Про найдешевшу камеру з focus-stacking і те, чому це безглузда витівка

Поговоримо про “бюджетний” фокус-стекінг, Panasonic Lumix DC-GX880, і те, що це взагалі таке.

Технологія фокус-стекінгу здобула широку популярність зовсім недавно, у зв’язку з чим камери, які «ось прям вже» дозволяють вам її зробити, є все ще умовно дорогими. Але що, “якщо”? Давайте спочатку розберемося, про що взагалі йдеться.

Роблячи знімок, ми часто отримуємо певну глибину різкості, тобто частину кадру, яка знаходиться в найбільш різкому вигляді. Решта частина знімку у нас виходить замиленою. Фокус-стекінг дозволяє зробити кілька знімків із різною фокусною відстанню та склеїти їх в один. Чисто технічно це можна зробити на будь-якій камері, і згодом спеціальною програмою склеїти все докупи. Але це дуже трудомісткий процес, до того ж об’єкт, який ми знімаємо, не повинен рухатися під час зйомки, що значно ускладнює мануальне створення такого знімка. Нам на допомогу прийшли технології, коли камера сама робить знімки на різних фокусних відстанях – це вийшло завдяки електронному приводу фокусування, що дає можливість камері вирішити, на яких фокусних відстанях слід зробити знімки.

Якщо відштовхуватися від реалій 2021 року, то на моїй пам’яті найранішою камерою, на якій він є, була Olympus OM-D EM1, яка завдяки оновленню прошивки зуміла склеювати кадри в один. Але її вартість без об’єктива прагне до цифри 350 у.о. GX880 дісталася мені приблизно в половину від тієї ціни, і мені стало цікаво спробувати технологію в дії.

Хотілося б обмовитися, що якщо камера Olympus робить стекінг з повнорозмірних 16 Мп знімків, то Панасоніки (здебільшого?) використовують технологію пост-фокусу (при якій у 4К роздільній здатності знімається ролик зі зміною точки фокусування, і в теорії ми можемо витягти кадр з різкістю в необхідному для нас місці). Через це кінцевий продукт фокус-стекінгу має роздільну здатність близько 8 Мп. Для публікації в мережі цієї розподільчої здатності буде більш ніж достатньо, бо фізично найчастіше в блог, наприклад, потрапляють зображення з роздільною здатністю менше 1 Мп, тобто менше 1000 пікселів по довгій стороні. Але повернемось до питання. Що взагалі являє собою Panasonic GX880?

Дана камера меншою мірою відноситься до лінійки GX і більшою до GF. По-перше тому що по ергономіці вона більш схожа з останньою (немає видошукача, більш дешеві матеріали корпусу, елементи управління здебільшого знаходяться в налаштуваннях). На деяких ринках камера представлена ​​як GF90 або GF10, але на залізному рівні це те саме. За кількістю моделей у Panasonic чорт ногу зломить, за позначеннями так само, тому я не хочу розбирати чим конкретно відрізняється дана модель, але основною серйозною відмінністю стала можливість збирати зображення з різними точками фокусування в одне (до речі, вичитав що GF9, вона ж GX800 , вона ж GX850 мала також даний режим, тому вся інформація в статті однаково відноситься і до неї).

Тест

Щоб вам не захотілося одразу ж закрити статтю – ось вам приклад одного із зображень, які зроблено цією технологією. Як згадувалося вище – для фокус-стекінгу використовується центральна частина зображення, отже якби ми просто зробили знімок н 16 Мп, результат виглядав би ось так

Об’єктив, який використовувався для зйомки, це Panasonic 30/2.8 Macro, який припав мені до душі більше за інших бюджетних макрушників системи. Результат є і його складно оскаржити, оскільки навіть кроп до 8 мегапікселів їхнього оригінального зображення не дозволив би отримати таку високу різкість по всьому полю кадру. Але що буде, якщо знімати не статичний об’єкт, а щось, що має рухи, наприклад, від вітру? Давайте оцінимо

Дане зображення є першим кадром з 4К відео, яке згодом перетворилося на це:

Картинка менш приємна? Правильно. І вся справа у вітрі, який був того дня. Наприкінці цієї статті будуть матеріали одним архівом, щоб у вас була можливість оцінити з якого саме відео робилося те чи інше зображення та як саме камера проходить фокусуванням об’єктів у кадрі. Статичні об’єкти на кшталт стіни гаража і трохи дверей, які потрапили до кадру, мають чітке відображення, а ось троянди, на які припав вплив вітру – мають дику пікселізацію.

