Conan Chop Chop. Грінд, грінд, грінд…

Поговоримо про Conan Chop Chop і те, чому вам не слід її купувати. Поїхали!

Не дивлячись на те, що ринок ігор зараз переживає справжній був, і часом складається відчуття що нові проекти виходять ледь не щодня, тим не менш знайти якісні проекти у жанрі roguelike з кооперативом досить важко. Замість того, щоб грати в те що дійсно подобається, ти знижуєш планку власної оцінки ігор і починаєш дивитись у бік будь-яких проектів, аби тільки жанр більш-менш підходив і був кооператив. Не встигнеш оком моргнути, як ти вже купляєш ігри з оцінкою “Змішані” у Стімі. Цей самий випадок стосується і гри Conan Chop Chop, про яку я вам сьогодні розповім.

Історія

Як такої її тут майже немає і вся вона розповідається у кількох не анімованих (добре, що хоч озвучених) заставках. Як завжди злий колдун на ім’я Тот-Амон вирішив призвати свого не менш злого господаря. Але не так сталося як гадалося, і він призвав лише половину свого господаря. Тож йому доведеться шукати сосуд. Для цього він вирішив зробити змагання серед героїв, під час якого і буде знайдено той самий сосуд. Від нас вимагають…е…пройти кілька рандомно згенерованих рівнів, і довівши свою працездатність не стати тим самим сосудом.

Задумка була хороша, але…

Не хочеться писати про всі плюси, тож почну одразу з мінусів. Попутно згадуючи про плюси. Головним мінусом є одноманітність.

Уявіть собі, що нам дають гру, в якій буде чотири рівні. Нічого дивного, так? А тепер додаємо, що в кінці кожного рівня нас чекатиме босс. Класична схема. Але вона не працює. Не працює, бо у більшості інших схожих ігор розробники роблять механіку, за якої в кінці одного рівня можуть бути різні боси. Тут нам не надають такого шику, тож у грі буде 4 звичайних боси, один головний бос, і…все. Від рівня до рівня вони не змінюються. Ще більш цікавий факт – якщо подивитись оригінальний трейлер – тобі в ньому покажуть всіх босів, з якими ти стикнешся протягом гри. За межами цього більше немає ніякого контенту. Кожен бій з босом теж типовий, і чим менше у нього буде здоров’я – тим новіші атаки будуть додаватись. Втім, і тут нічого нового бо головна проблема у битвах з ними не сама битва, а те що під час неї генеруються звичайні супротивники. Деякі з яких мають досить “специфічні” атаки, котрі ти бачиш в останній момент (бо ворог може ховатись за босом, котрий займає пів екрану).

По самих супротивниках та ж сама історія – їх певна кількість (як то чаклуни) переходять з рівня на рівень, змінюють тільки колір атаки під колір рівня і…їх атака в чомусь схожа з тим, чим нас буде атакувати бос рівня. Уявіть собі, що на кожному рівні є супротивник з бомбою, і відрізняється він тільки тим чи сам біжить з нею, чи ж кидає. Причому останніх (тих що кидають бомбу) кілька варіантів.

Зброя тут теж не відрізняється оригінальністю, будьте готові що є просто кілька типів зброї (мечі, молоти, списи, луки) котрі трішки відрізняються характеристиками, а в цілому мають одні і ті ж самі мувсети для кожного типу. Тут ти не знайдеш “той самий, надзвичайний меч”, котрим тобі захочеться постійно грати, бо вони все про одне й те саме. Трішки урізноманітнюють мечі їх бонуси до урону піском, ядом, вогнем або льодом. Але ці бонуси ми отримуємо, перш за все, завдяки амулетам, котрі нам ще доведеться відкрити. За 36 годин гри нам вдалось відкрити всі ачівки у Стімі і майже всі предмети, але, відверто кажучи, було постійне відчуття, що тобі цілеспрямовано затягували гру тим, скільки предметів треба відкрити і бонусами, які вони дадуть. Тож для того щоб махати мечем з атакою вогнем тобі доведеться ще добрих 5-10 годин бігати до того. Бо вся зброя і оснастка у грі попередньо має бути відкрита за бонуси, котрі ми отримуємо з вбивства ворогів і босів. Цікавий факт – є вівтар котрий генерує супротивників. Якщо його не знищити – можна фармити ресурси для розблокування предметів. Я б назвав це найшвидшим методом.

Ще одним мінусом можна вважати те, що речі покращують свою якість з кожним новим рівнем. Тобто, наприклад, якщо на першому рівні броня додавала 1.5 серденька до здоров’я, то на другому вже 2.5. Як результат – ти зобов’язаний міняти броню постійно, щоб рівень твого здоров’я був достатній для подальшого проходження, але ти можеш втратити свій “білд” під той чи інший напрямок гри.

Плюси

З плюсів досить цікава система бою. Справа в тому, що не дивлячись на “таку-собі” зброю, в цю гру, порівняно з іншими рогаликами, додали повноцінну можливість парирування ударів. Якщо ти встигнеш натиснути блок коли загориться попереджувальний вогник біля ворога – парирування буде успішним і ворог піде у “stun”, після чого в тебе буде можливість певний час безкарно його лупцювати. Для ігор цього жанра це цікаве нововведення, і скажу більше – дуже корисне в тому числі при битвах з босами.

Наявність екіпірування стала приємним бонусом, так як кожен герой може додатково мати обладунок і щит. Це трішки розширює варіативність для гри, котра тут дуже обмежена.

На вибір нам дають чотирьох персонажів. На подив, розробникам вдалось відокремити кожного з них. І хоча будь-яку зброю може використовувати будь-хто, навички персонажів розподілені так, щоб ти точно знав якою зброєю в якого з персонажів виходить краще битися.

За підсумком

По розпродажу гра коштує 97 грн, і мені важко сказати, наскільки вона варта своїх грошей. З одного боку по трейлеру тобі здається, що це буде цікаво і прикольно, з іншого…є якщо не безліч, то певна кількість ігор, котрі будуть не менш цікавими в ту ж саму ціну. Якщо ж ми говоримо про ціну гри без знижки то ціна невиправдано висока, бо фактично ми отримуємо демо-версію гри, яка б в такому вигляді мала бути в ранньому доступі.

Останнє оновлення гри було майже три роки тому, тож гра не покращиться ні в якому ключі. Через це сподіватись на те, що щось зміниться не варто. Саме тому я ставлю грі 6 з 10. Це не дуже відрізняється від її 65% позитивних відгуків у Стімі, тож внутрішнє сприйняття десь те ж саме. Не раджу до покупки, але можна побігати, якщо вже зовсім немає у що.