Золотий вік аматорської фотографії. Вже настав?

Поговоримо про сучасність і те, чому я вважаю це найкращим періодом у аматорській фотографії

Якось одного разу, продаючи фотоапарат, завів розмову з людиною, яка ним цікавилася. У ході бесіди він сказав думку, що зараз найкращий час для аматорської фотографії, адже на вторинному ринку можна нарешті за доступними цінами придбати камери, які колись коштували нечуваних грошей. І ось, коли я шукаю собі обновку для GX7, дійшов висновку, що так воно і є. Давайте спробуємо пройтися брендами і камерами, які можуть викликати той чи інший інтерес з боку фотографів-аматорів. Весь перелік камер включатиме лише ті екземпляри, які на вторинному ринку можна придбати за ціною до 10 500 грн (трохи менше 400 доларів). Приблизно стільки зараз коштує найпростіша/бюджетна дзеркальна камера.

---

Nikon

Чесно зізнатися, мені імпонує даний виробник, адже він має один із найбільших парків оптики серед дзеркальних камер. Головним досягненням я вважаю можливість знімати в складних умовах (слабка освітленість) з низьким рівнем шумів. Зокрема, за цим параметром відзначилися камери серії D5300-D5600. З 2013 року компанія випустила лише три камери в цій лінійці (D5300, D5500 та D5600), які слабко відрізнялися між собою. Що це означає для нас? Давайте порівняємо

У D5600 з’явився тачскрин, кількість знімків на одному заряді сало на 220 більше, вага зменшилася на 15 грам, глибина кольору та динамічний діапазон зросли на 0.1, з’явився блютус та NFC. У мінус же пішли наявність GPS (у D5300 він вбудований) та продуктивність ISO. За бажання на вторинному ринку D5300 можна придбати за щось близько 6500-7000 грн, а D5500 за 8000-8200 грн. Для порівняння, новенький D5600 коштує близько 18000-19000 грн, що вдвічі більше. Тож чи варто переплачувати? Як на мене – ні. Тим більше, що різниця між тим же D5500 та D5600 ще менша. Щоб прибрати ваші сумніви щодо того, навіщо вам брати “трохи дешевше б/у камеру” ось вам порівняння Nikon D5300 і Canon 4000D

Як бачимо, тут переваги старої камери більш ніж значні. І це все при тому, що Nikon D5300 цілком реально купити за одну відкладену зарплату (навіть якщо вона у вас мінімальна, тобто близько 6500 грн.).

Якщо гроші у вас кишеню не тиснуть, можна пошукати більш ніж бюджетні камери рівня Nikon D3300, яку можна вичепити за 4500-5000 грн у комплекті з об’єктивом. За цю ціну ми також отримаємо значні переваги в порівнянні з новою камерою, яка коштує більш ніж у 2 рази дорожче

Вся ця “різниця в деталях” і є тією причиною, з якої я люблю камери цього виробника. Якщо ж ваш рівень навичок переступив через сходинку аматорських камер, то трохи дорожче можна придбати трохи стареньку, але все ще актуальну Nikon D7100. Ціна буде порівнянна з “новим Кеноном”, а ось рівень як самого фотоапарата, так і картинки, яку можна з нього отримати, буде значно вищим.

---

Якось відразу почав з прикладами. Давайте просто поговоримо 🙂

Справа в тому, що зараз період, коли дуже успішні, свого часу, цифрові камери втрачають актуальність не стільки залізом, скільки функціоналом на кшталт вай-фаю, сенсорних екранів (у згаданому вище D5500 екран вже був сенсорний), електронних затворів, можливості зйомки 4к відео і так далі. Для фотографа ці функції хоч і можуть бути корисними, але не є основними (як, наприклад, для відеографа, де прогрес не стоїть на місці і весь час рухається вперед, видаючи кращу картинку та звук), отже можна обійтися старішою технікою.