З приємних особливостей фокус-стекінгу можливість отримати знімки, які якщо не неможливо, то проблематично отримати в ручному режимі (кого я обманюю, теоретично можна пограти з шарами двох знімків, але… я не вмію, наприклад). Будь ласка, зверніть увагу на рівність країв сітки. Про це ми ще поговоримо пізніше. Ну і для прикладу той самий знімок або, точніше, схожий без стекінгу

Картинка втрачає свою художність та ідею. Мені здається, можна непогано обіграти це все для знімків “з родзинкою”

Ті, хто займається макро-зйомкою, дуже часто роблять знімок центральної частини квітки, коли у фокусі тичинка, а ось заднє тло виходить у розфокусі. На прикладі зображення вище (перший кадр із відео стекінгу) мені не вдалося передати це повною мірою, хоча заднє тло і явно більш розмите. Було незначне ворушіння на вітрі. Результат вийшов таким

Складається враження, що зображення знято через воду або було піддане шумоподавленню. Якщо у випадку з трояндами вітер був сильнішим, то тут було скоріше ледь помітне коливання. Проте цього було достатньо, щоб вийшов замилювання і зображення було гірше, ніж окремо взятий кадр.

Ще мені дуже подобається робити знімки, які можна було б використовувати фоном для робочого столу чи телефону. Але здебільшого різкість припадає не на все поле кадру. І ось тут, знову ж таки, фокус-стекінг прийде нам на допомогу, запропонувавши такий результат

Кольори стали трохи бляклішими, але зображення різке по всьому полю кадру. Трохи знижена різкість по краях, але там, на жаль, камера не має точок фокусування.

Квітка конюшини знімалася в саду, яка з усіх боків обсаджена кущами та деревами, тобто приводів для якогось дикого вітру на кшталт того, що зустрічається в полях, ніби й немає. Взагалі, задля об’єктивності, для цього фото важливий центр – сама квітка. Якби можна було вибрати фокусування лише по центру кадру та обрізати всі інші частини кадру, залишивши фон з одного знімка/точки фокусування – був би ідеальним варіантом. Камера дозволяє нам вручну налаштувати цікаві для нас точки на знімку, які повинні бути у фокусі. Але при цьому до фокусу можуть потрапити і фрагменти з краю знімка, на які міг подути вітер, які опинилися в розфокусі. Меньше слів більше діла:

Квітка ідеально опрацьована. Всі його частини максимально у фокусі але травинки справа внизу і, особливо, зліва трохи вище за центр, вийшли “збійними”. Ліворуч можна спостерігати явний дефект зображення, який теоретично можна виправити, замінивши частину знімка з “донора”, але за фактом маємо що маємо.

Напевно, серед тих, хто читає статтю, є люди, для яких стекінг цікавий у плані фотографування різних комашок. Ось вам один із прикладів такої зйомки. На цьому знімку зону, яка має бути у фокусі, я вибирав вручну, тому заднє тло у нас не у фокусі, а фокус на самому об’єкті, який явно відділений від заднього плану. Особливо мені подобається малюнок сітки паркану – у Сашки на схожому знімку, зробленому на дзеркалку, цієї самої сітки у такому вигляді немає. Вона виникла завдяки склеюванню кількох кадрів, і мені це навіть подобається. На своє виправдання скажу, що це одна з небагатьох фотографій, де комашку вдалося зняти. Про жодні “бджоли в польоті” навіть і мови бути не може зі зрозумілих причин.

Досить складний знімок проти сонця зі стекінгом вийшов досить непоганим. Якщо поглянути на відео (посилання, знову ж таки, нижче), можна помітити, що й тут були коливання вітру. Проте вони ніяк не відбилися на кінцевому знімку, як і ворушіння голови бабки. Тобто за певних умов знімок все одно виходить добрим.

Вище я просив вас запам’ятати краї сітки. Пам’ятаєте? Так ось. Зверху перший кадр із відео стекінгу

А ось другий. Якщо ви подивіться на центральну частину кадру – по краях сітки можна побачити якусь “желейність”. Задній фон опрацьований більше, передній трохи менше, в результаті кадр не підійде для будь-якої публікації, тобто. навіть у такому скромному розмірі видно дефект.

