Поговоримо про кольорові роботи фотографа Murlin Saint-Jean і творчість в цілому
Останнім часом є два джерела натхнення, в котрих я знаходжу щось цікаве – це Reddit та DeviantArt. На кожному з них іноді може наткнутись на акаунт користувача, котрий публікує свої роботи. І саме так сталось на цей раз, коли я наткнувся на акаунт під назвою murlinsaintjean. Як виявилось, це молодий фотограф, котрого звуть Murlin Saint-Jean. Ось, що вказано про нього на ресурсі widewalls.ch:
Мурлін Сен-Жан, який народився 18 серпня 1995 року, є гаїтянським поп-артистом і фотографом, який живе між Нью-Йорком і Південною Флоридою. Мурлін завжди мав пристрасть до мистецтва, будь то візуальне чи перформанс. Єдине, чого він хотів робити у своєму житті з дитинства, це розважати людей і впливати на них.
Мурлін розпочав свою мистецьку кар’єру як початківець фешн-фотограф, занурюючись у світ моди, навчаючись і наслідуючи таких великих, як Стівен Кляйн, Стівен Мейзел, Гельмут Ньютон, Гай Бурден тощо. Він переважно дивився на фотографів і художників, які мали прозорі оповіді в образах із провокаційною естетикою.
Коли він почав розвивати власний стиль фешн-фотографії, він зрозумів, що може вийти за межі моди та зосередитися на роботі, яка більш виражає його самого. Він захоплюється естетикою поп-арту та коміксів, тож у нього виникла ідея створювати міні-фотокомікси та журнали разом зі своєю самовидавною компанією VOYUER.
Мурлін в основному використовує фотографію та графічний дизайн, щоб виразити свою роботу, він знаходить натхнення в людському досвіді в цілому, від екзистенціалізму та релігії до повсякденності та поп-культури, Мурлін приймає все це. Він переважно зосереджується на провокаційних і сексуальних роботах, оскільки відчуває, що культура, в якій ми живемо, є відверто консервативною та суперечливою. Мурлін хоче відзначити та прикрасити те, що помилково вважається аморальним або принизливим.
Що ж мене зацікавило у роботах цього фотографа? Давайте подивимось на кілька знімків

У роботах цього митця (язик не повертається назвати його просто фотографом) поєднується звичайне з незвичним. Це не про “фото на паспорт”, це вибух кольорів, з’єднуючий людську наготу з фантастичними пейзажами.

Моделі фотографа не завжди мають якусь типову зовнішність, через що кожна нова робота все більш і більш цікавіша, бо ти ніколи не знаєш який типаж моделі побачиш наступним. І це дозволяє кожну роботу з новою людиною не “ще одним знімком”, а наче відкриваєш для себе ще одну книгу.

Чоловіки-фотографи (принаймні у наших реаліях) зазвичай знімають тільки жінок і виключно “фігуристих”, через що виникає відчуття що ти просто дивишся на якийсь річний календар, а не чиїсь роботи. З цієї точки зору роботи Мурліна як би кажуть тобі “я буду знімати все те і показувати так, як це не робите ви”. І йому це вдається.

Я б сказав навіть, що навпаки – на кожній роботі людина може мати будь яку національність чи колір шкіри, і це тільки підкреслює те різноманіття типажів, що використовує автор. Це творчість, котра не прив’язана до бажання показувати щось одне під різними кутами і “соусами”.

І я вважаю, що саме це різноманіття є цікавим інструментом, котрий дозволяє від разу до разу створювати все більш нові і незвичні образи для своїх моделей.

Кожна робота каже нам, що люди прекрасні завдяки тому, що вони такі, які є, і що в кожній людині ти можеш знайти щось виключне, що належить саме їй. Створюється відчуття, що автор розкриває ті чи інші сторони своїх моделей, даючи їм можливість бути тим, ким вони хочуть, не соромлячись цього.

Одною з явних ознак справжнього митця я вважаю можливість насолоджуватись кожною роботою, коли тобі без різниці, якого гендеру людина на знімку і як вона виглядає. Бо тобі цікаве те що ти бачиш в цілому. Не розділяючи на складові.

Ще одним секретом робіт є кольоринг моделей, що дозволяє ще більше відійти від кольору шкіри, тим самим роблячи кожну модель унікальною вже самою по собі. Як на мене, це дуже цікавий підхід, що дозволяє створювати ті чи інші образи.

Кожна робота має якусь свою ідею, несе якусь думку.

Мені дуже імпонує те, як автор поєднує кольори, образи. Завдяки чому кожна наступна робота все більш і більш неперевершена.

Що ж для мене головне у роботах Мурліна Сен-Жана? Я вважаю, що головною рисою його робіт є бажання показати щось цікаве, не використовуючи при цьому наготу як основний інструмент. Дуже часто, коли (особливо) фотографи-чоловіки знімають жінок – вони роблять акцент на грудях, на якихось сексуальних позах. Складується таке відчуття, що вони знімають не людину, а товар, котрий потрібно показати з кращих ракурсів, щоб його скоріше купили. На знімках вище люди дуже різні. І в кожному є щось своє, що не акцентовано на його гендерній приналежності. І вам може або дуже подобатись те, що створює цей автор, або вже після пари знімків ви закриєте цю статтю і вийдете з сайту 🙂
Якщо ж вам сподобались ці роботи, ви можете знайти їх більше у Інстаграмі фотографа, або безпосередньо на сайті https://murlin.tv. Окрім іншого на сайті можна придбати роботи цього автора або його авторський мерч.
Ps це був той випадок, коли мені хотілось написати людині “хей, чувак! В тебе круті роботи! Я веду свій непопулярний блог і хочу в тебе взяти інтерв’ю”, але вчасно встиг побачити, що навряд чи людина мені його дасть 🙂
Відкрийте більше з Only for Us
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.