Багажник для лонгборду/скейту на велосипеді. Робимо самі?

Захотілося мені на один круїзер запиляти інший круїзер. Що з того вийшло? Розповім вам сьогодні 🙂

Ідея

Питання перевезення лонгборда виникло раптово, коли захотілося на ньому покататися. Природно “для прокотитися” він був закріплений на триколісник упоперек і був доставлений до місця призначення. Але мене все не залишало відчуття, що щось не таке. Захотілося продати все “по-людськи”. Як це?

Класичний варіант це щось на зразок цього. Так, я знаю, це кріплення для дошки серфа, але коли йдеться про лонгборд (у моєму випадку 45.75″), конструкція має бути схожою. Варіантів два – один це закріпити дошку вздовж рами, другий у вигляді кріплення на багажник. Який я вирішив робити? Давайте про все по порядку.

Виготовлення

Почалося все із попереднього макета. Для нього я вирішив використати звичайний мідний дріт. Макет дозволить плюс-мінус зрозуміти, скільки і яких нам потрібно з’єднань, побачити наочно слабкі та сильні сторони, переробити конструкцію у мініатюрі, щоб не довелося переробляти у кінцевому вигляді. З останнім я все одно кілька разів зіткнувся, але про це трохи згодом. Макет був дуже зразковим, тому просто залишимо його тут.

Макет, природно, значно менший за лонгборд, складно навіть сказати який це масштаб. Тож нехай буде тільки для наочності. До речі – я відразу прикинув на якій висоті буде кріплення до багажника і дійшов висновку, що в моєму випадку це буде на висоті “дев’ятки” на малюнку, де таки лежить макет. Для чого це потрібно?

Перед тим як паяти труби в повну величину – нам потрібно прикинути, як взагалі буде виглядати. Цим я і зайнявся насамперед

Зробивши після схематичні начерки відстаней між кріпленнями, можна було приступати до реалізації – для початку нарізав труби, яких буде найбільше – ними буде з’єднана основна частина

Для зручності я розташував з’єднувачі на потрібній для мене відстані (15 см між кожним з’єднанням) і прикинув що у нас буде “в натуральну величину”

Порядок був такий, що я йшов від більш простих з’єднань до складніших

Спочатку наробив основних “колін”, яких у нас має бути 6 штук. Благо поєднувати їх було цілком зручно

Потім почав з’єднувати це все більш цілісну конструкцію, відстежуючи з’єднання по макету. Ви колись поєднували щось, що має кілька десятків з’єднань? До цього моменту я немає, було складно уявити, скільки можна злагодитися на виробі, який виконано з матеріалу, який цілком собі піддається правці (хоч і умовної)

Якщо на фото все виглядає дуже рівним, то … насправді так і є. Завжди простіше зробити одну половину і складніше підігнати під неї другу, т.к. в моїх руках пластик складно спаяти точно до міліметра. Та й чи багато людей таким займаються? Так, деякі роблять стелажі з таких труб, але там з’єднання трохи рознесені, і в моєму розумінні зробити їх простіше. Тут же стик на стику

Щоб обидві половини у нас були на однаковій відстані, я вирішив схитрувати та з’єднати труби між собою кріпленнями цих труб до стіни. Зручно зберігати правильну відстань хоч десь.

На цій стадії конструкція все ще була схожою на те, що на макеті, але тривало це не довго.

Мені не давав спокою вигин дошки лонгборду. Було відчуття, що відстань між трубами буде невірною і вся робота піде нанівець. Тому додатково перевірив, як буде у підсумку.

Чисто фізично зробити те з’єднання, яке я планував, було або складно або…залишимо “або”. Почав шукати альтернативні варіанти. Той, що вище був відмінним, але мені не сподобалася кривість ніг і було вирішено все переробити

Як бачимо, особливо вирівняти не вдалося. Ну та й бог з ним – адже нам головне перевірити жвавість ідеї!

Верхню і нижню арки вирішив скасувати, та й відстань між кріплень деки збільшив, за рахунок чого у нас буде красивіше виглядати малюнок. Насправді тут усе робилося “на око” і “на ходу”, оскільки було не до розрахунків.

Щоб конструкція мала більш привабливий вигляд я її вирішив покрити фарбою. Звичайний, чорний, з балончика. Не найкращий варіант у площині довговічності, але… знову ж таки у нас концепт-проект, а не серійне виробництво 🙂

Для закріплення конструкції на багажнику було вирішено використовувати звичайні куточки з будівельного магазину з трохи вигнутою конструкцією. Я вже перекручувався з подібними куточками, коли робив полицю під садовий інструмент . Коли кріпив куточки я їх вигнув до закріплення, тому…тому мій концепт має одне кріплення шурупом і одне на двох стяжках, як би знерухомлюючи конструкцію.

Приблизно так виглядала конструкція в майже закінченому вигляді.

Приміряння вдалося. Я, на диво, вдало вигнув куточки, і вони щільно входили в паз на багажнику велосипеда.

Багажник кріпив на звороті вела, що не має значення, мені було цікаво побачити як воно виглядає і наскільки вдалося.

Пофарбований у чорний колір пластиковий багажник виглядав дуже агресивно. Я впевнений, що збоку можна подумати, що він реально зроблений із труб, але ні. Пластик з дуже невеликою вагою (особливо в порівнянні з тими, що продають з металу).

Ось так виглядає дошка у нашому кріпленні лонгборда для багажника. Як бачимо, малюнок видно чітко, тобто крім зручності кріплення у нас ще й наочна демонстрація крутості виробу, що перевозиться нами. Щоб дошка не скакала на купинах – я запропонував би ще додатково закріпити її на звичайній “гумці для тачки”, як і зробив сам. З того що мені не подобається це реалізація нижньої стійки – хотілося б, щоб дошка нікуди не елозила і не рухалася, тому потрібно придумати якусь “вилку” в тому місці, втім дошка не особливо кудись поїде, так як розміри підігнані саме по ширина дошки.

Не міг не затестити і на триколіснику – тут воно виглядало б не менш брутально. Дошку не став встановлювати, цікавим був вигляд самого кріплення для дошки.

---

У сухому залишку

Магазинне кріплення може коштувати близько 100-120 у. крім доставки. У що обійшлося мені моє кріплення? Ну … якщо не рахувати паяльника, то з магазину я вийшов з чеком близько 200 грн, затарившись 4 метрами труби і купою з’єднувачів. Багато останніх ще залишилися у мене як і майже 2 метри труби. Ще була куплена пара куточків, та й фарба. Я думаю, що реальний бюджет становив близько 250-280 грн, не більше, тобто близько 10 у.о.

Кайф цього рішення в тому, що його можна зробити під будь-яку дошку або навіть в універсальному розмірі. Труби, що тримають деку, можуть звужуватися до низу, тим самим дозволяючи перевозити навіть вужчу дошку. Для закріплення використовувався звичайнісінький китайський багажник, який можна придбати приблизно за 300 грн.

У реаліях України, де лонгборд це розкіш, а не засіб пересування (через наші дороги, природно), щоб покататися на ньому його слід туди ще доставити. Не хочу топити за геніальність мого рішення, швидше за це просто найбільш комфортний і простий варіант якщо у вас кишені не тисне зайва сотня баксів 🙂

За наявності пальника таке кріплення робиться за пів дня-день, воно практичне, легке, його легко зняти з багажника і потрібно мінімум зусиль та часу, щоб запакувати вашу дошку для подорожей. Думайте самі, вирішуйте самі – паяти чи не паяти 🙂