Дивно збіглося, що рік тому у мене в голові грала одна пісня мало не по колу, а цього року в той же час грає інша… того ж виконавця… з тим самим сенсом для мене… рік.
Особистий блог
Історія терориста, що муркотить, або “Моє мяу запам’ятають надовго”
Розповім я вам сьогодні історію про одного не дуже муркотливого, але дуже терориста. Нічному. У трьох томах.:)
Одеса якої немає
Заголовок посту є протиставленням назв безлічі пабліків у дусі “як вона є”. Але сьогодні ми поговоримо про ту Одесу, якої немає. Почнемо?
Про Люмікси, сайти та плани…
Якесь воістину неправильне літо цього року. Замість відпочинку та забав, скоріше купа проектів та планів, які складно відкласти до осені-зими. Давайте коротко розповім про те, як пройшла перша половина мого літа:)
Чим пахне літо?
Вже майже половина літа пролетіла. В останні роки я взагалі якось перестала помічати якийсь час року за вікном.
“Кава – найміцніший алкоголь…”
Останнім часом я зовсім не пишу, взагалі нікуди. Хоча в мене тепер лише 2 місця для вираження думок, але скрізь тиша.
“Місто, п’ять сорок, страшно…вітер у двомісному боксі…”(c)O.H.
Вчора, коли їхали в маршрутці, згадав одне з улюблених відчуттів – коли ніч, очі бачать тільки силуети та яскраві вивіски, безліч вогнів, очі вже особливо нічого не розрізняють і не особливо втомлюються і тебе кудись везуть у напівпорожній маршрутці… про плани, які “на шию повісилися каменем…”:)
Трохи про життя
І знову настала осінь. Цього року вона видалася холодною, дощовою і зовсім не надихаючою.
Часом вмирають боги.
дитини немає…чи легше від того, що з кимось поділився? Не особливо…якомога ближче став саундтрек що першого, що другого Макс Пейна, і частково історія…