“…из этих цепких нитей
живым не выйти
горько-соленая слеза из глаз прольется
зажглась звезда
погасло солнце”
Ріж мене ріж…заповни цей пролом…”
думки
Вибір…
“Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати.
Не можна писати, не можливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати…”
“Коли навколо ні душі, коли моя не може спати…”
“…Чомусь так хочеться мені
Для тебе пісню заспівати…”
“Іди легко, ми на дні, а небо так високо…”
У мене ідея-фікс щодо нового оформлення постів у блозі. Ну і так, поговоримо про шкідливі звички, а точніше одну з …:)
Одеса якої немає
Заголовок посту є протиставленням назв безлічі пабліків у дусі “як вона є”. Але сьогодні ми поговоримо про ту Одесу, якої немає. Почнемо?
Спалюючи мос-ти…
Рідкісні випадки коли мені снитися щось таке, що змушує мене відразу ж бігти до комп’ютера і починати штопати пост, але даний сон був саме таким.
“З того, що мені довелося зробити, Видихнути випадково довелося…
…може, набереться строчок десять…
Добре, якби набралось.”(Р. Рождественский)
News had just come over, we had five years left to cry in…
І справді, залишилося 5 років. До чого? До нової стадії життя, нового періоду, нових справ і починань … про що це я? Читаємо далі:)