Якщо подивитися на камери, які мають помірну ціну і при цьому мали якийсь явний стрибок якості, можна помітити, що випуск більшості з них припав на 2012-2013 рік. Фотоапарати цього періоду мали рівень, який було складно перевершити надалі, а значить придбавши їх ви матимете приблизно 70-80% функціоналу сучасних камер. У той же час через стрибок курсу долара та кризи у світі в цілому, купівля нової камери середнього рівня зараз доступна далеко не всім, якщо це не є основним видом діяльності. Коли я купував свій перший Pentax K5-2, що припала приблизно на 2012 рік, він коштував тоді близько 9200-9300 грн, що було еквівалентом 1100-1150 доларів. Сума була не маленькою, але рівень моєї зарплати (близько 500-600 у.о. на місяць) дозволяв мені трохи нагромадити та придбати її без кредиту. Зараз же подібна камера може коштувати близько 28000-30000 грн (той самий Pentax KP або Nikon D7500), і таку вартість, особисто мені, складно потягнути на річ, яка є більшою за хобі. Тим не менш, я відкрив для себе, що є безліч цікавих камер, які за свою ціну можуть запропонувати відмінний рівень якості та функціоналу, і саме тому вирішив написати цей пост. Тож їдемо далі!

---

Canon

Незважаючи на те, що реальним ентузіастам буде цікава камера рівня Canon 5D Mark*, на фотосайтах та серед фотографів я часто зустрічаю знімки, які зроблені на простіші та дешевші фотоапарати, на зразок тих же Canon 400D і вище. Що цікаво – у знімку нам, найчастіше, подобається картинка, і дуже незвично бачити результати, які люди отримують на одну з найбільш доступних камер. Якщо проводити паралелі з Nikon, то ця лінійка приблизно співвідноситься з їх D3 00/D500. Тим не менш, Canon, з не зовсім зрозумілої мені причини, завжди дорожче при подібних характеристиках. Якщо я ще повірю, що в наш сьогоднішній бюджет можна сяк-так всунути Nikon D5600, то ціна на Canon 800D рідко перевалює нижче 12000 грн. А ось Canon 700D цілком собі влізе до бюджету близько 6000–6500 грн. Тут не буде порівняння його і Nikon D5300, так як при схожому бюджеті останній виглядатиме значно цікавіше (але люди чомусь все одно вибирають Canon), а ось з “героєм дня” в особі Canon 4000D ми його, все ж, порівняємо:

Сумний факт полягає в тому, що найбюджетніша камера в 2021 році приблизно порівнянна за характеристиками з камерою 2013 року. В якомусь сенсі важко сказати, чи варто брати стару камеру замість абсолютно нової, але на старті 700D коштувала близько 750 доларів. Зараз її можна придбати за 220 доларів або десь поряд. Тобто чому б і ні? Якщо ви в той час мріяли про цю камеру і не могли собі дозволити, то зараз саме час. Іншим ентузіастам я порекомендую прочитати наступний абзац.

Я недаремно згадав “камеру мрії” багатьох фотографів, а саме лінійку 5D у тих чи інших інкарнаціях. 5D Mark 2 можна придбати за ціну близько 9000-10000 грн. Порівняємо жарти для?

В першу чергу 5D Mark 2 це повнокадровий фотоапарат, чим він і буде цікавий тим, хто віддає перевагу художній зйомці. Я дуже далекий від цієї категорії, і ніколи (брешу, колись хотів) не прагнув володіти “одною з” повнокадрових камер, тому не додаватиму в статтю битву гігантів Canon vs Nikon. Тим більше, що в останнього я не знаю рівноцінної моделі. Але якби я вибирав із професійних моделей, то, мабуть, вибрав би саме її. Що ж стосується особисто мого вибору, серед продукції Canon, це була Canon 100D, або, як її називають на заході, SL1.

По суті, Canon 100D є близькою родичкою 700D з деякими відмінностями як плюс, так і мінус. Найяскравішою відмінністю, на мій погляд, є розмір цієї камери. Порівняємо її з Canon 4000D

Якщо не вдаватися до подробиць, що на фото дві аматорські камери, можна припустити, що зліва зображена повнокадрова. Проте колись Canon 100D назвали найкомпактнішою дзеркальною камерою у світі. З головних особливостей це автофокус Dual Pixel AF, який найчастіше можна зустріти в більш дорослих камерах цього виробника, і який відрізняється швидкістю роботи в тому числі в режимі liveview. Зараз альтернативою даній лінійці можна назвати камери з байонетом EF-m, але Canon 100D тим і відрізнявся, що зберіг повноцінний байонет від звичайних камер, дозволяючи використовувати досить великий парк оптики. Вишнею на торті є ціна камери, яку можна придбати приблизно за 4000 грн. Це хороша підмога в ролі аматорської камери на кожен день, тому що з правильним об’єктивом на кшталт 24mm/40mm, цей апарат буде легко сплутати за габаритами з якимось мильничним ультразумом. Ми ж їдемо далі!

