок зі спот-спітильником. Цю ідею я вирішив трішки розвинути і…зробити автономний спотовий світильник.

Ідея виникла, коли я згадав про елементи, котрі ще перед новим роком витягнув з однієї із старих батарей для ноутбуків. У парі батарей стан елементі був краще, ці ж за місяць розрядились десь на 0.2 Вольти (з 4.17 до, приблизно, 3.97). Це не критично для речі, котру ти все одно день через день заряджаєш, тому для ліхтарика це буде “саме те”.

Ще перед святами я взяв парочку BMS’ок для акумуляторів, котрі складаються з трьох послідовно підключених елементів. Технічно це звучить як збірка 3S. Фактично ми маємо три послідовно з’єднаних акумулятори, котрі мають напругу приблизно 12.6 Вольт. BMS прості і маленькі, думаю такі можна використовувати під павербенки з трьох елементів. Сила току, які вони видають, складає 10 А. Цього більш ніж достатньо для наших цілей.

Дуже приємною виявилась ціна на ці комплектуючі. Якщо не помиляюсь, я придбав їх десь по 80 грн/штука. Приблизно стільки ж коштує розподільча коробка. За стільки ж я, свого часу, продавав неробочі батареї ноутбуків, котрі цілком дозволяли реалізувати подібний проект.

В деяких місцях є відчуття, що можна було б зробити якось краще, чи капітальніше. Але під час війни чи частіше думаєш над тим, як би скоріш зробити щось таке, щоб ним можна було користуватись до моменту, коли вимкнуть світло. Світло взагалі, виходячи з історії, котру я розповідав на початку статті, є важливим елементом мого життя. Тобто, не те щоб я не міг прожити без доступу до розетки тих 3-4 години, поки світла немає, просто мені комфортно відчувати, що я не обмежений в тому, що мені може бути необхідним.

Але все ж таки в конструкції є місця, де треба бути обережнішим. Не дуже полюбляю, коли щось іскрить. У випадку з літієвими батареями це саме “іскрить” може дуже погано закінчитись. Мене завжди лякало те, що має напругу “220”, але, як кажуть, вбиває не напруга, а струм. Не дивлячись на те, що 36 Вольт у батареї ровера це не так вже й багато, але 15 А току, котрі вона видає, дають при замиканні електричну дугу. котра не дуже відрізняється від дуги зварки. Більш того – секунди достатньо, щоб метал почав плавитись. Тож безпека понад усе.

Коли я щось роблю – роблю це “з запасом”. З запасом взята довжина проводів і їх діаметр. Бокс має розміри “з запасом”. Навіть кількість виходів в цьому боксі має певний запас. На випадок, якщо щось захочеться доробити.

Коли я розбирав цю саму збірку батарей, витягуючи їх з корпуса, примудрився замкнути випадково їх контакти. Нічого страшного не трапилось, але на майбутнє вирішив, що краще завжди, про всяк випадок, заклеювати всі відкриті контакти молярним скотчем. Досить дешевий і універсальний варіант захисту від непотрібних аварійних ситуацій.

Тим часом, контакти вже приєднані до BMSки, і саме час перевіряти на працездатність. В моєму випадку якимось дивним чином схема не працювала. Виявилось, що для початку її роботи треба підключити до зарядки. Як вказано в описі у продавця “розблокувати контролер”.

У такий бокс без проблем влазить батарея, що складається з 6 елементів. Більш того, навіть батарея з 9 елементів (у формі куба) в неї влізе. Якщо вірити специфікації з мережі, то елементи Samsung ICR18650 28A мають десь 2800 mAh ємності. Дві батареї у паралелі мають, відповідно, близько 5600 mAh. Відповідно у нас вийшла батарея 12 Вольт та 5.6 Ампер. Якщо порахувати, що лампочка на 12 Вольт споживає 5 Вт, виходить що їй потрібно десь 0.5 А струму. Тобто цієї батареї (теоретично) вистачить на 10-11 годин роботи. З урахуванням додаткових витрат, отримуємо близько 8-9 годин роботи. Непогано, чи не так?

Мало хто з тим зв’язується, але для мене батареї від ноутбуків стали справжнім відкриттям з точки зору резервного живлення тих чи інших приладів. Їх можна використовувати для резервного освітлення, зарядки пристроїв, живлення простої техніки, та й як горіхокол – теж підійде :). В моєму випадку ці батареї валялись вже 3-4 роки, і у 2023 вони знайшли для себе сенс свого “життя”.

---

Не дивлячись на те, що такі прилади робляться під час війни і для конкретних цілей, це ніяким чином не означає, що поза війною з них не буде сенсу. Такий ліхтар можна використовувати для освітлення кемпінгу або додаткового освітлення робочого місця. Потужність світла більш ніж достатня, щоб підсвітити ввечері двір, або створити комфортну атмосферу. При бажанні від них можна заживити і щось типу портативного проектора чи використати як повербанк для ноутбука чи планшета.