У мене ідея-фікс щодо нового оформлення постів у блозі. Ну і так, поговоримо про шкідливі звички, а точніше одну з …:)
Загальна
“Люди, вокзали, дощі …”
Поговоримо про людей та їх сприйняття, а також всякі там Інтернети:)
“На мою думку, єдиний прийнятний спосіб жити – це представляти себе в зовсім іншій реальності.”
Останнім часом мене все рідше та рідше вражають якісь фільми. Тим більше, що я майже не зустрічала таких, про які можна було б написати щось на кшталт рецензії.
Поздоровляшки Олексію:)
Почну з головного й досі небаченого – Олексію, вітаю тебе із ДРом. Стім обмежує повідомлення 160 знаками, тому все найважливіше напишу далі.
Уламки минулого
“Уламки минулого, як сніг
Закрутить ураган часів,
Минулого дня для нас навік,
Обрушивши міст.
Замість ще одного ноутбука
Хоча сайт і пролетів по термінах з реалізацією, і зараз я знайшов собі нове заняття ночами – додавати товари на сайт, все ж таки о 3 годині ночі пора зупинитися і…написати сюди:)
“Навіщо весь світ, коли поруч ти …”(с)O.H.
Дивно збіглося, що рік тому у мене в голові грала одна пісня мало не по колу, а цього року в той же час грає інша… того ж виконавця… з тим самим сенсом для мене… рік.
Історія терориста, що муркотить, або “Моє мяу запам’ятають надовго”
Розповім я вам сьогодні історію про одного не дуже муркотливого, але дуже терориста. Нічному. У трьох томах.:)
Одеса якої немає
Заголовок посту є протиставленням назв безлічі пабліків у дусі “як вона є”. Але сьогодні ми поговоримо про ту Одесу, якої немає. Почнемо?
Про Люмікси, сайти та плани…
Якесь воістину неправильне літо цього року. Замість відпочинку та забав, скоріше купа проектів та планів, які складно відкласти до осені-зими. Давайте коротко розповім про те, як пройшла перша половина мого літа:)