---

Sony

10 років тому, коли я вибирав собі камеру, одним із варіантів, окрім Pentax K5-2, була камера від Sony. Конкурентом для дзеркальної камери виступала ще досить “зелена”, з погляду задуму, бездзеркальна камера лінійки NEX, а якщо точніше Sony NEX-5. Не дивлячись на свої компактні розміри, камера могла здивувати відразу ж за декількома напрямками – зйомка відео, робота при низькому освітленні, і сенсор, який був порівняний з сенсором дзеркалок від Canon і Nikon. У свій час камеру дуже зацінили ті, кому в першу чергу потрібен пристрій для запису відео. У цьому немає нічого дивного, адже одночасно з камерою для фото у компанії вийшла лінійка відеокамер з тим же байонетом, і, по суті, пропонує таку начинку. Але повернемось до нашого звіра. Давайте, за традицією, порівняємо дві камери

Як бачимо, ми знову зіткнулися із биттям свіжої бюджетної камери майже за всіма основними параметрами. У цьому немає нічого дивного, адже Sony, свого часу, вийшла дійсно хороша камера, яка була хороша у всьому. Лише за 4500-5000 грн ви зможете стати щасливим власником інструменту як для фотографа, так і для відеографа-початківця. За бажання камеру можна купити ще дешевше, тому я вважаю її дуже хорошим вибором із бюджетних бездзеркальних камер. Але якщо вам знову гроші тиснуть кишеню?

Дзеркальний напрямок у Sony розвинений дуже слабко, а ось з бездзеркальних якістю змогла відзначитися Sony Alpha A6000. Я б назвав її як “те саме і навіть краще” порівняно з камерами лінійки NEX. Вікіпедія каже, що вона була (за словами самої Sony) найбільш продаваною бездзеркальною камерою всіх часів, і, зізнатися, тому були дуже вагомі причини. На момент випуску вважалося, що в ній встановлено найшвидше автоматичне фокусування у світі, яке дозволяло знімати 11 кадрів/сек із фокусом, що стежить. Число мегапікселів виросло до 24 (порівняно з Nex-5. Nex-7 мав також 24Мп). За великим рахунком, ця камера лише “поверхнево” мала потрапити до цього списку, але річ у тому, що камеру в китовому варіанті можна цілком собі купити за 9000-9500 грн. Давайте порівняємо її з п’ятіркою, все-таки.

Здебільшого ми отримуємо покращення приблизно порівняні з різницею в ціні. Насамперед це кількість мегапікселів та швидкість фокусування. Зізнатися, мені дуже цікаво було б спробувати цю камеру, порівнявши її з усім, що доводилося тримати в руках раніше. Всі наступні камери від Sony мали не такі вражаючі відмінності, а ось ціна вже виходила на рівень, де конкурентів більш ніж достатньо. Тому на цьому ми тему Sony і закриємо.

---

Pentax

Кілька разів я згадував свою першу камеру, і хоча б цей факт не дозволив мені взяти та й не додати цього виробника до списку. Останнім часом камери цієї марки все далі йдуть із категорії доступних у категорію “лакшері”. Колись одна з найбільш доступних систем та підмога для таборів фанатів Nikon і Canon, зараз Pentax одночасно і найдоступніша дзеркальна камера з електронним затвором (я про Pentax KP, яка через свою ціну не потрапить у пост), і…не найдоступніша система в цілому. За всіх своїх плюсів, камери цього бренду, у моєму внутрішньому критиці, поступаються деяким камерам із сусідніх таборів. І причин тому відразу кілька – найгірший автофокус, менша кількість мегапікселів у “середній” моделі, наявність технічних проблем, які виробник не прагнув виправляти. З сильних сторін цих камер наявність стабілізатора в камері, пило-вологозахищеність у багатьох моделей, повноцінний focus peaking, у багатьох камер 100% охоплення картинки у видошукачі. У площині “true фотографера” камери виглядають дуже позитивно. Особливо своєю схильністю до підтримки великої кількості об’єктивів. Які камери я виділив би?

З часів старенького Pentax K-5, виробник, раз у раз, шукав себе на ринку. Експерименти привели його до камери, яка серед фанатів К-5 стала першою камерою, на яку “реально мало сенс міняти п’ятірку”. Нею стала Pentax K-70. Незважаючи на те, що ця камера належить більше до аматорської лінійки, саме вона вийшла на ринок з деякими оновленнями, які дали мені привід додати її сюди. Традиційно:

Юху! Я чекав моменту, коли список плюсів 4000D просто не влізе в екран, бо плюси іншої камери переважатимуть їх. Давайте я просто пройдуся найбільш яскравими плюсами.

