Сьогодні я розповім про своє просування сайтів і про те, які воно має результати
думки
Чужими словами про власну думку
Я знову на зв’язку і сьогодні хочу відкрити завісу своїх роздумів. Нещодавно я зробила цікаве спостереження, як думка однієї людини може вбити на корені всі ідеї іншої. Зараз розповім про що я докладніше.
Світлина. Навіщо ми знімаємо моменти?
Через справ розумних думок небагато, тож поговоримо сьогодні про фотографію. Навіщо ми взагалі щось знімаємо? Спробуємо з’ясувати 🙂
Як за день вбити ідею проекту? Знову про людей?
Як і пост Сашки, цей не обов’язковий до прочитання. Розкажу як впала ідея велоспільноти і відкрився наступний розділ життя
В мені живе хтось інший
Привіт всім! І знову я в ефірі разом зі своїми …еее… скаргами та ниттям 🙂 Тому перемикайтеся далі, навряд чи тут буде щось цікаве. Отже, продовжую свій монолог, можливо для тих хто все ж таки вирішив залишитися на цій хвилі.
Ураган поїхав, відчуття залишилися
У житті є речі непідвладні нам. Здається, ми зустрілися із другою з них. Поговоримо про стихію?
“Місто-казка, місто-мрія…”
“Потрапляючи в його мережі, пропадаєш назавжди”. Це й сталося зі мною в одному чудовому місті.
Купівля ігор/програм. Старість проти дорослості?
Купив пару іграх на розпродажі і запитав – період, коли ти перестаєш грати в піратки це старість чи дорослість? Давайте обговоримо…
Чужі люди
Останнім часом від мене немає постів. А розповісти та поділитися є дуже багато чим, але справа навіть не в нестачі часу чи сил. Справа скоріше у дивному відношенні до багатьох речей останнім часом.