У камері можна зберегти окремо взятий фрагмент відео, що було зроблено з кадром вище. Перед знімком вибрано режим зйомки в монохромних тонах, тому не дивуйтеся кольорам. Дивуватися потрібно тому, що виникло після стекінгу

Мені не хотілося додавати цей приклад до статті, оскільки відео з ним важить третину від об’єму всіх файлів статті, але тут з’явився дивний дефект у вигляді прямокутника та прямої лінії. Якщо подивитися відео – ви не побачите якогось заломлення світла, щоб його могло дати, проте дефект дуже незвичайний і він має бути.

Бувають зображення на кшталт цього. Коли начебто все нормально (якщо не дивитись у нижній лівий кут). Іноді складається відчуття, що наявність легких дефектів має сприйматися як плата за те, що ти отримуєш детальніше зображення. Але чи варте воно того?

Творчий інструмент

Фокус-стекінг можна сприймати як робочий інструмент та як творчий інструмент. У першому випадку ми маємо на увазі можливість використовувати отримані зображення в тому числі з комерційною метою, у другому ми намагаємося отримати унікальний кадр, який важко уявити без використання технологій. У моєму розумінні GX880 дає хороший творчий результат при збігу кількох змінних, однією з яких є “вдача”. Ви не здатні заздалегідь передбачити результат, який вам видасть камера, за рахунок чого процес створення відбувається неконтрольованим.

Це зображення було отримано під час автоматичного склеювання зображення. Як бачимо, наприкінці кадру об’єкт у розфокусі

Тут був застосований ручний фокус-стекінг, коли точки фокусування було обрано вручну. Якщо зберегти два останні файли можна побачити, що залежно від склеювання зображення може отримати деякі дефекти (опуклості/”пуклості”), що, знову ж таки, може вплинути на очікуваний вами результат навіть за умови, що ви робите знімок повністю нерухомого об’єкта.

Всі ці приклади дозволяють мені говорити, що саме в цій камері цей інструмент більше для розваги. “А раптом щось вийде”. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що стекінг камерою робиться близько хвилини, тобто від натискання на кнопку спуску до отримання результату пройде досить значний час. Склейку можна зробити і пізніше, але все одно кожен такий знімок може займати до 15 секунд часу, що досить багато для об’єкту, який нас цікавить, бо за той час він може вже сховатися за межі кадру. Також важливий той факт, що чи за рахунок зйомки на сонці, чи за рахунок особливостей процесу (високе навантаження на процесор) після кількох знімків стекінгу камера видає попередження про те, що їй потрібно перепочити. Як-небудь змусити камеру видати це повідомлення в прохолодному приміщенні не вдалося.

Альтернативи?

Альтернативою виступає згадана вище EM1 від Олімпуса, яка, на моїй пам’яті, робила більш красиві стекінг-знімки. Можливо я її не так сильно тестував тоді, можливо це є перше “вау!”, але мені здалося що вона робила склеювання без явних дефектів. Незабаром можливо, вона буде знову в моїх руках і я зможу протестувати її в цьому ключі. У більш далеких планах у мене EM1-Mk2, яка, з великою ймовірністю, робить це ще краще, але коштує приблизно як три-чотири GX880. В іншому,  якихось ще доступних альтернатив (поки що?) не передбачається.

---

Висновки

Мої висновки не можна вважати експертними, а тестування якісним, але проблема в тому, що більшість людей, які потенційно зацікавлені у “зняти метелика як у журналі” це такі ж, як я, прості люди. Про зйомку з рук при стекінгу не йдеться, тут потрібен тільки штатив, а далеко не кожен любитель стане тягати за собою штатив щоб отримати якісні знімки. Але навіть за умови штатива є купа факторів, які завадять вам отримати той результат, на який ви сподіваєтесь.

Чисто з ергономічної точки зору, моя “старенька” GX7 подобається більше, ніж GX880, день зйомок з якою показав мені, наскільки незручною може бути камера без видошукача та можливості в одне натискання змінити автофокус на мануальний режим. Тому, якщо вам не важливий фокус-стекінг як такий і запис 4К відео в цілому, я рекомендував би все-таки дивитися в бік перевіреної GX7. В іншому GX880 звичайна аматорська камера, з купою готових режимів зйомки, селфі-екраном і парою кнопок, що настроюються.

Фокус-стекінг у цій камері радше цікава опція, яка може бути цікавою для реалізації деяких ідей. Дякуємо за увагу і до нових зустрічей! 🙂

Ps для бажаючих подивитися оригінальні знімки та відео, з яких було зроблено зображення – їх можна отримати за посиланням