Внутрішньокамерна стабілізація, поворотний екран, 24 Мегапікселі (так-так! Крім Pentax K-3, який також міг бути в списку, це перша камера Pentax з такою матрицею), неймовірне ISO на рівні 102.400 (доступне більш професійним камерам), порт мікрофона (Пентакс не відеокамера, заспокойтеся), пило-вологозахист, Hi-Res режим з можливістю зняти кадри з високою деталізацією та багато іншого. Вражає, чи не так? А тепер про мінуси.

Pentax не славився своїм автофокусуванням, тому воно буде, ймовірно, рівнем нижче, ніж у сусідів. Камера дуже вміє працювати на високих числах ISO, не додаючи на знімки кольоровий шум, але втрачаючи при цьому в загальній деталізації – тут кому що більше подобається. І… начебто б усе. Два колеса управління як у професійних камер, досить зрозуміле меню, можливість використовувати стабілізацію навіть з мануальними об’єктивами, самі по собі дешевші об’єктиви на цю систему, ніж на інші (йдеться про одних і тих же моделей об’єктивів сторонніх виробників типу Tamron). Ложкою дьогтю є жадібність директорів компанії, які починаючи з камери Pentax K-30 (і далі K50/K500, K-S1, K-S2..) вирішили заощадити на соленоїді, який керує діафрагмою, і… завдяки цьому у нас у блозі з’явилася стаття, в якій описано як виправити цей косяк. Хороші новини – його можна виправити самостійно, погані – нова K-70 коштує близько 16 500 грн. Уживані можна важко знайти за 9000-10000 грн. Але потрібно бути готовим, що якось камера зніматиме “по-чорному”, і її доведеться ремонтувати. В іншому це вельми гідний конкурент Nikon D5500 та Canon 700D.

---

Panasonic/Olympus

Є ще Fujifilm, Samsung, та інші Лейки. Перші дуже дорогі для нашого бюджету, другі не випускаються, треті (див. про перших). Завершити статтю я вирішив камерами від двох виробників одночасно, адже йтиметься про систему micro 4/3, які випускаються обома компаніями. На мій скромний погляд, обидві компанії знайдуть продукти, які зможуть вас здивувати своєю різноманітністю функцій. Їхні камери перевершують конкурентів у кількох площинах, які ми й розглянемо.

Ціна

Давайте для початку порівняємо бюджетну (на дошках оголошень ціна від 500 до 1000 грн) Panasonic GF5 та 4000D

Хоча камера з категорії бюджетних/бездзеркальних зірок з неба не вистачає, варто віддати належне, що при ціні 1000 грн за камеру зі знімною оптикою (причому чіпляти можна будь-що, я, наприклад, чіпляю через перехідник оптику від Pentax яка з ручним керуванням діафрагмою ), вона дозволить вам з лишком проявити ваші творчі якості. На користь говорять компактність та гарна якість картинки. Але ціна цієї системи в іншому

На всьому відомому сайті дівчина продає Panasonic GF8 за 5000 грн. Об’єктив, що йде в комплекті з камерою, коштує там від 2500 грн і вище, тобто камера коштує 2500 грн. Тут проглядаються більш очевидні плюси

Висловлюючись просто – це найдешевша система в площині використання камер зі сторонніми об’єктивами від інших систем.

Функціонал

Електронний затвор, вбудована в тушку стабілізація, відкидний сенсорний екран з можливістю вказати точку фокусування, компактні розміри зі зручним хватом, відкидний видошукач, два колеса керування, фокус пікінг, гідна якість FullHD відео, віддалене керування з телефону – напевно, про камеру за 15 -20000 грн? Зовсім ні, мова про мою Panasonic GX7, яку на вторинному ринку можна купити приблизно за 5000-6000 грн. Давайте порівняємо

Не тільки Pentax K-70, вартістю близько 10 000 грн, здатний здивувати перевагою над іншою камерою. Камера системи micro 4/3 також може з лишком це зробити. І є чим. Це чудова камера, яку, функціонально, може перевершити лише нова камера у тій самій лінійці. Мені не хочеться знову писати їй урочисті оди, тож порівняння ви бачили, на ньому і зупинимося.

Різноманітність

Втомлюся перераховувати кількість камер, які ви зможете взяти до ціни в 10000 грн. Давайте одразу ж до справи – Olympus EM-1.

Свого часу компанія випускала дзеркальні апарати, які належали до більш “дорослого” формату 4/3. У пошуках себе, було вирішено випробувати бездзеркальний напрямок (Olympus була першовідкривачем, якщо що), і найбільшою камерою в лінійці була Olympus OM-D EM-1. Якщо вам здається занадто хитромудрим і складним назва моделі – це ви ще не бачили її меню. Жарт. Чи ні? Камера славиться одночасно складним меню, в якому розкидано таку різноманітність функцій, що в ньому можна просто загубитися. Не менший функціонал має і тушка камери з безліччю елементів, що управляють. EM1 це, свого роду, дзеркальна-бездзеркальна камера, адже виробник ухитрився додати до неї фазовий режим автофокусу, завдяки чому при використанні перехідника зі старої системи (4/3) об’єктиви фокусуються дуже швидко і точно. Цим камера свого часу дозволяла плавно перейти в нову реальність технологій, а для сучасних обивателів є однією з найкращих у плані автофокусу на системі micro 4/3. Спробуємо знову пробігтися за відмінними рисами.

5-осьова система стабілізації, безліч елементів управління, наявність двох типів фокусування, зручний хват схожий на дзеркальні камери, безліч функцій і параметрів, що настроюються, електронний затвор (при використанні останньої прошивки), фокус-стекінг (можливість об’єднати зображення з різною точкою фокусування в одне ціле де кожен елемент буде в зоні різкості), фокус-пікінг, пило-вологозахист, сенсорний похилий екран. У вигляді порівняння це виглядає так

EM1 є, насправді, “важкою артилерією” системи micro 4/3. Але в моєму розумінні навіть рівня Panasonic GX7 більш ніж достатньо, щоби проявити себе творчо відразу за декількома напрямками.

В іншому

Ця система має максимальну кількість “новинок” функціоналу в порівнянні з іншими. Той же електронний затвор, наприклад, є повноцінно у Sony Alpha a6300, яка коштує 14000-15000 грн, у Pentax KP, що частіше зустрічається за 15000-18000 грн і в дзеркальних, здається, я його зустрічав тільки в Canon 90D, що коштує і зовсім космічних грошей. Навіщо він потрібний? Ну от, наприклад, хочу я зняти краплі, що красиво розлітаються бризки. Що мені потрібно зробити? Серійну зйомку? Легко! А якщо не вийшло? На один кадр можна вгрохати значний ресурс затвора. З тим, що у аматорських камер він може становити близько 100 тисяч спрацьовувань, дуже сумно вбити 1/100 затвора (1000 знімків) на 1-2 кадри. І тут ідеально використання електронного затвора, який не вбиватиме ресурс механічного. Він же дозволить знімати time-lapse відео, без роздумів про те, наскільки камера збільшить зношування. Стабілізація в камері також, крім камер від Pentax, у найдешевшому варіанті є лише в цій системі. Але є ще один цікавий момент, про який я писав вище – focus stacking.

Найдешевша камера з ним, знову ж таки, відноситься до системи micro 4/3 і це Panasonic GX880, про яку я нещодавно писав пост . Якщо ви хочете з мінімальними витратами засобів випробувати незвичайні сучасні функції камер – у цій системі завжди знайдеться, що вас здивувати. Не менш приємні і ціни на об’єктиви, а також їх вага, що дозволить легко брати пару-трійку об’єктивів в будь-яку поїздку. На цьому, мабуть, ми закінчимо екскурс у світ камер.

---

Післямова

Здається, це тепер найбільша посада в даному блозі. І я радий його завершити. Кількість фотоапаратів та оптики, які випущені за останні 15-20 років, просто величезна. Техніка не стоїть на місці, і саме зараз той період, коли якісна фотографія доступна кожному обивателю. Не обов’язково бути мажором, щоб мати гідний інструмент для сучасного фотографа. І нехай список камер далеко не повний, у цьому записі я постарався висловити свій погляд на різноманітність варіантів, що є на ринку. Без сумнівів, є більш сучасні та якісні камери, але більшість з них не має якості зображення, яке б разюче відрізнялося, а швидше навіть відрізнялося порівняно різниці в ціні. Я часто задивляюся на ті чи інші камери, але приємно усвідомлювати, що за ціною найбюджетнішої камери можна взяти безліч варіантів, які будуть на голову вищі за неї. Саме про це і був даний запис.

Якщо вам, раптом, є що сказати – буду радий почути вашу думку щодо цього 🙂